Добрий день! При головному розпоряднику створено тендерний комітет.В структурі розпорядника знаходяться різні установи(бібліотеки,музичні школи,музей,художня галерея та інші).Договори укладає кожна установа окремо в особі директора установи на підставі наданого доручення головним розпорядником.В зв'язку з великою кількістю договорів,покласти обов'язки по оприлюдненню і додатків до річного плану, і звітів про укладені договори на секретаря тендерного комітету на практиці є неможливим. При кожному закладі створено комітет допорогових закупівель,затверджено Положення про допорогові закупівлі,в якому виначено обов'язок оприлюднення звіту про укладений договір комітетом допорогових закупівель при кожній установі.При цьому ми розуміємо,що відповідальність за повноту та достовірність оприлюдненої інформації несуть голова та секретар тендерного комітету.З 2018 року при кожній установі створено тендерний комітет і це питання вирішено.Просимо надати відповідь на питання:чи були правовими наші дії до 2018 року,коли звіти про укладені договори оприлюднювали комітети по допороговим закупівлям при кожній установі,а не тендерний комітет при головному розпоряднику.Дякую.

КНП "ДТМО" КМР не підпадає до переліку закладів охорони здоров"я, визначених для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, але надає допомогу і лікує хворих дітей. Більш того, за квітень-травень 2021 р. отримало кошти від НСЗУ по наданому пакету № 43 за лікування хворих дітей на COVID-19. На підставі Закону України № 1599 «Про внесення змін до розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про публічні закупівлі» та Постанови КМУ від 22.09.2021 р. № 1012 "Деякі питання закупівлі лікарських засобів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" виникли запитання по організації та проведенню закупівель товарів. Питання 1. Чи можна віднести підприємство до розуміння "правильного замовника", адже допомогу надає та лікує COVID-19? Питання 2. Чи правильно розумію, що лікарські засоби придбаваємо до затвердженої Постанови № 1012. Розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19 (шприци, системи, катетери аспіраційні, маски дихальні, кисень газоподібний) закуповуємо за прямими договорами. Закупівлю інших товарів, необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, таких як засоби індивідуального захисту, дезінфекційні засоби та антисептики, тести, здійснюємо в порядку, встановленому законом для спрощених закупівель? Дякую за відповідь та роз"яснення.

Чи можливо після двох не обувшихся процедур закупівель по нових змінах укласти переговорну процедуру закупівель. Враховуючи ст. 58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Чи можливо застосувати дану статтю Конституції України?

Бюджетна установа (замовник) оприлюднила повідомлення про намір укласти договір по закупівлі UA-2019-03-28-000563-b у системі ProZorro 26 квіт. о 17:40 (п'ятниця). З 27 квітня по 1 травня включно офіційні вихідні дні. Як переможцю обчислити 5-денний строк подання документів?

Замовник проводить декілька окремих робіт, на які складені окремі кошториси, але по одному об’єкту. На сьогоднішній день визначення робіт за ДК 021:2015 є дуже обмежений щодо визначення коду для робіт і всі три роботи підпадають під один код класифікатора. Чи правильно ми розуміємо, що замовник може розглядати кожну роботу окремо з пороговою планкою 5 млн. грн., чи необхідно вартість всіх робіт за одним об’єктом та за одним кодом класифікатора складати ?