Консультації з питань публічних закупівель
1. Чи можна складати проект договору на постачання електричної енергії в тендерній документації, з огляду на те, що це обовязок енергопостачальника?
2. Чи може замовник, який здійснює діяльність к окремих сферах господарювання укладати договір з постачальником електроенергії постачальником "останньої надії" без використання процедур закупівлі, з огляду на те, що постачальник "останньої надії" буде здійснювати постачання на регульованим тарифом?
Дякуємо за відповідь.
Відповідь
Доброго дня!
У зв'язку з набуттям чинності 19.04.2020 нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі", просимо надати роз'яснення стосовно наступного положення даного Закону.
Відповідно до частини 5 статті 22 Закону передбачено "5. Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису."
Оскільки, відповідно до положень Закону всі тендерні пропозиції (в т.ч. документи у їх складі) подаються в електронному вигляді через електронну систему закупівель,в тому числі, у вигляді сканованих копій оригіналів документів складених учасником (наприклад копія статуту), то відповідно до вищезазначеного положення (частина 5 статті 22 Закону) мається на увазі що:
1. замовнику забороняється вимагати засвідчення підписом та печаткою учасника документів у складі тендерної пропозиції, що надані через електронну систему закупівель з накладанням КЕП на всю тендерну пропозицію (підписання КЕП тендерної пропозиції учасника)?
або
2. кожен документ, що завантажено в електронну систему у складі тендерної пропозиції учасника, має бути надано з накладенням КЕП уповноваженої особи?
Відповідь
які саме державні реєстри, доступ до яких є вільним, в 2018 році?Зазаначне номер та дату листа Мінекономрозвітку з цього питання.
Відповідь
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до абзацу 2 частини 10 статті 3 нової редакції Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника (далі – ЄЗС), затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Згідно порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 №454 (далі-Порядок), предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Відповідно до Листа МЕРТУ від 03.09.2020 №3304-04-53972-06 «Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель»: предмет закупівлі товарів і послуг згідно з Порядком має визначатися за показником четвертої цифри, тобто за класом. Клас вказують перші чотири цифри (XXXX0000-Y). Натомість перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y).
Цифра «0» при визначенні за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника розміщується 5—8 цифрами коду. У разі якщо цифра «0» стоїть четвертою цифрою у коді, то значущими є перші три цифри, які означають показник третьої цифри — групу, а не клас.
Отже, якщо четвертою цифрою в коді є цифра «0», в такому випадку клас у коді відсутній.
У разі якщо предмет закупівлі не має в ієрархічній структурі Єдиного закупівельного словника відповідного Порядку коду, у електронній системі закупівель технічно реалізована можливість обрання замовником показника «99999999-9 — Не визначено».
Враховуючи що предметом закупівлі за показником 99999999-9 «Не відображене в інших розділах» можуть бути як товари так і послуги за різними напрямками, які не мають в ієрархічній структурі ЄЗС 4 цифри коду.
Наприклад:
1) ДК 021:2015: 92400000-5 Послуги ЗМІ за кодом ДК (Розміщення інформації в ЗМІ) - очікувана вартість закупівлі: 800 000,00 грн.
2) ДК 021:2015: 43500000-8 Гусеничні транспортні засоби (Трактор) - очікувана вартість закупівлі: 250 000,00 грн.
У зв’язку з вищезазначеним, просимо надати роз’яснення щодо правильності визначення виду та/або процедури закупівлі за показником 99999999-9 «Не відображене в інших розділах».
Замовник повинен визначати вартісні межі:
1) шляхом сумування очікуваної вартості усіх закупівель (товари, послуги), які віднесено до показника 99999999-9 «Не відображене в інших розділах»?
2) виходячи з очікуваної вартості однієї конкретної назви закупівлі, яка віднесена до показника 99999999-9 «Не відображене в інших розділах»?
3) сумуючи подібні за напрямом (ідентичні) закупівлі за конкретними назвами закупівлі?
чи іншим шляхом?
Відповідь
Між Замовником та Переможцем процедури закупівлі (далі – Постачальник) було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу. За період дії договірних відносин Постачальником суттєво було здійснено підняття ціни за 1 кВт електричної енергії. З причин незгоди щодо чергового підняття ціни Замовник має намір прийняти рішення про ініціювання процедури розірвання договору з Постачальником. Для уникнення порушення законодавства у сфері публічних закупівель просимо Вас дати відповідь з наступних питань:
1. Чи може вважатись ініціювання розірвання договору про закупівлю Замовником (з підстав незгоди Замовника з підняттям ціни) виною Постачальника (відповідно до абз. 3 п. 3 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII зі змінами (далі – Закон України «Про публічні закупівлі»)?
2. Чи можливе проведення переговорної процедури без залучення постачальника «останньої надії» за правилами, визначеними абз. 5 п. 2 ч. 2 ст. 40 Закон України «Про публічні закупівлі», адже предметом закупівлі є товар у вигляді електричної енергії, що одночасно порушує принцип публічних закупівель «максимальна економія» (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закон України «Про публічні закупівлі»)? Оскільки ціна постачальника «останньої надії» є ще вищою від тої, з якою не згоден Замовник.
Відповідь