|
|
19.11.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Після проведення у 2020 році двох спрощених процедур закупівель, які були відмінені через відсутність учасників, бюджетною установою згідно з пунктом 1 частини 7 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» було укладено прямий договір на постачання електричної енергії у 2021 році.
Цим договором передбачено, що його дія може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному у попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Чи маємо ми право укласти додаткову угоду на наступний рік в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від діючого договору на період оголошення повторної процедури відкритих торгів на 2022 рік?
Якщо ні, то які наші дії?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 8 частини п’ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону.
Відповідно до частини шостої статті 41 Закону дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
При цьому необхідно зазначити, що ця норма Закону розповсюджується на договори про закупівлю, укладені з дотриманням вимог Закону.
Докладніше про це в листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
13.04.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
На початку 2020 року в установі було затверджено додаток до річного плану закупівель (річного плану не було). Як після 19.04.2020 сформувати річний план закупівель з урахуванням укладених договорів з початку року. Як у системі відображатиметься інформація по одному коду закупівлі якщо це був звіт про укладений договір, а тепер буде спрощена закупівля та прямий договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та введений в дію з 19.04.2020.
Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель визначаються статтею 4 Закону.
Так, згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі – річний план).
Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
У свою чергу, відповідно до пункту 5 статті 4 Закону в річному плані замовник зокрема вказує вид закупівлі та орієнтовний початок проведення.
Так, виходячи зі змісту пункту 5 частини другої статті 4 Закону, до річного плану зокрема вноситься інформація про закупівлі, вартість предмета закупівлі яких менше відповідних вартісних меж, визначених частиною першою статті 2 Закону, та які передбачають проведення замовником спрощених закупівель або оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Отже, оскільки складання річного плану та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель та передує їх проведенню, замовник в залежності від наявної потреби може періодично вносити зміни в річний план, додаючи при цьому зокрема інформацію про заплановані спрощені закупівлі та закупівлі, що передбачають оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Варто також зазначити, що плануючи такі закупівлі замовник має дотримуватись положень частини 10 статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5553 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо порядку проведення спрощених закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальнених листах, які будуть розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
16.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Нами був надісланий лист-звернення Вих.№ 617-20 від 24.06.2020 на електронну адресу Мінекономрозвитку 24 червня 2020 року. Відповідь, яку ми отримали, не стосується нашого запитання і абсолютно не дає відповіді.
Просимо надати докладну конструктивну відповідь кваліфікованого фахівця. Лист додаємо у вкладенні.
Просимо надати роз’яснення щодо принципу розрахунку аномально низької ціни тендерної пропозиції відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі».
Зважаючи на відсутність будь-яких підзаконних актів та нормативних документів, які б розкривали зміст принципу розрахунку аномально низької ціни тендерної пропозиції, просимо пояснити які саме ставки на якому етапі редукціону беруться до уваги для визначення аномально низької ціни тендерної пропозиції за індикатором різниці 40%?
Повідомляємо, що інформації, опублікованої у інфобоксі «Prozorro», недостатньо для чіткого розуміння принципу розрахунку і ця інформація є поверхневою та нечіткою, оскільки надано приклад розрахунку за умови, якщо ставки не електронного редукціону не змінювалися.
Просимо пояснити детально:
1) як рахувати, якщо ставки змінювались?
2) якщо аномально низьку ціну подало більше, ніж один учасник?
3) якщо одного учасника, який подав аномально низьку ціну, було дискваліфіковано, чи береться до уваги початкова ставка цього учасника для визначення середнього значення тендерних пропозицій інших учасників, коли перевіряється на предмет аномально низької ціни наступна найбільш економічно вигідна пропозиція?
4) як визначається середнє значення початкових ставок інших учасників, якщо усіх учасників двоє?
5) що робити учаснику закупівлі, якщо електронна система закупівлі визначила не вчасно або не визначила зовсім аномально низької ціни, а згідно ЗУ «Про публічні закупівлі» ціна тендерної пропозиції все ж таки є аномально низькою?
6) що робити, якщо у зв’язку з тим, що функціонал визначення аномально низької ціни в ЕСЗ почав працювати набагато пізніше, аніж вступила в дію нова редакція ЗУ «Про публічні закупівлі, у деяких тендерах було визначено переможця з порушенням законодавства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 1 Закону аномально низька ціна тендерної пропозиції (далі – аномально низька ціна) – ціна/приведена ціна найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами аукціону, яка є меншою на 40 або більше відсотків від середньоарифметичного значення ціни/приведеної ціни тендерних пропозицій інших учасників на початковому етапі аукціону, та/або є меншою на 30 або більше відсотків від наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції за результатами проведеного електронного аукціону. Аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично за умови наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота).
Про приклад розрахунку аномально низької ціни можна ознайомитись на ресурсі ДП Прозорро за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/anomalno-nizka-cina
При цьому, оскільки аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично, з технічних питань щодо реалізації вимог законодавства у електронній системі закупівель необхідно звертатись до ДП Прозорро, як адміністратора.
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
|
|
|
24.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
В установі уповноважена особа і секретар тендерного комітету одна і таж особа. КЕП/ЕЦП оформлентй на туж особу. Чи необхідно під час роботи на електронному майданчику створювати окремі електронні кабінети для ТК та УО?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”.
Наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
11.05.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Користуючись нагодою, Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» висловлює Вам свою повагу та звертається з наступним.
03.05.2019 набули чинності зміни до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року N 490 (наказ від 21 березня 2019 р. № 463). ДП МА "Бориспіль" працює через майданчик СМАРТТЕНДЕРБИЗ. На сьогодні майданчиком створено поле для заповнення «Виду предмета закупівлі», створена окрема вкладка для заповнення «Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)» та відсутнє поле для заповнення джерела фінансування. ГОЛОВНИМ Є ТОЙ ФАКТ, що інформація яку заповнює Замовник не потрапляє в форми, які формуються автоматично СИСТЕМОЮ, як наслідок маємо порушення вимог наказу. Просимо Вас роз’яснити, яким чином Замовник має модливість дотримати вимоги наказу від 22 березня 2016 року N 490 в частині змісту форм документів?
Також, повідомляємо Вам про проблеми з якими звштовхнулися під час заповнення інформації в тому форматі, що зараз реалізовано на майданчику під час заповнення вкладки для заповнення «Умови оплати договору (порядок здійснення розрахунків)»:
1) випадок, коли видим предмета закупівлі є товар з супровідними послугами. На майданчику реалізовано можливість створення двох подій (окремо для послуг, окремо для товару), проте стовпчик «розмір оплати (%)» вимагає зазначенні інфрмації в таком форматі: «70% і 30%».
Ми не маємо можливості заповнити інформацію в тому форматі, що вимагає система, оскільки не відомо який % ціни у учасника буде відведено на товар, а який % на послуги. Кожний суб’єкт господарської діяльності має свою структуру формування ціни. Система не дає можливості не заповнювати поле «%» та не дає
можливості іншого варіанту його зазначення.
Не відомо який % ціни у учасника буде відведено на товар, а який % на послуги) сумарно вони не перевищують 100%, але не відомо, яка структура ціни: 80%+20%, 90%+10% або 95% + 5%... Кожен учасник буде мати своє співвідношення відсотків.
Таким варіантом, для наших особливостей, наприклад може бути зазначення в кожній події 100%, оскільки структура ціни складається з ціни товару + ціни послуг, ціна товару має 100% та ціна послуг має 100%, та не обов’язково сумувати % вираження цих подій. АЛЕ не має технічної реалізації для цього.
2) випадок, коли типом оплати є іншій варіант, наприклад, оплата на умовах аккредитиву (аккредитив – це ні аванс і ні післяоплата)? Що повинен зазначити Замовник в цьому полі, щоб інформація була корректною?
3) випадок, коли замовник надає учаснику на вибір різні варіанти (1й варіант – післяоплата, 2й варіант – акредитив)
Просимо Вас роз’яснити яким чином необхідно заповнюв не відомо який % ціни у учасника буде відведено на товар, а який % на послуги?
2) типом оплати є іншій варіант, наприклад, оплата на умовах акредитиву (аккредитив – це ні аванс і ні післяоплата)?
3) Тендерна документація містить декілька варіантів оплати та замовник надає учаснику на вибір різні варіанти (1й варіант – післяоплата, 2й варіант – акредитив)?
4) яким чином заповнювати інформацію про джерело фінансування?
Також, просимо розглянути можливість наявності в кожному стовпчику «подія», «тип оплати», «розмір оплати (%)» такого варіанту як «інше», де замовник мав би можливість зазначати коментарі до особливостей своїх подій, таких як, наприклад, інший варіант оплати, або 2 варіанти на вибір та таке інше.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22177-06, розміщено лист від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 “Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490”, в якому розглянуто питання змін у формах документів у сфері публічних закупівель.
Поряд з цим зазначаємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03
|