10.07.2024
Запитання Тема: Інше
Вих №01\07-9 від 01.07.2024
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО - ВИРОБНИЧА КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ВІСПАР» є суб’єктом господарювання, що здійснює наступні види діяльності: 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами (основний); 11.07 Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки; 21.20 Виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах.
Зазначена діяльність здійснюється ТОВ «НАУКОВО - ВИРОБНИЧА КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ВІСПАР», зокрема, на підставі ліцензії на виробництво лікарських засобів, роздрібну торгівлю лікарськими засобами (виробництво лікарських засобів в умовах аптеки) від 03.06.2015 № 415.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби» лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 27 ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби» не підлягають державній реєстрації лікарські засоби, які виготовляються в аптеках за рецептами лікарів та на замовлення лікувально-профілактичних закладів із дозволених до застосування діючих та допоміжних речовин.
Відповідно до п. 1.8 Правил виробництва (виготовлення) та контролю якості лікарських засобів в аптеках, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров’я України 17.10.2012 №812 Вироблені (виготовлені) в аптеках лікарські засоби не підлягають державній реєстрації, а їх реалізація суб’єктам господарювання, які здійснюють реалізацію лікарських засобів, крім лікувально-профілактичних закладів, заборонена.
Відповідно до 11-1 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі - Особливості) У разі коли замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, та медичних виробів за переліком згідно з додатком 1, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу
Виходячи з цієї норми, замовники не можуть здійснити закупівлю наших препаратів, адже вони не підлягають державній реєстрації згідно з чинним законодавством.
Водночас, п. 11-1 Особливостей не містить чіткого визначення "зареєстрованих лікарських засобів". Це призводить до неоднозначного тлумачення цієї норми та дискримінації виробників, які не зобов'язані реєструвати свою продукцію.
П. 11-1 Особливостей не містить чіткого визначення "зареєстрованих лікарських засобів". Це призводить до неоднозначного тлумачення цієї норми та дискримінації виробників, які не зобов'язані реєструвати свою продукцію.
Вважаємо, що така ситуація порушує принципи рівного доступу до публічних закупівель та права на вільне здійснення підприємницької діяльності.
Тому просимо Вас надати відповіді на наступні питання:
• Чи може підприємство, яке виробляє лікарські засоби в умовах аптеки та яке не повинно реєструвати свою продукцію, брати участь у закупівлях, які проводяться шляхом використання електронного каталогу та реалізовувати свою продукцію за допомогою закупівель, які проводяться шляхом використання електронного каталогу
З повагою,
Директор ______________ /Георгієв А.С./
10.07.2024
Запитання Тема: Інше
Добрий день. Чи підпадають під дію цього підпункту (а саме під формулювання "...заходів, пов’язаних з підготовкою і виконанням завдань територіальної оборони...") придбання товарів (зарядні станції, шини, акумулятори, рації тощо) ОМС та військовою адміністрацією, за відповідними запитами військових підрозділів, за програмою, що має назву "Програма забезпечення виконання завдань в галузі оборонної роботи, здійснення заходів, пов’язаних з територіальною обороною та цивільним захистом у 2024 році, на виконання заходів та робіт з територіальної оборони з метою підвищення рівня обороноздатності та територіальної оборони України та забезпечення підтримання боєготовності та ефективного виконання завдань щодо захисту державного суверенітету і незалежності України" за умови дотримання всіх інших вимог (наявностіі запиту Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, ДСНС, вищих військових навчальних закладів (далі - запит), що погоджений (затверджений) їх уповноваженою службовою (посадовою) особою та містить обґрунтування нагальності потреби у здійсненні такої закупівлі)? 2) Якщо підпадають, то до 01.09.2024 року ці договори оприлюднюються в ЕСЗ без запиту та їх буде видно? В Програмі конкретні строки придбання товарів не передбачені.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листі
від 15.07.2024 №3323-04/50395-06
"Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо права здійснювати закупівлю без відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару; щодо змін до Особливостей, які набирають чинності з 1 вересня 2024 року ), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50395З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
При цьому для випадків, передбачених підпунктами 15, 17, 18, 20, 21 пункту 13 Особливостей, замовник може не публікувати договір про закупівлю та/або додатки до нього.
Водночас будь - які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. При цьому ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення закупівель до таких, які можуть здійснюватись згідно пункту 13 Особливостей у конкретних випадках.
09.07.2024
Запитання Тема: Інше
Пунктом 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачено, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:
- юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;
- органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;
- у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
В листі Мінекономіки №3304-04/32275-06 від 21.05.2020, щодо визначення поняття “замовники” та їх категорій, у відповідності до приписів Закону України «Про публічні закупівлі» зазначається, що замовниками у розумінні Закону є суб’єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства, у тому числі платників податків, які має забезпечити держава та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси.
Визначальною ознакою юридичної особи, яка забезпечує потреби держави або територіальної громади, як наголошується Міністерством, є порядок їх утворення та мета діяльності, так, як зауважується Міністерством, юридична особа публічного права створюється за безпосередньої участі держави з метою ефективного та раціонального використання державного і громадського майна, але держава чи територіальна громада не можуть управляти належними їй цінностями, то це майно закріплюється за окремими підприємствами, установами та організаціями.
Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (частина друга статті 81 Цивільного кодексу України), натомість юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу
Мінекономрозвитку в листі № 3302-06/12875-06 від 29.04.2016р., також зауважує, що важливим елементом для розуміння поняття “замовник” у контексті Закону є спосіб, у який держава або органи місцевого самоврядування забезпечують свої потреби: 1) на комерційній чи промисловій основі; 2) на умовах, установлених рішеннями державних органів, які зобов’язують юридичних осіб забезпечувати державні чи громадські потреби в певний спосіб та на певних умовах
З огляду на вищезазначене, потрібно розмежовувати способи, якими забезпечуються потреби держави та територіальної громади. Діяльність не є комерційною чи промисловою у разі якщо держава, підконтрольні їй організації при забезпеченні певної державної потреби керуються іншими мотивами ніж прибутковість, водночас така діяльність не залежить від економічних ризиків і витрат на неї (оскільки держава визначила мету організації саме для здійснення такої діяльності та нормативно встановила спосіб, умови, ціни, тарифи тощо). Натомість, діяльність здійснюється на комерційній основі у випадках, коли потреби держави та територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку.
Зважаючи на вищевикладене, просимо надати узагальнене роз'яснення чи вважаються «замовниками» в розумінні Закону, юридичні особи приватного права (що не забезпечують потреби держави або територіальної громади) державна частка в статутному капіталі яких перевищує 50%.
09.07.2024
Запитання Тема: Оскарження процедур закупівель
Доброго дня! Просимо надати роз’яснення з наступного питання. Замовник своїм рішенням відхилив першого учасника та визначив переможцем другого. Першим учасником подано скаргу щодо його дискваліфікації, при цьому скаргу щодо визначення переможця не подано (період оскарження завершився). У разі задоволення скарги першого учасника та скасування рішення про його дискваліфікацію чи може Замовник самостійно скасувати своє рішення про визначення переможця та повернути на кваліфікацію переможця? Дякую!
09.07.2024
Запитання Тема: Інше
Доброго дня! Чи правомірно підчас здійснення запиту пропозицій постачальників з метою запобігання закупівлі медичних матеріалів, що перебувають в незаконному обігу та отримання
гарантій на своєчасне постачання Товару у необхідній кількості та якості, на момент укладення договору
надається: оригінал документу про походження товару та можливість його поставки, якою виробник або
представник виробника (повноваження якого підтверджуються документами від виробника) Товару гарантує, що
товар, який постачатиметься, не перебуває в незаконному обігу та буде поставлено вчасно. Довідка має бути
адресована Покупцю та містити наступну інформацію: найменування та ідентифікаційний код Постачальника;
назву предмета закупівлі; ідентифікатор закупівлі; найменування та кількість одиниць товару, що постачається;
країна походження товару. Сторонами підписується Реєстр документів під час укладання договору, який є
невід’ємною частиною цього Договору? Чи є дана вимога правомірною?