Консультації з питань публічних закупівель
Відповідно до вимог Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №454 від 17.03.2016, під час здійснення закупівлі лікарських засобів замовник повинен визначати предмет закупівлі за показниками третього цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу, а у разі закупівлі двох та більше лікарських засобів – замовник повинен зазначати у дужках міжнародне непатентоване найменування кожного закуповуваного лікарського засобу. Чи повинен замовник зазначати в назві предмету закупівлі у дужках міжнародні непатентовані найменування кожного закуповуваного лікарського засобу, у разі якщо предмет закупівлі поділено замовником на частини (лоти)?
Відповідь
12.05.2017
Запитання Тема: Відкриті торги з публікацією англійською мовою
Доброго дня! Згідно приписів частини сьомої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Нещодавно ми в один день оголосили проведення декількох закупівель за ідентичним четвертим знаком ДК 021:2015 (з однаковими кодами), однак різними найменуваннями (конкретною назвою), що зазначається в дужках, або з однаковою конкретною назвою закупівлі, проте відмінними технічними специфікаціями. Очікувана вартість кожної з таких закупівель - 1-2 млн.грн. Всі процедури оголошені як "відкриті торги". Просимо надати роз'яснення, чи зобов'язаний Замовник об'єднувати закупівлі за однаковими кодами та здійснювати поділ предмету закупівлі на лоти? Чи вважається у такому випадку порушенням з боку Замовника, а саме уникнення проведення відкритих торгів з публікацією на англійській мові? У даному випадку Замовник не уникає проведення процедури відкритих торгів, однак незрозумілим залишається значення норми "уникнення застосування цього Закону"?
Відповідь
Доброго дня! На електронних майданчиках є можливість прикріпляти закупівлю лише до одного кода класифікатора ДК 021:2015. Підкажіть будь-ласка, якщо виникає ситуація коли в договорі декілька предметів закупівлі по різним кодам класифікатора і один з них перевищує 50 000,00 грн., потрібно публікувати весь договір чи виокремити один предмет закупівлі, що перевищує 50 000,00 грн. в окремий договір? Або декілька предметів закупівлі перевищують 50 000,00 грн. то правильніше буде розділити закупівлю на окремі договори, щоб коректно оприлюднити інформацію, чи публікувати декілька раз один договір по різним кодам?
Відповідь
Відповідно до частини 3 статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Згідно із статтею 5 цього Закону Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Згідно із статтею 6 цього Закону: Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу.
Звертаємось з проханням про наступну консультацію: чи обов’язково тендерну пропозицію учасник повинен підписати шляхом накладання електронно-цифрового підпису? Такий ЕЦП є обов’язковим, чи це залежить від вимог Замовника, що зазначені в тендерній пропозиції?
Відповідь
Доброго дня. Прошу надати роз`яснення стосовно необхідності проведення тендеру за переговорною процедурою.
За Державною установою Міністерства оборони України "643 Управління начальника робіт" (код 08382113) за актами "закріплення лісових насаджень на землях оборони" - з метою здійснення охорони та захисту лісів, ведення лісового господарства - закріплені лісові насадження як за постійним лісокористувачем.
Необхідно виготовити матеріали лісовпорядкування.
Вартість польових робіт з базового лісокористування становить 364 тис. грн., надавач послуг ВО "Укрдержліспроект", який є єдиним виконавцем комплексу робіт. Відповідно до ст.35 п.2 повинна проводитися переговорна процедура закупівлі.
Державна установа за формою фінансування - госпрозрахункова, не є одержувачем бюджетних коштів.
Питання: 1. Чи визнається державна установа в розумінні 9 ЗУ "Про публічні закупівлі" Замовником - підприємство, яке не отримує бюджетне фінанcування, але при цьому створене держорганом для забезпечення суспільних потреб (збереження лісових ресурсів)
2. Чи повинна державна установа проводити процедуру закупівлі відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі"
Відповідь