|
|
10.01.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
28.12.2022 товариство звернулося із запитом щодо локалізації товарів, які підпадають під вимогу підтвердження ступеня локалізації відповідно до положень Постанови КМУ від 02.08.2022 №861, та країною походження яких є Китайська Народна Республіка.
Китайська Народна Республіка є членом СОТ, проте НЕ ВХОДИТЬ до Переліку країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, а також переліку країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, які опубліковано на офіційному веб-сайті Мінекономіки.
Відповідь на наш попередній запит містить посилання на листи Мінекономіки «Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях», від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 «Щодо локалізації», від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 «Щодо інтерактивного інструменту «Локалізація-tool».
Разом з тим, вказані листи не містять чітких роз’яснень щодо порядку закупівлі товарів, які підпадають під вимогу підтвердження ступеня локалізації, проте є повністю імпортними та країною походження яких є Китайська Народна Республіка.
Враховуючи викладене, просимо чітко вказати, чи застосовується вимога про підтвердження ступеня локалізації до товарів, які входять до Переліку, визначеного підпунктом 6-1 пункту 2 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України «Про публічні закупівлі», країною походження яких є Китайська Народна Республіка.
Чи достатньо закупівлю таких товарів підтверджувати сертифікатом про походження товару, оскільки товар є 100 % імпортним та частка національної складової у ньому відсутня?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1019/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8457ea87-8a71-4deb-a221-007b17b8b2ea&lang=uk-UAПоряд з цим, згідно із статтею ХХІІ Угоди про державні закупівлі до цієї Угоди може приєднатися будь-який член СОТ на умовах, погоджених між цим членом та її Сторонами. Відповідно до статті ХІІ Угоди про заснування Світової організації торгівлі до цієї Угоди на умовах, що підлягають погодженню, може приєднатися “будь-яка держава чи окрема митна територія, яка має повну автономію в провадженні своїх зовнішніх торговельних відносин та інших питань, передбачених у цій Угоді та багатосторонніх торговельних угодах”. Слід зазначити, що Китайська Народна Республіка стала членом СОТ з 11 грудня 2001 року, проте до цих пір не є стороною Угоди про державні закупівлі. Водночас Гонконг, Особливий адміністративний район Китаю, – член СОТ з 1 січня 1995 року (є одним із засновників цієї організації, оскільки був стороною Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1947 року) та приєднався до Угоди про державні закупівлі 19 червня 1997 року. У контексті запиту ТОВ “НВП КОМПЛЕКТ-ЛІГА” стосовно підтвердження закупівлі товарів сертифікатом про походження слід зазначити, що документи та порядок підтвердження країни походження товару визначено главою 7 Митного кодексу України. При цьому згідно із частиною третьою статті 36 Митного кодексу України “під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару”. Крім того, Гонконг, Особливий адміністративний район Китаю, внесено до Переліку кодів країн світу, затвердженого Державною службою статистики України від 08 січня 2020 року № 32. |
|
|
09.01.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Департамент регіонального розвитку Київської обласної державної адміністрації є Замовником (далі –Департамент) в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та звертається до Вас з наступним.
Департаментом в 2020-2021 роках відповідно до чинного законодавства було проведено процедури закупівель на закупівлю робіт та укладено довгострокові договори.
У зв’язку із введеням в дію Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», фінансування об’єктів будівництва, виконання робіт яких планувалося в 2022 році було призупинено.
На об’єкти будівництва, виконання робіт яких планувалося у 2022 році було заплановано ліміт коштів на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами за прогнозним індексом споживчих цін на поточні роки, який був складовою основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2022-2023 роки (Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2021 р. № 586).
Станом на сьогодні, рівень фактичного індексу споживчих цін за даними Міністерства фінансів України перевищує, запланований в мирний час приблизно в три рази.
Крім того, відповідно до листа-роз'яснення Міністерства економіки України від 23.11.2022 №3014-05/76265-03 щодо основних прогнозних макропоказників на 2021-2023 роки, індекс споживчих цін станом на 29.10.2022 зазначено 128,4.
Отже, ліміту коштів на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інфляційними процесами для об’єктів будівництва за проектами 2021 року ніяким чином не вистачить для реалізації будівництва та виконання зобов’язань Підрядників за договорами підряду 2020-2021років.
Тому, після перепроходження експертизи за напрямком кошторисної докуменації, Замовник планує отримати нові Зведені кошторисні розрахунки на залишок робіт, вартість яких буде перевищувати 10%.
Враховуючи викладене вище, просимо надати роз’яснення, чи може Департамент збільшити вартість Договору про закупівлю на підставі пункту 7 частини 5 статті 41 Закону, а саме: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, або яким чином Департаменту збільшити вартість укладених Договорів, оскільки розірвати їх неможливо, у зв’язку з наявними гарантійними зобов’язаними Підрядників, передбаченими умовами Договору?
Крім того, просимо розглянути можливість внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та/або Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 та врегулювати питання щодо зміни вартості робіт у будівництві, враховуючи обставини, які ніхто не міг передбачити при укладенні початкового договору, та які зумовлюють до необхідності значного підвищення вартості договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Разом з тим повідомляємо, що групою народних депутатів України розроблено та підготовлено проект Закону “Про внесення зміни до розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” щодо забезпечення умов для виконання договорів про закупівлю робіт та послуг”. Законопроект має на меті внесення змін, які дозволять уникнути ризиків невиконання укладених договорів підряду. Норми законопроекту створять можливість сторонам договору обґрунтовано та за взаємною згодою змінити ціну договору про закупівлю, що укладений до або під час дії правового режиму воєнного стану, після проходження повторної експертизи. Пропонуємо ознайомитись з текстом проекту Закону “Про внесення зміни до розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” щодо забезпечення умов для виконання договорів про закупівлю робіт та послуг” за посиланням: https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40802 |
|
|
09.01.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами проведеної процедури відкритих торгів Державне підприємство «Архітектурно-будівельний інжиніринг» уклало договір на виконання будівельних робіт з підрядною організацією, яка є платником ПДВ.
Згідно умов підрядного договору договірна ціна сформована з урахування ПДВ.
3 01 квітня 2022 року підрядна організація-виконавець робіт, тимчасово, до припинення або скасування військового стану скористалась можливістю переходу на спрощену систему оподаткування та є на період військового стану платником єдиного податку третьої групи за ставкою 2 відсотки доходу.
На даний час виникла необхідність оплати виконаних робіт. Враховуючи те, що згідно умов договору договірна ціна визначена з урахуванням ПДВ, то постає питання щодо необхідності внесення змін до договору та коригування договірної ціни.
Однак, відповідно до п. 6 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування.
Крім того, перехід на спрощену систему оподаткування передбачений на період дії військового стану, після його завершення підрядна організація відновить свій статус платника ПДВ.
Враховуючи зазначене, просимо надати роз’яснення чи потрібно вносити зміни до договору підряду та коригувати договірну ціну у зв’язку із переходом підрядної організації на спрощену систему оподаткування, і якщо потрібно, то чи є пункт 6 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» підставою для внесення відповідних змін.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 858/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=35b59490-5d0d-440a-ad9b-d72bd421da06&lang=uk-UAВодночас зазначаємо, що до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках. |
|
|
09.01.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати роз'яснення, щодо вибору процедури закупівлі для закупівлі державною установою послуг які надаються АТ Укрзалізниця. Відповідь 789/2022 не надає розгорнутої інформації. Прошу пояснити чому вибирається саме ця процедура.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06, від 08.12.2022 №3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70997
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. До компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
|
|
|
09.01.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. У формі забезпечення тендерної пропозиції, затвердженій наказом Мінекономіки №2628, вказано, зокрема, наступне: "3. За цією гарантією гарант безвідклично зобов’язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом 5 робочих / банківських днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі - вимога).
Вимога надається бенефіціаром на поштову адресу гаранта та повинна бути отримана ним протягом строку дії гарантії.
Вимога може бути передана через банк бенефіціара, який підтвердить автентичним SWIFT-повідомленням на SWIFT-адресу гаранта достовірність підписів та печатки бенефіціара (у разі наявності) на вимозі та повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу (у разі, якщо гарантом є банк).
Вимога повинна супроводжуватися копіями документів, засвідчених бенефіціаром та скріплених печаткою бенефіціара (у разі наявності), що підтверджують повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу".
Підкажіть, будь-ласка, якщо вимога передається через банк бенефіціара, який підтверджує автентичним SWIFT-повідомленням на SWIFT-адресу гаранта достовірність підписів та печатки бенефіціара (у разі наявності) на вимозі та повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу, чи повинна всеодно вимога (в паперовому вигляді) направлятись також і на поштову адресу і обовязково (в любому випадку, чи вона направляється безпосередньо бенефіціаром чи через його банк із SWIFT-повідомленням ) супроводжуватися копіями документів, засвідчених бенефіціаром та скріплених печаткою бенефіціара (у разі наявності), що підтверджують повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 на виконання вимог Закону.
Поряд з цим пунктом 11 частини першої статті 9 Закону однією з основних функцій Уповноваженого органу у сфері закупівель є розроблення та затвердження форми і вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. Так, на виконання Закону Мінекономіки розроблено форму і Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, які затверджено наказом Міністерства від 14.12.2020 № 2628 “Про затвердження форми і Вимог до забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції” (далі – наказ № 2628), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.03.2021 за № 275/35897. Так, згідно пункту 3 форми, вимога може бути передана через банк бенефіціара, який підтвердить автентичним SWIFT-повідомленням на SWIFT-адресу гаранта достовірність підписів та печатки бенефіціара (у разі наявності) на вимозі та повноваження особи (осіб), що підписала(и) вимогу (у разі, якщо гарантом є банк).
Водночас, оскільки відповідно до Закону України “Про Національний банк України” Національний банк України встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна, і ураховуючи, шо наказ № 2628 погоджувався Національним банком України, з порушеного питання пропонуємо додатково звертатися до вказаного органу та /або банку-гаранта у конкретному випадку.
.
|