Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
30.11.2019 Запитання      Тема: Оскарження процедур закупівель Розширений перегляд
6227 / 6068
Закупівля ID: UA-2019-10-23-000041-c Замовник не надав згідно статті 30 ЗУ "Про публічні закупівлі відповідь на вимогу щодо надання додаткової інформації стосовно причин відхилення тендерної пропозиції підприємства. Куди звертатися?
Відповідь
13.07.2020 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
6226 / 6037
Доброго дня. Статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі. До таких підстав, зокрема, відноситься відсутність інформації у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Відповідно до п.9 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі мають міститися інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). Проте, витяг з Єдиного державного реєстру та інформація що міститься у відкритому доступі за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch, містить обмежену інформацію про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, що є публічною та доступною для ознайомлення, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства, місце проживання та міра бенефіціарного володіння. В зв’язку з цим, прошу повідомити, яким чином Замовник має встановити, чи дійсно в учасника, що є юридичною особою резидентом наявна уся передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" інформація у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань? Або, яким чином учасник – юридична особа резидент, може довести Замовнику те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань наявна уся інформація щодо даного учасника, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"?
Відповідь
25.06.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
6226 / 6113
Замовником проведено СПРОЩЕНУ процедуру закупівлі робіт з капітального ремонту, в ході якого виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт. Відповідно до п. 5 ч. 7 ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» (Далі – Закон) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Разом з тим, ч. 1 ст. 13 Закону визначено, що ЗАКУПІВЛІ можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі (ч. 2 ст. 13 Закону). При цьому, відповідно до змісту п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника можлива лише за договорами про закупівлю, укладеними за результатами проведення ТЕНДЕРА. Яким чином здійснюється закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника (п. 5 ч. 7 ст. 3 Закону) за договорами про закупівлю, укладеними за результатами проведення СПРОЩЕНОЇ ПРОЦЕДУРИ? Дякую за відповідь!
Відповідь
11.02.2020 Запитання      Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа Розширений перегляд
6226 / 5939
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-ІХ від 19.09.2019 року (новий Закон) є обов’язковим використання Замовником електронної системи «ProZorro» для здійснення державних закупівель вартістю від 50 тисяч гривень (спрощена процедура). Тобто, закупівля в цих вартісних межах набуває статусу «конкурентної». Статтею 11 нового Закону передбачається, що відповідальною за організацію та проведення, зокрема спрощеної закупівлі є уповноважена особа. З огляду на вищезазначене, виникають наступні питання: 1. Чи може уповноважена особа входити до складу тендерного комітету? 2. Чи може голова/секретар тендерного комітету бути уповноваженою особою?
Відповідь
06.09.2018 Запитання      Тема: Тендерна документація Розширений перегляд
6226 / 6235
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», у разі, якщо технічна специфікація містить посилання на конкретного виробника, вона повинна містити вираз «або еквівалент». Повідомте, будь ласка: 1.Яке правове значення вкладається у вираз «або еквівалент» при наявності його у технічній специфікації? 2.Які існують конкретні критерії визначення еквіваленту товару у сфері державних закупівель на практиці? 3.Як учасники процедури закупівлі й контролюючі органи можуть визначати який саме товар є еквівалентом для товару, зазначеного в технічній специфікації? 4.Чи може замовник самостійно визначати який товар є еквівалентом для вказаного у технічній специфікації товару? Приміром, посилаючись на можливість еквівалентності товару, підтверджену у технічній специфікації виразом «або еквівалент», видавництво запропонувало поставити медичному університету книги, які відповідають усім вимогам технічної специфікації, окрім вимоги щодо грифу. Так, у специфікації міститься вимога щодо наявності у книгах грифу МОН (Міністерства освіти й науки України), а у книзі зазначений гриф МОЗ (Міністерства охорони здоров’я). Медичний університет згоден прийняти книгу з грифом МОЗ як еквівалент книги з грифом МОН. Проте, чи буде поставка і прийняття таких книг у якості еквіваленту законним? Також, чи буде законним поставка і прийняття у якості еквіваленту книг, які відповідають усім вимогам технічної специфікації, окрім вимоги щодо грифу – гриф відсутній?
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2