Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до абзацу другого частини першої  статті 1 Закону України “Про природні монополії” від 20.04.2000 № 1682-III (далі – Закон № 1682-III) природна монополія   -   стан   товарного  ринку,  при  якому задоволення попиту на цьому ринку  є  більш  ефективним  за  умови відсутності   конкуренції   внаслідок  технологічних  особливостей виробництва (у зв'язку з істотним зменшенням витрат виробництва на одиницю  товару  в міру збільшення обсягів виробництва),  а товари (послуги),  що виробляються  суб'єктами  природних  монополій,  не можуть  бути замінені у споживанні іншими товарами (послугами),  у зв'язку з чим попит на цьому товарному ринку  менше  залежить  від зміни  цін  на  ці  товари  (послуги),  ніж  попит  на інші товари (послуги).

Згідно з абзацом четвертим частини першої  статті 1 Закону № 1682-III суб'єкт   природної   монополії   -   суб'єкт  господарювання (юридична   особа)   будь-якої   форми  власності,  який  виробляє (реалізує)  товари  на  ринку,  що  перебуває  у  стані  природної монополії.

Крім того, згідно з частиною другою статті 5 Закону № 1682-III зведений  перелік  суб’єктів природних монополій ведеться Антимонопольним  комітетом  України на підставі реєстрів суб’єктів природних  монополій у сфері житлово-комунального господарства, що формуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у  сфері  комунальних послуг,  а  в  інших  сферах,  в яких діють суб’єкти    природних монополій,   -   національними   комісіями регулювання  природних монополій у відповідній сфері або органами виконавчої  влади,  що здійснюють  функції  такого регулювання до створення  зазначених комісій.

При цьому, відповідно до статті 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є, зокрема свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом.

Разом з тим, статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним.

У свою чергу згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

Таким чином, після проведення електронного аукціону замовник самостійно за результатами розгляду тендерної пропозиції визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з Законом.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

При цьому Порядок здійснення допорогових закупівель затверджено Наказом ДП “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство "ПРОЗОРРО") від 13.04.2016 № 35.

Виходячи зі змісту пункту 9.4 Порядку договір за результатами проведення допорогової закупівлі підписується між замовником та учасником, що пройшов етап кваліфікації та був визначений замовником як переможець закупівлі, поза електронною системою закупівель згідно чинного законодавства не раніше ніж через 2 робочих дні після оприлюднення рішення про переможця допорогової закупівлі.

При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним (далі – ЦК України) та Господарським кодексами України (далі – ГК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

При цьому підстави для зміни договору зазначені в статті 651 ЦК України. Порядок зміни  господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас відповідь на питання, зазначене у зверненні, міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

У свою чергу, відповідно до частини другої статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.

Разом з тим, частиною першою статті 37 Закону встановлено, що договір про закупівлю є нікчемним, зокрема у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.