|
13.05.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Підкажіть будь ласка чи необхідно у разі зміни ціни (за одиницю товару) у бік зменшення, цінову довідку з торогово-промислової палати або органів статистики.
Якщо вартість за одиницю товару зменшиться, то зменшиться і загальна вартість договору. Тому відповідно, якщо вносити зміни до договору на підставі п.5 ч.5 ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі" зменшиться його загальна вартість (зменшиться річний план) чи не буде це порушенням Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку.
Сторони договору про закупівлю можуть внести зміни до договору у разі узгодженої ціни в бік зменшення без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт та послуг, у тому числі за одиницю товару.
У свою чергу, сума договору про закупівлю зменшується пропорційно узгодженому зменшенню ціни, у тому числі у разі зменшення ціни за одиницю товару.
При цьому внесення змін до договору має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Поряд з цим замовник самостійно приймає рішення щодо такого обґрунтування та документального підтвердження.
Щодо питання 2
Згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
Водночас частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.
Замовник вносить зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі та не коригує річний план закупівель у разі зміни ціни договору про закупівлю.
|
|
03.01.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, в мене питання щодо визначення переможця по закупівлі електроенергії.Ми замовник "Центр первинної медико-санітарної допомоги", код ЄДРПОУ 38201051. Найменшу пропозицію по закупівлі електроенергії на 2020 рік надало ТОВ "Енергум". З наданими документами в них, на наш погляд все нормально. Але визнати їх переможцем насторожує те, що провівши моніторинг визначення переможця по закупівлі електроенергії, організація ТОВ ЕНЕРГУМ (код ЄДРПОУ 39568531) взагалі станом на 03 січня 2020 року не приймала участі в аукціонах окрім нашого закладу. Через які реєстри чи можливо організації зробити запити відносно ТОВ ЕНЕРГУМ, щоб зрозуміти чи добросовісно дана організація здійснює свою господарську діяльність. Завчасно дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможцем процедури закупівлі є учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір.
Отже, договір про закупівлю за результатами процедури закупівлі укладається з учасником, тендерна пропозиція якого була визначена найбільш економічно вигідною та яку не було відхилено.
У свою чергу, частиною сьомою статті 28 Закону визначено, що замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
Водночас інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Тому, з питання зазначеного у зверненні пропонуємо додатково звернутися до вищезазначеного органу.
|
|
21.10.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Яким чином укладається контракт з адвокатом, який надає безоплатну вторинну правову допомогу відповідним Центром, якщо форма контракту передбачає і надання правової допомоги і відшкодування послуг за результатами їх надання, сума яких попередньо не може бути визначена.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 13 розділу ІІ “Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг” Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом від 15.04.2020 № 708, визначення предмета закупівлі послуг безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за обсягом, часом та місцем надання послуг окремо для кожного суб’єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу.
Своєю чергою, відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Пунктами 2 і 3 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
05.02.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. У статті 11 ЗУ "Про закупівлі" після 19 квітня 2020 року вказано, що відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи ЯК ДОДАТКОВОЇ РОБОТИ З ВІДПОВІДНОЮ ДОПЛАТОЮ згідно із законодавством.
Звертаю вашу увагу, щоУ Законі до 19 квітня 2020 року фрази: "ЯК ДОДАТКОВОЇ РОБОТИ З ВІДПОВІДНОЮ ДОПЛАТОЮ згідно із законодавством" не було.
Питання: Чи правомірно керівнику без згоди працівника наказом закріпити юриста, економіста або когось ще УО ? Чи несе керівник відповідальність за таке рішення без згоди працівника? Який мінімальний розмір доплати?
У статті 32 КЗпП, вказано, що головною умовою зміни істотних умов праці є саме зміни в організації виробництва і праці. Однак, ці зміни в організації у більшості замовників відсутні, також відсутні штатні посади фахівця закупівель.
Я розумію що вказане питання не зовсім Ваше, однак, залишилося два місяці і для замовників потрібно внести ясність. Може Ви надсилали відповідний запит до Держпраці?
Є ще така стаття:
https://www.medoc.ua/uk/blog/jakshho-pracivnik-vikonu-obovjazki-inshogo-pracivnika-potribno-doplatiti
Будь-ласка допоможіть всім замовникам та внесіть ясність з цього питання. Диявол криється у незначних питаннях.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. При цьому зважаючи, що питання трудових правовідносин не відноситься до законодавства у сфері публічних закупівель, пропонуємо надіслати запит як електронне звернення через відповідний розділ офіційного веб-порталу Міністерства http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian або http://www.me.gov.ua/Feedback/SendMessage?lang=uk-UA для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Міністерства, в компетенції якого знаходиться питання трудових правовідносин.
|
|
11.12.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Який КВЕД повинен бути в Учасника, для можливості надання інформаційно-консультаційних послуг з питань публічних закупівель. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до Положення про Державну службу статистики України (далі – Держстат), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 23 вересня 2014 р. № 481 (далі - Положення), Держстат є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі та який реалізує державну політику у сфері статистики.
Згідно з пунктом 4 частини четвертої Положення Держкостат відповідно до покладених на нього завдань затверджує статистичну методологію та звітно-статистичну документацію статистичних спостережень (крім державних класифікаторів техніко-економічної та соціальної інформації), а також типові форми первинної облікової документації, необхідної для їх проведення.
Крім того, методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності" затвержено наказом Держкомстату від 23.12.2011 № 396 "Про затвердження Методологічних основ та пояснень до позицій Класифікації видів економічної діяльності".
Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|