Консультації з питань публічних закупівель

Доброго дня! Просимо надати роз'яснення: В кінці 2025 року нами проведено відкриті торги на наступний рік на очікувану вартість, які не відбулись, за результатом - нами було заключено прямий договір на 2026 рік. З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов’язання за цим договором в частині оплати виникають у 2026 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов’язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. № 309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України». Отже реєстрація договору відбувається протягом 7 робочих днів з моменту взяття на облік органами Казначейства кошторису. Кошторисом на 2026 рік виділено 1/4 суми укладеного договору. Отже сума договору коригується додатковою угодою під виділені бюджетні асигнування. Питання : у разі додатково виділених коштів чи можна внести додаткові кошти в укладений договір в межах суми на яку було проведено закупівлю? Адже закупівля здійснювалась на потребу 2026 року. Чи кожного разу при виділенні асигнувань знову проводити відкриті торги які не відбудуться та укладати прямий договір. Адже нам будуть кожні два місяці надходити кошти.

Згідно ЗУ Про публ закупівлі : 10. Уповноважена особа: 1) планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель; В разі двох і більше уповн. осіб з різних типів закупки в установі чи може бути два плани закупівель з відповідних напрямків чи план повинен бути один і в такому випадку, яка з двох уповноважених осіб повинна його публікувати?

Вітаю! Який рік плану зазначати в електронному полі, коли зобов'язання постачальника з постачання товару чи надання послуг буде відбуватися в 2026 році, а зобов'язання замовника з оплати в 100% здійснено в 2025 році?

Доброго дня! До 19.10.2022, тобто до набуття чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі — Постанова № 1178, Особливості), замовники під час здійснення закупівель керувались виключно Законом України «Про публічні закупівлі», у якому не було жодних норм чи визначень, які б стосувались додаткової потреби чи додаткової закупівлі. Уповноваженим органом (Мінекономіки) був оприлюднений лист № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 «Щодо планування закупівель» щодо застосування законодавства у сфері закупівель. Згідно з редакцією Особливостей жодних ознак та підстав, пов’язаних із виділенням додаткових коштів / перерозподілом коштів / тощо, для визначення предмета закупівлі як «новий предмет закупівлі» немає, проте саме виникнення нової чи додаткової потреби в товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити, — це та підстава, за якою замовник може вважати предмет закупівлі новим (без додавання до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі) і згідно з листом Мінекономіки №3323-04/78667-06 від 08.12.2022 «Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», і відповідно до Постанови № 1178. Саме тому, частина правників, які працюють у сфері публічних закупівель, рекомендують замовникам під час дії Особливостей не посилатись на всі інші випадки, які є в листі Мінекономіки № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020, проте не передбачені в Особливостях, з огляду на те, що Постанова № 1178 має більшу юридичну силу, оскільки, по-перше, вона є підзаконним нормативно-правовим актом (на відміну від листа Мінекономіки, який має виключно рекомендаційний та інформативний характер), а по-друге, вона видана пізніше, ніж лист Мінекономіки № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020. В той же час, в консультаціях з питань публічних закупівель, що надаються Уповноваженим органом під час дії Особливостей, Мінекономіки направляє замовників до листів № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 та №3323-04/78667-06 від 08.12.2022 одночасно (консультації №№237/2025, 151/2025, 574/2024, 413/2024, 341/2024, 237/2024, 195/2024, 86/2024 та інш., що розміщені на сайті Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України). Враховуючи вищевикладене, та те, що нормативні акти з питань публічних закупівель не містять визначення терміну «додаткова потреба», просимо роз’яснити, чи може замовник під час дії Особливостей враховувати лист Мінекономіки № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 «Щодо планування закупівель» у повному обсязі, чи в певній частині, чи потрібно вважати його таким, що втратив актуальність? Принагідно звертаємось із проханням оприлюднити узагальнену консультацію щодо планування додаткової потреби під час дії Особливостей разом із прикладами, як в свій час було зроблено у листі № 3304-04/54160-06 від 03.09.2020 «Щодо планування закупівель», що допоможе виробити замовникам єдиний підхід під час проведення публічних закупівель.

Шановні представники Міністерства економіки України, для уникнення неоднозначностей щодо застосування Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі просимо надати роз’яснення з наступних питань: 1. Чи правильно ми розуміємо, що кожне підприємство, яке бере участь у публічних закупівлях, повинно розробити і затвердити власну методику розрахунку цін? 2. Чи потрібно при цьому адаптувати «Примірну методику», обравши один або декілька методів розрахунку, які найбільше підходять для специфіки підприємства? 3. Чи можна використовувати комбінацію рекомендованих методів, чи потрібно обрати лише один? 4. Які саме правила та алгоритми розрахунку слід прописати (наприклад, аналіз ринкових цін, використання коефіцієнтів інфляції тощо)? 5. Яким чином слід оформити та затвердити розрахунок очікуваної вартості? Чи достатньо внутрішнього наказу керівника, чи потрібне додаткове затвердження (наприклад, міським головою для комунальних установ)? Будемо вдячні за розгорнуту відповідь по кожному з пунктів.