|
03.08.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Цікавить запитання з приводу внесення змін до тендерної документації за старою редакцією Закону. Якщо на веб-порталі Уповноваженого органу було оприлюднено нову редакцію тендерної документації, додаток 2 до тендерної документації та перелік змін, що вносяться до неї, проте положення додатку 2 до тендерної документації, до яких вносилися зміни, не відображені у вигляді закреслених даних, чи порушено вищезазначеним вимоги абзацу другого частини другої статті 23 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Статтею 23 Закону передбачена можливість внесення змін до тендерної документації.
Так, відповідно до частини другої статті 23 Закону зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Положення тендерної документації, до яких вносяться зміни, відображаються у вигляді закреслених даних та повинні бути доступними для перегляду після внесення змін до тендерної документації.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
03.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. В зв'язку з дією наказів 708 та 1082 просимо надати роз'яснення з наступних питань.
1. Якщо необхідно провести закупку по ДК 021:2015 - 3922000-0 - посуду та кухонного приладдя. Всього 47 найменувань. Як вірно зробити: заводити в номенклатурі всі 47 найменувань??? чи достатньо буде загальної назви закупівлі???
2. Якщо в технічних характеристиках прописано назва моделі/марки або аналог, то як це прописувати в номенклатурі???? по факту може бути інша модель ніж ми пропишемо в номенклатурі... Як вірно прописати предмет закупівлі в договорі, якщо в конкретній назві буде зазначені 10 найменувань обладнання що закуповується.... Та буде невідповідність оголошення-звіту та договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Разом з тим пунктом 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі – Порядок розміщення інформації) передбачено під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим - четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:
назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;
коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
Отже, на виконання пункту 14 Порядку розміщення інформації в електронній системі закупівель зазначається кожна номенклатурна позиція предмета закупівлі, а саме перелік конкретних найменувань товарів або послуг, який замовник закуповує в межах предмета закупівлі.
Разом з тим, виходячи зі змісту статті 22 Закону, у разі необхідності посилання в тендерній документації на конкретну торговельну марку, таке посилання повинно бути обґрунтованим замовником та містити вираз “або еквівалент”.
|
|
03.08.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо роз'яснити алгоритм дій стосовно застосування пп.1 п. 7 ст. 3, а саме: чи потрібно вимагати довідки, які вимагалися від учасників у оголошенні про проведення спрощеної закупівлі для оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання ЕСЗ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Повідомляємо, що питання оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, розглянуто в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Отже, частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
У свою чергу, перелік інформації, яку повинен містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначений частиною третьою статті 3 Закону.
Так, в звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, зокрема зазначається інформація про постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, з яким укладено договір про закупівлю (пункти 3, 4 та 5 частини третьої статті 3 Закону).
Таким чином, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. При цьому Законом не передбачено встановлення замовником вимог щодо надання постачальником товарів, (виконавцем робіт чи надавачем послуг) документів під час оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Разом з тим замовник самостійно приймає рішення про здійснення закупівлі без порядку застосування спрощеної закупівлі та визначає документи, що підтверджують наявність підстав здійснити таку закупівлю.
|
|
03.08.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником укладений прямий договір в 2017 році на капітальний ремонт електричного двигуна (насосне обладнання ТЕС). Строк дії договору до 31.12.2020р. Сума договору на рік 200 тис. грн. (кошториси надаються до договору по мірі виконання робіт). В червні 2020 року фірмі передано 6 двигунів на ремонт. Згідно виставленого рахунку сума перевищує договірну. Як бути замовнику.? Необхідно укладати додаткову угоду на збільшення суми, але за якою ст. закону? Договором передбачено внесення змін при внесені змін в обсяги і склад робіт, а також при виникнені потреби у ремонті додаткової кількості двигунів. Чи може замовник укласти додаткову угоду на збільшення суми договору та кількості, оскільки це передбачено договором, договір укладений в 2017 році, прямий, та відповідно до Господ. Кодексу виконується до повного виконання сторонанми своїх зобовязань.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553, розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону", який містить інформацію щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону, та виконання укладених договорів.
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
|
|
03.08.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Нами проведено торги до 19.04.2020р. Укладений договір на послуги з використання техніки. На підставі листа контрагента договір розірваний. Чи може замовник на період проведення нової процедури закупівлі відкритих торгів укласти прямий договір на суму не більше 20 відсотків, що становить 500 тис. грн, оскільки наданя данної послуги потрібно постійно. Чи може замовник скористатись ст. 3 част. 7 Закону України? Чи може замовник дану ст.3 част. 7 використати при необхідності закупівлі додаткових аналогічних робіт, вартість яких становить 700 тис. (порогова планка для нас 5 млн.грн) не перевищує суму основного договору, а основний договір на капроботи становить 20 млн. грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь стосовно додаткових аналогічних робіт міститься у запиті 775/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA
|