Консультації з питань публічних закупівель
Доброго дня, підкажіть будь ласка, ми провели відкриті торги на паливо, акцептували переможця уклали з ним договір на постачання палива. На сьогодняшний день оптова ціна на ринку палива зросла і вона вища у Постачальника, чим ціни на паливо по договору між нашими ідприємствами.
На момент укладення договору сторони не могли передбачите нерівномірне зростання цін на паливо на оптовому та роздрібному ринку, що призвело до того, що ціни постачання на оптовому ринку вище, чім ціни реалізації товару за цим договором.
Постачальник відмовляється від постачання товару, про що надав листа. Умовами Договору передбачено дострокове його розірвання за ініціативою однієї зі сторін шляхом укладення додаткової угоди.
Чи можливо з нашої сторони розірвати цей договір, посилаючись на вину Учасника, та укласти прямий договір або провести переговорну процедуру з іншим Постачальником на суму, що не перевищує 20% від розірваного договору.
Відповідь
В супереч тендерної документації за закупівлею UA-2020-04-09-000495-c переможець торгів ТОВ"Універсальна бурильна техніка" завантажило 28.05.20р документ Розрахунок ціни з розширенням xlsx без накладеного електроного підпису генерального директора та печатки підприємства, також такий файл не є електроннним документом в форматі pdf(як регламентується документацією Замовника).
От же за змістом вказаного документа неможливо визначити автора в порушення вимог ЗУ "Про електронні документи та докуметообіг", також відсутні обовязкові реквізити документа(дата, підпис та печатка та авторство та інші).
Чи підлягає відхиленню тендерна пропозиція такого учасника "переможця"?
На подану вимогу №3 Замовник Філія «Оператор газосховищ України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» не відповідає та розглядає далі пропозицію такого учасника не дотримуючись принципів обєктиності та неупередженності згідно з ЗУ "Про публічні закупівлі".
Відповідь
Заклад вищої освіти, який є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» визначено переможцем конкурсного відбору наукових і науково-технічних робіт (далі – Конкурс), проведеного в порядку передбаченому статтею 58 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2018 р. № 739 «Про затвердження Порядку проведення конкурсного відбору наукових, науково-технічних робіт, що плануються до виконання за рахунок коштів державного бюджету» (далі – Порядок).
Під час участі у відповідному конкурсі, закладом вищої освіти, подавалась заявка на участь у конкурсі, яка відповідно до пункту 15 Порядку містила інформацію про залучення закладом вищої освіти до виконання науково технічної роботи субвиконавця , - ТзОВ_1, (найменування, код ЄДРПОУ, місцезнаходження, матеріально-технічну базу, досвід співвиконавця) відповідне обгрунтування необхідності залучення, зміст та обсяг робіт субвиконавця.
За результатами конкурсу, між замовником конкурсу та закладом вищої освіти, як виконавцем укладено договір на виконання науково технічної роботи (далі – Договір), у якому, зокрема зазначено інформацію про субвиконавця ТзОВ_1, визначено зміст та обсяг робіт субвиконавця, та їх вартість – 172 тис. гривень. Оплату робіт субвиконавця має здійснити виконавець – заклад вищої освіти за рахунок коштів виділених замовником конкурсу.
На даному етапі, у закладу вищої освіти існує необхідність залучити субвиконавця ТзОВ_1. Просимо роз’яснити чи потрібно закладу вищої освіти проводити спрощену закупівлю для залучення субвиконавця ТзОВ_1? Оскільки за змістом норм Закону України «Про публічні закупівлі» спрощена закупівля є по суті конкурентним відбором, а субвиконавець ТзОВ_1 вже визначений та погоджений згідно з умовами Конкурсу та Договору. Якщо спрощену закупівлю проводити не потрібно, то на якій підставі згідно Закону України «Про публічні закупівлі»?
Консультацію просимо надати в контексті редакції Закону України «Про публічні закупівлі» чинній на дату звернення та по суті, без посилань на подібні звернення або узагальнені відповіді, оскільки вони не містять інформації про описаний вище випадок, і як правило відсилають до редакції Закону України «Про публічні закупівлі», яка діяла до 19.04.2020 року.
Відповідь
Доброго дня!
У зв’язку з внесенням змін до Закону України «Про публічні закупівлі», а саме виключення з норми Закону такої підстави для проведення переговорної процедури закупівлі, як «відсутність конкуренції на відповідному ринку, внаслідок чого договір може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності альтернативи», виникло питання стосовно здійснення закупівлі поштових марок вартістю понад 200 тис.
Так, положеннями ст. 15 Закону України «Про поштовий зв’язок» передбачено, що виключно Національний оператор (АТ «Укрпошта») має право на видання, введення в обіг та організацію розповсюдження поштових марок, маркованих конвертів і карток, а також виведення їх з обігу.
При цьому, Законом України «Про публічні закупівлі» встановлено виключний перелік підстав для проведення переговорної процедури закупівлі. Зокрема, згідно пп.2 ч. 2 ст. «переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: …2) якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків:… відсутність конкуренції з технічних причин…».
Враховуючи наведені положення законодавства просимо надати роз’яснення стосовно того яким чином (з використанням якої процедури закупівлі) необхідно проводити закупівлю поштових марок вартістю понад 200 тис. після 19 квітня 2020 року?
Відповідь
Добрий день! При головному розпоряднику створено тендерний комітет.В структурі розпорядника знаходяться різні установи(бібліотеки,музичні школи,музей,художня галерея та інші).Договори укладає кожна установа окремо в особі директора установи на підставі наданого доручення головним розпорядником.В зв'язку з великою кількістю договорів,покласти обов'язки по оприлюдненню і додатків до річного плану, і звітів про укладені договори на секретаря тендерного комітету на практиці є неможливим. При кожному закладі створено комітет допорогових закупівель,затверджено Положення про допорогові закупівлі,в якому виначено обов'язок оприлюднення звіту про укладений договір комітетом допорогових закупівель при кожній установі.При цьому ми розуміємо,що відповідальність за повноту та достовірність оприлюдненої інформації несуть голова та секретар тендерного комітету.З 2018 року при кожній установі створено тендерний комітет і це питання вирішено.Просимо надати відповідь на питання:чи були правовими наші дії до 2018 року,коли звіти про укладені договори оприлюднювали комітети по допороговим закупівлям при кожній установі,а не тендерний комітет при головному розпоряднику.Дякую.
Відповідь