|
|
03.07.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
На момент проектування після проходження тендерних процедур та перемоги державним підприємством Замовник знайшов помилку в назві об’єкта проектування, предмета закупівлю (але адреса, обсяг робіт, умови опли та виконання не змінюються та інше).
Прохання розяснити щодо дій стосовно помилки державним замовником назви обьекта проектування та внесення уточненень у Додатковій Умови до Договіру.
Чи можно цю помилку не враховувати стосовно до істотних умов та вирішити шляхом підписання додоатковой умови с оприлюдненям у системи закупівель цих уточнень?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
03.07.2025
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Просимо надати консультацію з наступного питання.
Згідно з порядком визначення предмета закупівлі, під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією національного класифікатора НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573…
Якщо споруда (наприклад, дитячий майданчик або спортивний майданчик) не стоїть на балансі установи (не має інвентарного номеру), але його обладнання (елементи) мають окремі інвентарні номери, то чи можна у такому випадку вважати такий дитячий майданчик єдиною спорудою в розумінні законодавства з питань публічних закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 190/2025, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/46e5a9e3-29c6-4d11-ae26-32b0ec2c2d08?lang=uk-UA
|
|
|
02.07.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підволочиським управлінням житлово-комунального господарства (далі – Замовник) було оголошено відкриті торги з особливостями на закупівлю послуг з поточного ремонту.
В тендерній документації наявні наступні вимоги до Учасника:
1) ФІЗИЧНА ОСОБА, ЯКА Є УЧАСНИКОМ ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (ЗОКРЕМА, ПОВ’ЯЗАНЕ З ХАБАРНИЦТВОМ ТА ВІДМИВАННЯМ КОШТІВ), судимість з якої не знято або не погашено в установленому законом порядку (підпункт 5 пункту 47 Особливостей) надається витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», який підтверджує відсутність судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України. Витяг має бути виданим не більше трьох місяців відносно дати обрання учасника переможцем закупівлі або після такої дати. Витяг має містити унікальний електронний ідентифікатор (QR-код) за яким можливо здійснити перевірку його достовірності;
2) КЕРІВНИК УЧАСНИКА ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ був засуджений за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (ЗОКРЕМА, ПОВ’ЯЗАНЕ З ХАБАРНИЦТВОМ, ШАХРАЙСТВОМ ТА ВІДМИВАННЯМ КОШТІВ), судимість з якого не знято або не погашено в установленому законом порядку (підпункт 6 пункту 47 Особливостей) надає витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», який підтверджує відсутність судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України. Витяг має бути виданим не більше трьох місяців відносно дати обрання учасника переможцем закупівлі або після такої дати. Витяг має містити унікальний електронний ідентифікатор (QR-код) за яким можливо здійснити перевірку його достовірності.
Згідно положень Особливостей п.п. 6 п. 47 Особливостей стосується виключно керівників учасників, тобто учасників юридичних осіб, адже фізичні особи-підприємці не є керівниками. Переможцем нашої процедури закупівлі є учасник фізична особа-підприємець, який повинен був підтвердити свою відповідність тільки по підпункту 5 п. 47 Особливостей.
На виконання вимоги Особливостей та ТД Учасником було надано витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості». В наданій довідці зазначено, що Учасник був засуджений 13.06.2023 за статтею 190 ч.1, 190 ч.2 Кримінального кодексу України тобто за статтею шахрайство.
В п.п. 5 п. 47 Особливостей зазначено – Замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли: фізична особа, яка є учасником процедури закупівлі, була засуджена за кримінальне правопорушення, вчинене з корисливих мотивів (зокрема, пов’язане з хабарництвом та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено в установленому законом порядку.
Наразі Замовник, просить надати роз’яснення чи повинна Уповноважена особа відхилити учасника фізичну особу-підприємця, як учасника який має не зняту та не погашену судимість пов’язану із шахрайством.
Зазначене питання постало у Замовника, бо у Особливостях є відмінності у п.п. 5 та п.п. 6 Особливостей, у п.п. 5 яке стосується учасників фізичних осіб слово «шахрайство» відсутнє, а у п.п. 6 який стосується керівників учасників (тобто юридичних осіб) наявне слово «шахрайство».
Чи підлягає відхиленню фізична особа-підприємець, як особа яка має непогашену судимість за статтею 190 ККУ (шахрайство)?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
02.07.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ ‘Укренерго Цифрові Рішення’ є юридичною особою, єдиним учасником якого є юридична особа – Приватне акціонерне товариство ‘Національна енергетична компанія ‘Укренерго’ (далі - НЕК ‘Укренерго’).
НЕК ‘Укренерго’ є оператором системи передачі та відповідальним за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.
У ході здійснення господарської діяльності виникає необхідність укладення договорів між НЕК ‘Укренерго’, як замовником, та ТОВ ‘Укренерго Цифрові Рішення’, як виконавцем, по таким договорам.
Відповідно до пп. 1 ч. 6 ст. 3 Закону України ‘Про публічні закупівлі’, дія Закону не поширюється на випадки, коли замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання.
На практиці виникають труднощі у застосуванні цієї норми через нечіткість формулювання, зокрема, що саме слід розуміти під формулюванням ‘виключно для забезпечення діяльності замовника’? Чи означає це, що афілійоване підприємство має здійснювати господарську діяльність виключно на користь, тобто, для замовника (групи замовників)? Чи допустимо, щоб таке підприємство також виконувало роботи/надавало послуги іншим, стороннім замовникам, при цьому продовжувати здійснювати поставку товарів/робіт/послуг замовнику (по відношенню до якого воно є афілійованим) без застосування Закону?
Так, у відповіді на аналогічний за своїм змістом запит Белікової К. М. 1593/2021, Міністерство економіки України цитує положення Закону України ‘Про публічні закупівлі’ про те, хто такі афілійовані особи, яка група замовників може використовувати дану норму, однак у висновку вказує: ‘Отже, у разі якщо замовник, який здійснює діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання здійснює закупівлі товарів, робіт і послуги, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання без застосування процедур закупівель, передбачених Законом на підставі пункту 1 частини шостої статті 3 Закону’. По-перше, зазначене речення виглядає логічно незавершеним і залишає простір для неоднозначного тлумачення. По-друге, даний висновок не містить відповіді на головне питання - що саме слід розуміти під формулюванням ‘виключно для забезпечення діяльності замовника’? Чи означає це, що афілійоване підприємство має здійснювати господарську діяльність виключно і тільки на користь, тобто, для замовника (групи замовників)? Чи допустимо, щоб таке підприємство також виконувало роботи/надавало послуги іншим, стороннім замовникам, при цьому продовжувало здійснювати поставку товарів, робіт чи послуг замовнику (по відношенню до якого воно є афілійованим) без застосування положень Закону.
У зв’язку з цим просимо Вас надати роз’яснення на вказані нижче питання необхідні для коректного розуміння положення пп. 1 ч. 6 ст. 3 Закону України ‘Про публічні закупівлі’, зокрема:
1. Чи означає, відповідно до підпункту 1 частини 6 статті 3 Закону України ‘Про публічні закупівлі’, що для застосування даної норми Закону необхідною умовою є те, що афілійоване підприємство має здійснювати господарську діяльність виключно і тільки на користь (для) замовника чи групи замовників?
2. Чи допустимо, щоб таке афілійоване підприємство також виконувало роботи/надавало послуги іншим, стороннім замовникам, при цьому продовжувало здійснювати поставку товарів/робіт/послуг замовнику (по відношенню до якого воно є афілійованим) без застосування Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі –Особливості), що прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Положення частин п’ятої, шостої, восьмої (з урахуванням положень пунктів 68-76 цих особливостей) і дев’ятої статті 3 Закону застосовуються на умовах, визначених Законом.
Згідно з частиною шостою статті 3 Закону Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі, як товари, роботи і послуги, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання.
Для цілей пункту 4 частини першої цієї статті діяльність в окремих сферах господарювання - діяльність, що здійснюється в одній або декількох із таких сфер: 1) забезпечення транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору) та постачання природного газу на користь третіх осіб (замовників), видобутку природного газу та надання послуг установки LNG;2) забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам; 3) забезпечення виробництва, передачі, розподілу, купівлі-продажу, постачання електричної енергії споживачам, диспетчерське управління та забезпечення відпуску електричної енергії до/з системи передачі/розподілу та забезпечення функціонування ринку електричної енергії "на добу наперед" і внутрішньодобового ринку електричної енергії та балансуючий ринок електричної енергії та організація купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках; 4) забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води, забезпечення функціонування централізованого водовідведення; 5) проведення зрошувальних, осушувальних або осушувально-зволожувальних меліоративних заходів, якщо обсяг води, що використовуватиметься для постачання питної води, становить більш ніж 20 відсотків загального обсягу води, одержання якої забезпечують зрошувальні чи осушувальні системи; 6) надання послуг з користування інфраструктурою залізничного транспорту загального користування, забезпечення функціонування міського електричного транспорту, у тому числі метрополітену, та експлуатація його об’єктів для надання послуг з перевезення, а також надання послуг з перевезення пасажирів автобусами в межах міст, з дотриманням умов, визначених відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на визначених ними маршрутах; 7) надання послуг автостанцій, портів, аеропортів, послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден; 8) надання послуг поштового зв’язку; 9) розробка родовищ нафти і газу, родовищ вугілля та інших видів твердого палива, видобуток нафти, вугілля та інших видів твердого палива.
Для цілей цього Закону афілійованими підприємствами вважаються відокремлені підрозділи замовника, майно та операції зазначені в консолідованому балансі замовника, або суб’єкти господарювання, стосовно яких замовник має вирішальний вплив, або суб’єкти господарювання разом із замовником перебувають під вирішальним впливом іншого замовника.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою цієї статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб’єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав - прав, наданих у межах повноважень органом державної влади або органом місцевого самоврядування на підставі будь-якого нормативно-правового акта та/або акта індивідуальної дії, що обмежують провадження діяльності у сферах, визначених цим Законом, однією чи кількома особами, що істотно впливає на здатність інших осіб провадити діяльність у зазначених сферах. Не вважаються спеціальними або ексклюзивними права, що надані за результатами конкурсів (тендерів, процедур закупівель), інформація про проведення яких разом з критеріями відбору попередньо оприлюднювалася та була наявна у публічному доступі, можливість участі у таких конкурсах (тендерах, процедурах закупівель) не була обмежена та якщо надання таких прав здійснювалося на основі об’єктивних критеріїв.
Таким чином, вироблення товарів, виконання робіт або надання послуг на користь замовника або групи замовників, у зазначеному випадку у разі придбання, має здійснюватись безпосередньо афілійованим підприємством.
З огляду на викладене, у разі якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 Закону здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються на користь замовника або групи замовників афілійованим підприємством виключно для забезпечення діяльності такого замовника або групи замовників в окремих сферах господарювання, то у таких випадках придбання здійснюється без застосування Закону на підставі пункту 1 частини шостої статті 3 Закону.
При цьому зазначаємо, що господарська діяльність суб'єктів господарювання, у тому числі афілійованих підприємств, не є предметом регулювання цього Закону.
|
|
|
02.07.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день.
На підставі статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення щодо наступного питання.
Відповідно до Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 (далі – Постанова 1275), державні замовники у сфері оборони на період дії правового режиму воєнного стану здійснюють оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони одним із способів передбачених у пункті 8 цих особливостей, зокрема у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями.
У Законі України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) порядок проведення спрощених закупівель визначено у статті чотирнадцять. Зокрема, у частині 10 статті 14 Закону визначено, що розкриття пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацами першим і другим частини першої статті 28 цього Закону. При цьому, стаття 14 Закону не містить посилання на частину другу статті 28 Закону, яка визначає порядок розкриття інформації в тендерних пропозиціях/пропозиціях та винятки, які стосуються не розкриття інформації, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна. Сама ж стаття 14 Закону, так само як і Постанова 1275, не містять інформації щодо можливості чи заборони у спрощених закупівлях визначати документи пропозиції конфіденційними.
У зв’язку з цим, постають наступні питання:
1. Чи застосовуються положення частини другої статті 28 Закону до порядку проведення спрощених закупівель оборонного призначення, які проводяться на підставі Постанови 1275?
2. Чи мають право учасники, беручи участь у спрощених закупівлях, які проводяться на підставі Постанови 1275, визначати конфіденційною інформацію, шляхом присвоєння документам пропозиції статусу «Конфіденційний документ» та відповідно обмежувати доступ в електронній системі закупівель до цієї інформації?
3. Чи підлягає відхиленню пропозиція учасника спрощеної закупівлі, якщо він визначив конфіденційною інформацію про запропоновану ціну, інші критерії оцінки та/або технічні умови чи технічні специфікації, враховуючи те, що частина 13 статті 14 Закону не містить такої підстави для відхилення?
Будемо вдячні за офіційне роз’яснення для правильного застосування норм чинного законодавства.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі - державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275).
Відповідно до пункту 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості № 1178);
2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон № 922-VIII), з урахуванням положень, визначених Особливостями № 1275;
3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (далі - Порядок № 822);
4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до Особливостей № 1275.
Варто звернути увагу, що підпунктом 2 пункту 8 Особливостей № 1275 передбачено проведення спрощених закупівель не у порядку конкретно визначених статей Закону № 922-VIII, а у порядку передбаченому Законом № 922-VIII загалом, з урахуванням положень, визначених Особливостями № 1275.
Крім цього, відповідно до частини другої статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону № 922-VIII з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Частиною десятою статті 14 Закону № 922-VIII зазначено, що розкриття пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацами першим і другим частини першої статті 28 Закону № 922-VIII.
Водночас, частиною другою статті 28 Закону № 922-VIII встановлено, що під час розкриття тендерних пропозицій/пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в тендерних пропозиціях/пропозиціях учасників, крім інформації, зазначеної в абзаці другому цієї частини, та формується список учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни/приведеної ціни.
Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі що містить персональні дані. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону № 922-VIII, і документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону № 922-VIII.
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII пропозиція учасника спрощеної закупівлі (далі - пропозиція) - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі.
Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Таким чином, у статті 28 Закону № 922-VIII зазначено, що під час розкриття тендерних пропозицій/пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в тендерних пропозиціях/пропозиціях учасників, крім інформації, зазначеної в абзаці другому частини другої статті 28 Закону № 922-VIII. При цьому згідно пункту 24 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII пропозиції подаються учасником замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі.
Отже, учасники закупівель подають свої тендерні пропозиції/пропозиції у порядку передбаченому Законом № 922-VIII у тому числі із застосуванням положень частини другої статті 28 Закону № 922-VIII.
Крім цього, відповідно до частини 13 статті 14 Закону № 922-VIII замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо:
1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі;
2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю;
4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю.
Згідно з абзацом восьмим пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 Закону № 922-VIII.
Отже, необхідно звернути увагу, що вичерпний перелік підстав для відхилення пропозицій учасників спрощеної закупівлі визначений частиною тринадцятою статті 14 Закону № 922-VIII серед якого не зазначено такої підстави як відхилення пропозиції учасника спрощеної закупівлі, якщо він визначив конфіденційною інформацію про запропоновану ціну, інші критерії оцінки та/або технічні умови чи технічні специфікації та положення абзацу восьмого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII стосуються виключно тендерних пропозицій поданих у порядку процедури відкритих торгів.
Водночас, статтею 14 Закону № 922-VIII встановлено, що в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі замовник може зазначати іншу інформацію, яку замовник вважає за необхідне включити до оголошення.
Відтак, державний замовник при здійсненні закупівель у спосіб передбачений підпунктом 2 пункту 8 Особливостей № 1275 здійснює оцінку та розгляд поданих пропозицій учасників спрощеної закупівлі на відповідність умовам, визначеним державним замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
При цьому, Мінекономіки наголошує, що відповідно до чинного законодавства будь-які рішення щодо закупівлі приймаються державним замовником самостійно з дотриманням мети Закону, принципів здійснення оборонних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
Разом з тим, повідомляємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|