|
30.11.2019
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Закупівля ID: UA-2019-10-23-000041-c
Замовник не надав згідно статті 30 ЗУ "Про публічні закупівлі відповідь на вимогу щодо надання додаткової інформації стосовно причин відхилення тендерної пропозиції підприємства. Куди звертатися?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини третьої статті 30 Закону у разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.
Таким чином, Законом встановлено обов’язок замовника надавати додаткову інформацію стосовно невідповідності умовам тендерної документації пропозиції саме у разі якщо тендерна пропозиція учасника була відхилена.
У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівлі, визначений статтею 18 Закону, передбачає подання скарги суб'єктом оскарження до Антимонопольного комітету України. Так, відповідно до абзацу другого частини третьої статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.
Водночас відповідно до частини третьої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
При цьому зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
|
|
13.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі. До таких підстав, зокрема, відноситься відсутність інформації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Відповідно до п.9 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі мають міститися інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).
Проте, витяг з Єдиного державного реєстру та інформація що міститься у відкритому доступі за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch, містить обмежену інформацію про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, що є публічною та доступною для ознайомлення, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства, місце проживання та міра бенефіціарного володіння.
В зв’язку з цим, прошу повідомити, яким чином Замовник має встановити, чи дійсно в учасника, що є юридичною особою резидентом наявна уся передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" інформація у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань?
Або, яким чином учасник – юридична особа резидент, може довести Замовнику те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань наявна уся інформація щодо даного учасника, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься в запиті 1405/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d938583-d5c3-4f4f-9405-eadc72ef022b&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
25.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником проведено СПРОЩЕНУ процедуру закупівлі робіт з капітального ремонту, в ході якого виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт.
Відповідно до п. 5 ч. 7 ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» (Далі – Закон) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури.
Разом з тим, ч. 1 ст. 13 Закону визначено, що ЗАКУПІВЛІ можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі (ч. 2 ст. 13 Закону).
При цьому, відповідно до змісту п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника можлива лише за договорами про закупівлю, укладеними за результатами проведення ТЕНДЕРА.
Яким чином здійснюється закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника (п. 5 ч. 7 ст. 3 Закону) за договорами про закупівлю, укладеними за результатами проведення СПРОЩЕНОЇ ПРОЦЕДУРИ?
Дякую за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 29/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67cd849e-b275-4614-8a84-8b386999410a&lang=uk-UA
|
|
11.02.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-ІХ від 19.09.2019 року (новий Закон) є обов’язковим використання Замовником електронної системи «ProZorro» для здійснення державних закупівель вартістю від 50 тисяч гривень (спрощена процедура). Тобто, закупівля в цих вартісних межах набуває статусу «конкурентної».
Статтею 11 нового Закону передбачається, що відповідальною за організацію та проведення, зокрема спрощеної закупівлі є уповноважена особа. З огляду на вищезазначене, виникають наступні питання:
1. Чи може уповноважена особа входити до складу тендерного комітету?
2. Чи може голова/секретар тендерного комітету бути уповноваженою особою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що схожа відповідь міститься у запиті 112/2020 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9dd04d38-03c4-4764-9c3e-db2926c7872a&lang=uk-UA
|
|
06.09.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні
закупівлі», у разі, якщо технічна специфікація містить посилання на конкретного
виробника, вона повинна містити вираз «або еквівалент».
Повідомте, будь ласка:
1.Яке правове значення вкладається у вираз «або еквівалент» при наявності
його у технічній специфікації?
2.Які існують конкретні критерії визначення еквіваленту товару у сфері
державних закупівель на практиці?
3.Як учасники процедури закупівлі й контролюючі органи можуть визначати
який саме товар є еквівалентом для товару, зазначеного в технічній специфікації?
4.Чи може замовник самостійно визначати який товар є еквівалентом для
вказаного у технічній специфікації товару?
Приміром, посилаючись на можливість еквівалентності товару, підтверджену у
технічній специфікації виразом «або еквівалент», видавництво запропонувало
поставити медичному університету книги, які відповідають усім вимогам технічної
специфікації, окрім вимоги щодо грифу.
Так, у специфікації міститься вимога щодо наявності у книгах грифу МОН
(Міністерства освіти й науки України), а у книзі зазначений гриф МОЗ (Міністерства
охорони здоров’я). Медичний університет згоден прийняти книгу з грифом МОЗ як
еквівалент книги з грифом МОН. Проте, чи буде поставка і прийняття таких книг у
якості еквіваленту законним?
Також, чи буде законним поставка і прийняття у якості еквіваленту книг, які
відповідають усім вимогам технічної специфікації, окрім вимоги щодо грифу – гриф
відсутній?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=9&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
розміщено листи 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації", від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 "Щодо розробки тендерної документації", від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, які містять відповіді на питання.
При цьому зазначаємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 767/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=47c6732b-d7f3-40ac-9fbb-11ce7bc8577b&lang=uk-UA
Разом з тим інформуємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій в конкретних випадках.
|