|
27.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Зовнішний сумісник хоче перейти на основне місце роботи. Як правильно оформити ці відносини? Через звільнення з сумісництва та прийом на основне місце роботи з подачею повідомлення про прийняття працівника на роботу до податковой інспекції? Чи можно просто наказом підприємства про перевод с сумісництва на основне місце роботи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки (http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian) для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться Ваше питання.
|
|
27.08.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п.3, ч. 3. статті 29 Закону встановлено інші критерії оцінки із позначенням "зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі." Неодноразово звертали увагу, що замовники встановлюють неціновий критерій як "Найуспішніший досвід виконання аналогічного договору" у розмірі сум виконаних аналогічних договорів.
Прошу надати розяснення, чи має право замовник встановлючати нецінові критерії відповідно до переліку статті 16 Закону (наявність обладнання та матеріально-технічної бази, аналогічні договори, працівники та aінансова спроможність).
Чи слово "зокрема" означає, що перелік нецінових критеріїв відповідно до Закону є вичерпний?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 02.04.2021 № 3304-04/20327-06 “Щодо критеріїв оцінки тендерних пропозиці”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F20327-06
Водночас замовник самостійно встановлює перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій в тендерній документації з дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
27.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Надайте, будь ласка, роз'яснення, чи підпадає зміна строку надання послуг або постачання товарів, що не призводить до зміни строку дії Договору, під дію пункту 4 частини 5 статті 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» (продовження строку дії Договору про закупівлю та строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в Договорі про закупівлю)?
Чи є це істотною умовою Договору про закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
26.08.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Підкажіть, будь ласка! Були проведені відкриті торги на будівництво котельні, кошти булии виділені не в повному обсязі. У 2020 році виконано 90 відсотків робіт на суму 2 000,00 тис. грн. і замовником було завершено договір и розміщено в Прозорро звіт про виконання договору. У 2021 році були виділені кошти на завершення робіт в розмірі 130 тис. грн. Яку процедуру провести замовнику для можливості укладання договору та завершення будівельних робіт
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Водночас зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”.
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
Таким чином, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, а також умов щодо застосування та проведення закупівель, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", замовник самостійно здійснює вибір способу закупівель та визначає можливість його застосування.
|
|
26.08.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Шановні пані і панове!
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі Україн від 15.04.2020 № 708, затверджений оновлений Порядок визначення предмета закупівель. Відповідно з цим документом:
1. "Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника".
2. В Єдиному закупівельному словнику трапляються випадки, коли іноді код ДК 021:2015 не розкривається далі 3 цифри і відповідна 4-та цифра є нулем.
3. У роз'яснпенні ДП ПРОЗОРРО (посилання https://infobox.prozorro.org/articles/noviy-poryadok-viznachennya-predmeta-zakupivli-zgidno-z-nakazom-708) зазначається, що "у разі якщо цифра "0" стоїть четвертою цифрою у коді, то значущими є перші три цифри, які означають показник третьої цифри - групу, а не клас".
4. У цьому ж роз'ясненні зазначається, що "у разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного Порядку коду, у електронній системі закупівель технічно реалізована можливість обрання замовником показника "99999999-9 - Не визначено".
У зв'язку з цим, прошу роз'яснити, чи не є порушенням вимог пунктів 21 і 34 частини першої статті 1 Закону визначення предмету закупівлі за показником ВОСЬМОЇ ЦИФРИ (99999999-9).
З повагою О. Проценко
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників/порушень законодавства в конкретних випадках.
|