|
02.10.2022
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (далі - Постанова 169) умовно поділено замовників на звичайних та спеціальних.
Відповідно до вимог Закону України “Про Збройні Сили України”, а саме розділу 3 ст. 8 Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством. Військово-політичне керівництво Збройними Силами України - діяльність, спрямована на забезпечення реалізації політики держави у Збройних Силах України, політичних та стратегічних цілей у сфері оборони, принципів і напрямів розвитку Збройних Сил України. Адміністративне керівництво Збройними Силами України - діяльність, спрямована на всебічне забезпечення життєдіяльності Збройних Сил України, їх функціонування та розвитку в межах виконання основних завдань державної політики у сфері оборони. Головнокомандувач Збройних Сил України, який є найвищою військовою посадовою особою у Збройних Силах України здійснює через Генеральний штаб Збройних Сил України безпосереднє військове керівництво Збройними Силами України.
Враховуючи вищезазначені норми, а також дію воєнного стану на території України, чи має право Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України, вважатись замовником, визначеним ч. 9 ст. 3 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), як одним із підрозділів Міністерства оборони України та здійснювати закупівлі згідно Постанови 169 та враховувати при цьому Закон лише у випадках, передбачених Постановою 169?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься в листах від 12.09.2022 № 3323-04/64632-06 "Щодо інформування про зміни в законодавстві", від 19.07.2022 № 3323-04/50213-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", від 15.08.2022 № 3323-04/58791-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану, та від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=64632 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50213-06%20 https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%20%093323-04%2F5879106 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06Водночас Закон України “Про оборонні закупівлі” визначає, що державні замовники у сфері оборони (далі - державні замовники) - визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України. Згідно зі статтею 4 цього Закону Кабінет Міністрів України визначає державних замовників у сфері оборони. Перелік державних замовників у сфері оборони визначено постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 “Питання оборонних закупівель". До них належать Міністерство внутрішніх справ, Міністерство економіки, Міністерство оборони, Міністерство юстиції, Державна служба з надзвичайних ситуацій, Служба безпеки, Служба зовнішньої розвідки, Державне космічне агентство, Адміністрація Державної прикордонної служби, Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Управління державної охорони, Національне антикорупційне бюро, Національна гвардія, Національна поліція, Державна спеціальна служба транспорту, Державне бюро розслідувань, Державна судова адміністрація, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості. Таким чином, в умовах воєнного стану згідно постанови КМУ від 28.02.2022 №169 (зі змінами) саме суб"єкти, що є замовниками, визначеними частиною дев’ятою статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”/державні замовники у сфері оборони здійснюють публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”.
|
|
27.07.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Про надання роз’яснення
14.07.2022 року набрали чинності зміни до Закону України «Про публічні закупівлі», які внесені Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» від 16.12.2021 № 1977-IX. Було затверджено перелік товарів, які під час закупівлі через систему Prozorro потребують підтвердження ступеню локалізації виробництва, зокрема товар - причепи, напівпричепи та пересувні контейнери.
Комунальне підприємство «Черкаська служба чистоти» Черкаської міської ради планує здійснити закупівлю контейнерів пластикових для збору побутових відходів об’ємом 1100 літрів. Виготовлення контейнерів відбувається у відповідності до європейського стандарту EN 840-2. Контейнери обладнані 4 колесами та пластиковою кришкою. Орієнтовний вид контейнера:
Виготовлення такого товару відбувається за кордоном, в основному в Німеччині.
Код закупівлі відповідно до єдиного закупівельного словника 44610000-9 – Цистерни, резервуари, контейнери та посудини високого тиску.
Просимо Вас надати індивідуальне роз’яснення чи потрібно нашому підприємству під час придбання цього товару за процедурою відкритих торгів передбачати в тендерній документації надання інформації потенційним учасником щодо ступеню локалізації чи даний вид товару не підпадає під дію Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» (в частині причепи, напівпричепи та пересувні контейнери).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що листом від 21.07.2022 № 3323-04/50717-06 “Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50717-06, Мінекономіки повідомило суб'єктів сфери публічних закупівель, що з 14.07.2022 набрав чинності Закон України від 16.12.2021 No 1977-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості” (далі - Закон № 1977), яким запроваджується тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, вимога щодо ступеня локалізації в Україні для закупівлі визначених цим Законом товарів, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. грн. Водночас повідомляємо, що з 04.08.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861, якою затверджено порядки підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва. При цьому зазначаємо, що технічна реалізація щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів забезпечується адміністратором електронної системи закупівель.Так, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації пропонуємо звертися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Крім цього, інформуємо, що наразі Мінекономіки на чисельні запити суб'єктів сфери готує узагальнену відповідь щодо питань, пов'язаних з локалізацією у публічних закупівлях, та оприлюднить відповідний лист на інфоресурсі Уповноваженого органу.
|
|
21.07.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до умов договору про закупівлю місцем постачання товару був визначений склад замовника на території, яка наразі перебуває під тимчасовою окупацією.
Замовник готовий прийняти цей товар на інший склад, що вимагає внесення відповідних змін до договру та спеціфікації.
Прошу роз'яснити як має діяти Замовник в даній ситуації, з урахуванням того, що ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» не передбачено такої підстави для внесення змін до договору, як дія обставин непереборної сили.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 №3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з частиною п'ятою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначеній у цій частині. Отже, зміна істотних умов договору здійснюється замовником виключно у випадках, передбачених Законом, перелік яких є вичерпним. Водночас статтею 652 Цивільного кодексу України регулюється зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин.Так, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно умов, встановлених у цій статті. Разом з тим у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
|
|
08.07.2022
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Між Замовником та Генпідрядником за результатами проведення закупівлі було укладено договір на виконання робіт з будівництва.
Пунктом 11.5 Договору визначено, що Генпідрядник забезпечує виконання своїх зобов’язань за Договором у розмірі 1 (одного) відсотку від суми Договору у формі депозиту безвідсоткового шляхом перерахування коштів на розрахунковий (реєстраційний) рахунок Замовника.
Згідно п. 11.6 Договору забезпечення виконання договору про закупівлю повертається після виконання Генпідрядником своїх зобов’язань за цим Договором стосовно якості і строків виконання робіт, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням, яким цей Договір визнано недійсним.
Також п. 11.7 Договору передбачено, що забезпечення виконання договору про закупівлю не повертається у разі, якщо Генпідрядник не виконав усі умови договору стосовно якості робіт і строків згідно положень Договору.
Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закону) замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю:
1) після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю;
2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;
3) у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону;
4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Крім цього, пунктом 8.1. Договору передбачено, що Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
Згідно п. 8.4 Договору у разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 10 днів, кожна зі сторін в установленому порядку має право розірвати цей договір.
Офіційним листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14¹ Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997 № 671/97-ВР, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати відповідь на питання:
1. Чи повертається забезпечення виконання договору Генпідряднику у разі розірвання Договору у зв’язку з виникненням обставин непереборної сили, з врахуванням п. 8.1 Договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 204/2022 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d4793c8b-2c32-4aa0-a066-7cf2aa7e7525&lang=uk-UA
|
|
07.07.2022
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
Чому постачальник зобов'язаний сплачувати комісії тендерному майданчику за замовлення замовником товару через Е-Каталог "ПРОЗОРРО МАРКЕТ", якщо останній скасував договір після оприлюднення його в системі? Товар фактично не постачався, прибуток не отримувався.
===================================
Приклади таких закупівель:
✨UA-2022-02-22-000366-c замовлення було зроблено напередодні вторгнення окупантів на територію України, тому фактично не встигли.
✨UA-2022-02-22-001865-c - так само.
✨UA-2022-02-09-002713-c - замовник скасував договір через відсутність коштів, чим заподіяв матеріальну шкоду постачальнику, крім цього ще й стягується комісія 450грн
✨
І це маленька частина тих закупівель, що не відбувались, але за які потрібно сплачувати постачальнику комісію ніби він з цього отримав прибуток.
Такий порядок унеможливлює подальшу роботу у каталозі та "Запит цінових пропозицій". Наразі заборгованість по таким закупівлям близько 10 000грн і вони зустрічаються все частіше. Прошу розглянути та внести відповідні зміни до Постанови.
===========================================================================
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що у запиті № 451/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=20431a21-5a14-428c-8296-706a939ed6fb&lang=uk-UA надана відповідь по суті на питання щодо питань застосування механізму закупівлі через електронний каталог, також виконання та розірвання договору про закупівлю. Водночас, виходячи з основних засад і прав Конституції України, держава забезпечує захист всіх прав суб'єктів права власності і господарювання шляхом звернення до суду за захистом своїх прав.
|