Наша установа здійснила закупівлю м’яса (Філе куряче, охолоджене, ДСТУ 3143, Лопатка свинна без кістки, охолоджена, ДСТУ 4590) за процедурою закупівлі «запит ціни пропозицій», ідентифікатор закупівлі UA-2025-01-21-004767-a, за результатами якої укладено договір № 23 від 27.01.2025 з постачальником ФОП Ремішевським Олександром Олеговичем. Укладеним договором передбачено, що умови Договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання Договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами, крім випадків визначених ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» з врахуванням п.19 Особливостей затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 та умовами даного Договору, зокрема: …2) Погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Внесення таких змін можливе за наявності пред’явленого учасником обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, отриманого від уповноваженого органу (довідка з Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення, територіальних підрозділів Головного управління статистики або іншого органу, який має на це повноваження. Документ, що надається Постачальником повинен містити інформацію про ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) та ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на момент укладання додаткової угоди. Зміна ціни за одиницю непоставленого товару здійснюється шляхом множення ціни за одиницю товару станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) на індекс (коефіцієнт) зростання вартості товару. У разі документально підтвердженого зростання ціни за одиницю товару, одночасно здійснюється зменшення кількості товару. На сьогодні постачальник звернувся з пропозицією підвищити ціну за одиницю товару раніше, ніж через 90 днів після підписання договору. При укладенні договору ми вважали що врахування положень Особливостей не виключить дію положення закону щодо зміни ціни не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору, тому й зазначили першочергово посилання на Закон України «Про публічні закупівлі» але з врахуванням п.19 Особливостей затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178. Окрім того, вимога про дотримання 90-денного терміну прямо не скасована Особливостями. Тому виникає необхідність звернутись до відповідного органу за роз’ясненнями чи можна вважати, що у нашому випадку залишається чинним обмеження щодо зміни ціни за одиницю товару не частіше ніж раз на 90 днів.

Добрий день, підкажіть як бути в даній ситуації! По кошторису на електропостачання затверджена сума 80 тисяч грн, та підписаний договір з ЯСНО на суму 80 тисяч, на сьогодняшній день ці кошти вже закінчились і є необхідність підписати додаткову уогоду на збільшення суми договору приблизно до 250 000 грн. Але, підрядна організація, яка виконує ремонт на обєкті кожного місяця компенсовує витрати по електро енергії. Тобто наша сума кошторису 80 тисяч не змінилось із за того що підрядник відшкодовує на наш рахунок, але ясно бачить що кошти закінчились і необхідно збільшити суму договору. приклад дод. угоди додаю(приклад яку пропонують )

Міністерство економіки України Всеукраїнська громадська організація «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об’єктів архітектури» є добровільним об’єднанням громадян для спільної реалізації та захисту прав і свобод, виконання повноважень у сфері будівництва. У процесі здійснення діяльності (технічного нагляду) членами організації укладаються договори про виконання робіт/надання послуг. Вартість робіт/послуг визначається на підставі зведеного кошторисного розрахунку (кошторисної частини проектної документації на будівництво). Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" будівництво здійснюється після розроблення та затвердження проектної документації, що отримала позитивний експертний звіт. Відповідно до Додатку Д до ДБН А.2.2-3:2014 до складу проектної документації входить інвесторська кошторисна документація, у тому числі зведені кошторисні розрахунки вартості об’єкта будівництва. Згідно з п. 3.1. КНУ "Настанова з визначення вартості будівництва" кошторисна вартість об’єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації, використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі. На підставі проектної документації формуються технічні та якісні характеристики предмета закупівлі та розраховується очікувана вартість. Згідно абзацу 7 пункту 2 Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18 лютого 2020 року № 275, очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/не включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва при визначенні очікуваної вартості в її складі враховується ПДВ. Під час розгляду та оцінки тендерних пропозицій учасників відкритих торгів, які не є платником ПДВ виникає питання правильного розрахунку (складання) договірної ціни. (Очікувану вартість замовник встановив з урахуванням ПДВ (20%). Пропозицію надав учасник, що є платником податку на прибуток за спрощеною системою оподаткування (єдиний податок – 5%). Розрахунок пропозиції учасником надано на повну суму очікуваної вартості). У випадку обрання переможцем учасника, що не є платником ПДВ, чи має право замовник прийняти розрахунок пропозиції учасника (договірну ціну) на повний розмір очікуваної вартості закупівлі? Також, у випадку укладання договору з підрядником, що не є платником ПДВ без застосування електронної системи закупівель, чи має право замовник збільшити суму договору на суму ПДВ у разі зміни підрядником системи оподаткування та його реєстрації платником ПДВ (в проектній документації у вартості будівництва ПДВ враховано). Відповідно до пп 93 п. 4 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, Мінекономіки надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель. На підставі вищевикладеного, просимо надати роз’яснення щодо вищевикладеного питання. З повагою, Голова відокремленого підрозділу ______________ АРТЕМ Мякінченко ____________________________________________________________ Адреса: 73027, м. Херсон, Корабельний район, вул. Уварова, буд. 4а/29б тел.: (066) 860 01 11 ел. пошта: [email protected]

Вітаємо Вас, шановні колеги! Просимо надати роз’яснення щодо застосування вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Постанова) в частині що стосується визначення предмету закупівлі під час закупівлі робіт. В нашому випадку виникла необхідність проведення закупівлі робіт з будівництва місцевої автоматизованої системи централізованого оповіщення територіальної громади (далі - МАСЦО). МАСЦО є об’єктом будівництва, на який розроблений та затверджений проєкт (проєктно-кошторисна документація), складений зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкту будівництва. МАСЦО складається з окремих складових – лінійних об’єктів, споруд, що мають окремі об’єктні кошториси (кошторисні розрахунки). Лінійні об’єкти, споруди зі складу МАСЦО територіально знаходяться в різних локаціях (частинах територіальної громади) та не пов’язані між собою, крім як функціональним призначення у складі МАСЦО. Питання: чи не буде порушенням вимог законодавства з питань закупівель визначення окремим предметом закупівлі - робіт по об’єкту (лінійному об’єкту, споруді) зі складу МАСЦО, якщо він має окремий об’єктний кошторис (кошторисний розрахунок), навіть якщо їх кілька, а зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкту будівництва перевищує вартісну межу, визначену частиною першою ст. 3 Закону (пунктом 10 Постанови); чи не буде порушенням вимог законодавства з питань закупівель укладення Замовником прямих угод з Підрядником (Підрядниками), якщо вартість робіт по об’єкту (лінійному об’єкту, споруді) відповідно до об’єктного кошторису (кошторисного розрахунку) зі складу МАСЦО не перевищує вартісної межі, визначеної частиною першою ст. 3 Закону (пунктом 10 Постанови).

Відповідно до пункту 15 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (зі змінами), передбачено, що якщо у замовника виникла додаткова потреба, яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі, очікувана вартість такої закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі, а замовник обирає вид закупівлі з урахуванням вартісних меж. У нашій установі виникла непередбачувана потреба у закупівлі послуг з ремонту електричних карів, які вийшли з ладу внаслідок експлуатації. Ця потреба не є регламентним технічним обслуговуванням, її неможливо було передбачити та включити до плану закупівель заздалегідь. У зв’язку з вищевикладеним, просимо надати роз’яснення з наступних питань: Чи можливо у зазначеній ситуації (непередбачувана потреба у ремонті електро карів) застосувати положення пункту 15 Особливостей? У разі якщо вартість такої закупівлі не перевищує 50 тисяч гривень, чи буде достатньо лише внесення змін до річного плану закупівель та укладення прямого договору без його обов’язкової публікації у електронній системі закупівель?