Консультації з питань публічних закупівель
Доброго дня! Яким чином матеріали та обладнання, що використовуются при здійснені енергосервісних заходів, передаються територіальній громаді після закінчення строку дії енергосервісного договору? Чи потрібно зазначати іх вартість при передачі? Якщо потрібно, то хто і на підставі чого має визначати цю вартість? Чи має при передачі майна враховуватись вартість виконаних проектних, будівельно-монтажних та пусконалагоджуваних робіт?
Відповідь
Між Споживачем та Постачальником попередньо було укладено Договір постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, узвязку з різкою зміною кон'юктури ринку природного газу Постачальник не зможе постачати природний газ по ціні Договору. Згідно з вищевикладеним достроково розірвати Договір з 01 серпня 2021 року. Яку процедуру обрати, якщо залишилося менше місяця??
Відповідь
Державне підприємство, яке є Замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» має намір укласти договір з суб’єктом господарювання ліцензійний договір. Предметом ліцензійного договору є надання дозволу використання технічних умов, які є об’єктом авторського права. Технічні умови будуть використовуватись державним підприємством в процесі здійснення його господарської діяльності для виробництва продукції.
За умовами ліцензійного договору державне підприємство (сторона договору-Ліцензіат) за користування зазначеними технічними умовами, як об’єктом права інтелектуальної власності, виплачує Товариству (сторона договору - Ліцензіар) грошову винагороду (роялті) у вигляді відсотків від отриманого прибутку за результатами реалізованої продукції. Тобто, ціна договору не встановлена у твердій грошовій сумі і буде розраховуватись у відсотках від отриманого державним підприємством прибутку та залежати від обсягу продажу продукції, яка буде виготовлена за такими технічними умовами. Грошова винагорода (роялті) буде сплачуватись за власні кошти державного підприємства, які він буде отримувати за результатами здійснення господарської діяльності.
Відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності.
Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
З урахуванням наведеного вище, та керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 року № 838 «Питання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства» виникла необхідність в отриманні консультації щодо наступного питання:
1. Чи підпадає укладення ліцензійного договору на умовах зазначених вище під дію Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи є предмет ліцензійного договору (надання права використання технічних умов) предметом закупівлі, а саме: товаром, роботами чи послугами, в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
3. Якому коду Єдиного закупівельного словника буде відповідати предмет такої закупівлі (надання права використання технічних умов, як об’єкта права інтелектуальної власності)?
Відповідь
Закон України «Про публічні закупівлі» (зі змінами від 19.09.2019 року) (далі – Закон) містить визначення понять «пов’язані особи», «здійснення контролю», «члени сім’ї», а також визначає вимоги до тендерної документації в цій частині та наслідки встановлення замовником факту пов’язаності для учасника.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 1 Закону:
«Пов’язана особа – особа, яка для цілей цього Закону відповідає будь-якій з таких ознак:
- юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі;
- фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі;
- службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи;
- фізичні особи – уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 17 Закону: «Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо: …тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника».
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Закону: «Замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо: … наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині 15 статті 29 цього Закону».
Як слідує із зазначених вище норм, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника за наявності таких умов:
- учасник процедури закупівлі є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або
- учасник процедури закупівлі є пов’язаною особою з уповноваженою особою (особами) замовника.
- з керівником замовника.
При цьому, як підстава для відхилення пропозиції учасника Законом не визначена пов’язаність останнього із самим замовником (як фізичною або юридичною особою), за умови відсутності факту пов’язаності учасника з уповноваженою особою (особами) замовника та/або з керівником замовника.
Як слідує із зазначеного вище пов’язаність встановлюється на підставі прямих та опосередкованих відносин контролю з можливістю здійснення вирішального впливу, родинних зв’язків, наявності повноважень здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин та членства в тендерному комітеті замовника.
Отже, на підставі вищенаведеного, просимо надати роз’яснення чи є комунальне підприємство пов’язаною особою з органом місцевого самоврядування, який є його засновником, тобто чи може замовник - орган місцевого самоврядування, укладати прямі договори на виконання робіт з комунальним підприємством де він є засновником та чи може комунальне підприємство брати участь у конкурентних закупівлях та в т. ч. спрощених процедурах, як учасник, який буде виконувати роботи на рівні з іншими суб’єктами господарювання, тобто чи будуть у такому випадку наявні ознаки пов’язаності осіб?
Відповідь
За результатами процедури відкритих торгів укладений договір на поставку фруктів, який діє до 31.12.2019. Станом на 03.05.2019 кількість апельсинів за договором вже вибрана. Чи можемо укласти прямий договір на додаткову потребу в апельсинах?
Відповідь