Відповідно до ч.10 ст.3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону. Питання полягає в наступному, чи можна поділити предмет закупівлі на частини у зв`язку з непередбачуваними обставинами, та розлядати як окремий предмет договору, але не з метою уникнення процедури відкритих торгів? Приклад: на початку року було проведено закупівлю електричної енергії по лімітам споживання минулого року на 476335,80 грн., обсяг якої складав 196023 кВт/год, після чого у зв’язку з подорожчанням на ринку додатковою угодою на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» ціну було піднято та обсяги зменшено до 180635, 529 кВт/год. Згодом виявилось, що у зв'язку з холодною та затяжною зимою, роботою системи вентиляції яка вмикалась у зв’язку з цими подіями вперше з моменту її встановлення, споживання електричної енергії суттєво зросло і річна потреба зрослак. Також слід зазначити, що з 01.01.2021 по 31. 01.221 заклад користувався послугами з постачання електричної енергії «постачальника останньої надії» вартість яких склала 97 174,75 грн. В зв’язку з чим заклад був вимушений просити додаткові кошти у розмірі 240 тис, з яких 97 174, 75 було сплачено «постачальнику останньої надії» . Виникає питання - яку процедуру закупівлі ми маємо провести на залишок у 142825.25 грн.? Та чи можна провести закупівлю з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України № 227 від 31.03.2021., як закупівлю необхідну для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів,епідемії та пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2 на території України? Але слід зазначити, що відповідно до статті 2 Бюджетного Кодексу України. пункту 12 даної статті, бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими. А заклади охорони здоров’я головним чином мають статус одержувача бюджетних коштів. Це суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету, про що вказано в пункті 38 цієї ж статті, такм суб'єктом і є Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно-діагностичний центр дитячий Дніпровського району м. Києва" та нажаль більшість лікарняних закладів закладів.

В ст. 11 ЗУ Про публічні закупівлі (в новій редакції, яка вводиться в дію з 19.04.2020) зазначено, що відповідальною за організацію та проведення ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ/СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ є уповноважена особа. В Прикінцевих та перехідних положеннях цього ж Закону зазначено, що замовник може утворювати тендерний комітет для організації та проведення ПРОЦЕДУР ЗАКУПІВЕЛЬ. Згідно ст. 13 Закону ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Запитання: чи є вимогою та обов’язком замовника відповідно до ЗУ Про публічні закупівлі (в новій редакції, яка вводиться в дію з 19.04.2020) визначити або призначити уповноважену особу відповідальною за проведення СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ? Тобто, тендерний комітет вже не може бути призначеним відповідальним за організацію та проведення СПРОЩЕНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ, тільки за ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ відповідно до Закону?

Комунальною установою у 2018 році проведено закупівлю електричної енергії за переговорною процедурою. У зв’язку зі змінами у законодавстві відповідно до Закону «Про ринок електричної енергії» просимо роз’яснити наступні питання: 1. Чи потрібно розривати поточні договори на постачання та розподіл електричної енергії? Якщо так, то які підстави вказувати для розірвання договорів? 2. Яким чином має проводитися вирахування суми коштів на розподіл та постачання електричної енергії на грудень 2018 року?

Доброго дня! Виникло наступне питання: як правильно оприлюднювати протоколи тендерного комітету про визначення переможця допорогових та понадпорогових торгів - у форматі DOX і відповідно без підписів членів комітету, чи відскановані та з підписами членів комітету? Дякую за роз'яснення.

З ментою максимальної економії та ефективності(оскільки Замовник є платником ПДВ) в тендерній документації закупівлі UA-2019-11-29-001806-c Замовник вказав наступну інформацію: "до оцінки тендерних пропозицій приймається сума, що становить загальну вартість тендерної пропозиції кожного окремого учасника, без урахування включення до ціни податку на додану вартість (ПДВ)"(п.1.2. ч. 1 розділу V тендерної документації). При цьому очікувана вартість в річному плані UA-P-2019-11-29-007690-b зазначена з урахуванням всіх податків та зборів, в тому числі ПДВ. В результаті проведення закупівлі переможцем може стати як платник, так і не платник податку на додану вартість. Однак, у разі якщо переможцем стає платник ПДВ вартість договору буде відрізнятися від вартості визначеної за результатами аукціону на суму ПДВ. Системою Prozorro реалізацію такої закупівлі з червня 2019 року функціонально передбачено. Однак, чи не буде такий договір нікчемним, оскільки в ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону?