|
|
21.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до підпунктів 99-101 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України '"Про публічні закупівлі".
В преамбулі Закону України '"Про публічні закупівлі" зазначено, що "метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції".
Згідно зі статтею 5 Закону України '"Про публічні закупівлі" одним з принципів здійснення публічних закупівель є принцип
прозорості на всіх стадіях закупівель.
В Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "прозоре здійснення закупівель", "прозорість".
Також у Законі України '"Про публічні закупівлі" не визначено у чому саме полягає принцип прозорості на всіх стадіях закупівель і у який спосіб замовники мають забезпечити його виконання.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України "органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
Оскільки у Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "прозоре здійснення закупівель", "прозорість", не розкрито суть принципу прозорості на всіх стадіях закупівель та не визначено спосіб, у який замовники мають забезпечити його виконання, це ускладнює виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами норми права, зазначеної у частині другій статті 19 Конституції України, під час здійснення публічних закупівель.
Ураховуючи вищезазначене, ПРОШУ НАДАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ:
1) що означають терміни "прозоре здійснення закупівель" та "прозорість", що вживаються у Законі України "Про публічні закупівлі";
2) у чому полягає принцип прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачений у Законі України "Про публічні закупівлі";
3) у який спосіб замовники мають забезпечити дотримання принципу прозорості на всіх стадіях закупівель, передбаченого у Законі України "Про публічні закупівлі".
З повагою,
Віталій Редько
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що принцип прозорості розглянуто в листах від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 та від 15.11.2019 № 3301-04/47784-06 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD
Своєю чергою, ураховуючи мету Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
|
|
|
21.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Відповідно до підпунктів 99-101 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 20.08.2014 № 459 (зі змінами) прошу надати роз'яснення щодо окремих норм права, що містяться в Законі України '"Про публічні закупівлі".
В преамбулі Закону України '"Про публічні закупівлі" зазначено, що "метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції".
Згідно зі статтею 5 Закону України '"Про публічні закупівлі" одним з принципів здійснення публічних закупівель є принцип ефективності.
В Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "ефективне здійснення закупівель", "ефективність".
Також у Законі України '"Про публічні закупівлі" не визначено у чому саме полягає принцип ефективності і у який спосіб замовники мають забезпечити його виконання.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України "органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
Оскільки у Законі України '"Про публічні закупівлі" відсутні визначення термінів "ефективне здійснення закупівель", "ефективність", не розкрито суть принципу ефективності та не визначено спосіб, у який замовники мають забезпечити його виконання, це ускладнює виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами норми права, зазначеної у частині другій статті 19 Конституції України, під час здійснення публічних закупівель.
Ураховуючи вищезазначене, ПРОШУ НАДАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ:
1) що означають терміни "ефективне здійснення закупівель" та "ефективність", що вживаються у Законі України "Про публічні закупівлі";
2) у чому полягає принцип ефективності, передбачений у Законі України "Про публічні закупівлі";
3) у який спосіб замовники мають забезпечити дотримання принципу ефективності, передбаченого у Законі України "Про публічні закупівлі".
З повагою,
Віталій Редько
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що принцип ефективності розглянуто в листах від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 та від 15.11.2019 № 3301-04/47784-06 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD
Своєю чергою, ураховуючи мету Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
|
|
|
20.08.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може два учасника однієї процедури закупівлі залучати один одного у субпідряд. Мається на увазі, що Учасник №1 залучив у субпідряд Учасника№2, в свою чергу Учасник№2 залучив у субпідряд Учасника№1. Чи є дані дії законними? Якщо ні, на що потрібно опиратися при оскарженні таких дій?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 18 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації встановлюється вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Поряд з цим відповідно до частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону) в разі, якщо суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.
Крім того, Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Згідно зі статтею 7 Закону про АМКУ у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має, зокрема такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
З огляду на викладене та ураховуючи вимоги статей 11, 22, 44 Закону, замовник самостійно приймає рішення у конкретних випадках, виходячи зі змісту документів та інформації, наданої у тендерних пропозиціях.
Водночас відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності, не є предметом регулювання цього Закону.
|
|
|
20.08.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
З 17 серпня 2021 року в електронній системі закупівель з’явився функціонал щодо внесення ціни за одиницю номенклатурних позицій, що входять до складу предмету закупівлі.
Слід зауважити, що Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) не вимагається від замовника зазначати інформацію про ціну за одиницю в електронній системі, в т.ч. при публікації договору.
У зв’язку із вищезазначеним, просимо надати відповідь на наступне питання:
1) заповнення полів щодо ціни за одиницю тепер є обов’язковим для замовника чи реалізовано ДП «Прозорро» з іншою метою, а отже замовник має повне право не витрачати час на такі поля, особливо якщо закупівля містить понад 100 найменувань в специфікації?
Актуальність даного питання також обумовлена практикою висновків ДАСУ, які під час проведення моніторингів закупівель перевіряють повноту заповнення інформації у полях в електронній системі закупівель відповідно до вимог Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим вид інформації про закупівлю, яку необхідно оприлюднити замовнику та її зміст визначений Законом.
Крім того, Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082.
Водночас з питання запровадження функціоналу ціни за одиницю товару можна ознайомитися за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/zaprovadzhennya-vartosti-cini-za-odinicyu
|
|
|
20.08.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Під час оголошення спрощеної закупівлі замовник в електронній системі закупівель обрав вид закупівлі спрощена/допорогова закупівля, але допустив технічну помилку і не встановив відповідну позначку «спрощена закупівля», що передбачено функціоналом майданчика Держзакупівлі.онлайн.
В документах (оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та проекті договору), які замовник оприлюднив на майданчику, а також в протоколі уповноваженої особи зазначено, що проводиться саме спрощена закупівля. Згідно річного плану визначено, що вид закупівлі – спрощена закупівля.
У зв’язку із вищевикладеним просимо надати відповідь:
чи можна вважати, що замовник, не встановивши позначку «спрощена закупівля» в електронній системі, не вірно обрав вид закупівлі, а отже порушив вимоги Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас перелік підстав для відміни спрощеної закупівлі визначений частиною сімнадцятою статті 14 Закону.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері закупівель не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|