|
|
03.06.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
До переліку локалізованих включено товар китайського виробництва, посилання https://prozorro.gov.ua/uk/product/52f23cef6fbb4d8d8a6c84ff23e0e6c8
Компресор 175-6779
52f23cef6fbb4d8d8a6c84ff23e0e6c8
Ступінь локалізації 25.14%
Виробник SINOMACH-HI INTERNATIONAL EQUIPMENT CO., LTD
Код ЄДРПОУ: 913204115969344018.
Місцезнаходження виробника товару: Китайська Народна Республіка (Китай, скороч. − КНР).
Тобто країна резиденції Виробника – це Китай (КНР), а не Україна.
Згідно із інформацією в переліку та калькуляцією на товар Компресор 175-6779 файл «Заявка про включення товару до переліку товарів із підтвердженим ступенем локалізації.pdf» від 19 травня 2025 11:30: «На території України виробляється не менше одного з елементів товару (зокрема вузлів, агрегатів, деталей і комплектувальних виробів) та /або використовуються вузли, агрегати, деталі і комплектувальні вироби, виготовлені на території України, здійснюється гарантійне і післягарантійне обслуговування 25,14 відсотків».
Серед документів замість заповненої форми державного статистичного спостереження № 1П-НПП (річна) “Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції”, визначеної Держстатом, з інформацією за попередній звітний рік, наявний файл «Щодо звіту за формою №1П-НПП переклад.pdf» − це Лист-пояснення щодо ненадання звіту про виробництво та реалізацію промислової продукції, в якому зазначено наступне: підприємство SINOMACH-HI INTERNATIONAL EQUIPMENT CO., LTD не залучено до державного статистичного спостереження Держстату за формою 1П-НПП “Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції”, відповідно, означену інформацію не подає.
Вбачається, що фактично серед документів відсутня заповнена форма статистичного спостереження № 1П-НПП (річна).
Разом із тим, Замовник не наділений повноваженнями перевіряти документи, визначені Порядком підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861.
Країна походження товару — це країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених Митним кодексом України (ч. 2 ст. 36 МКУ). Чинні НПА щодо локалізації не визначають окремих вимог для надання інформації про виробничі потужності, задіяні в Україні іноземними виробниками так званих «локалізованих» товарів. Питання:
1. Чи вважається в цьому випадку підтвердженим ступінь локалізації товару виробництва Китайської Народної Республіки?
2. Чи має право товар виробництва Китай (КНР) бути занесений до переліку локалізованих?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Шодо питання 1Питання щодо вимог та документів, які стосуються підтвердження ступеня локалізації виробництва товару розглянуто у запиті № 624/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UAУраховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. Щодо питання 2 |
|
|
03.06.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постачальник електричної енергії надіслав Додаткову угоду на збільшення ціни за 1 кВт за місяць травень! Згідно Додаткової угоди Постачальник збільшує ціну на 0,73 %, а на ринку електричної енергії збільшення відбулося на 0,59 %.! Як бути в даній ситуації? Таке ж підняття є порушенням?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № № 249/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/0a15dd73-7089-4ef6-8eda-03b38c482fd0?lang=uk-UA
|
|
|
03.06.2025
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
В тендерній документації зазначено один із предметів закупівлі технічні (лабораторні/промислові) безворсові серветки. Інші предмети закупівлі це різна лабораторна хімічна продукція. Один із учасників вважає доцільним використовувати для їх закупівлі код 39830000-9 «Продукція для очищення».
Під час визначення предмета закупівлі Замовник керувався Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим наказом Мінекономіки України від 15.04.2020 № 708, зокрема:
пунктом 3 розділу І, відповідно до якого предмет закупівлі товарів визначається за показником четвертої цифри класифікатора ДК 021:2015;
пунктом 5 розділу І, який передбачає, що у разі відсутності конкретного коду необхідно застосовувати найбільш наближений код з урахуванням функціональних, технічних та експлуатаційних характеристик товару.
Обґрунтування вибору коду 24950000-8 "Спеціалізована хімічна продукція":
Функціональне призначення товару:
Закупівля стосується безворсових серветок, призначених для спеціалізованого лабораторного використання, а саме:
роботи з чутливими реагентами та хімічними речовинами;
очищення аналітичного обладнання, лабораторного посуду та зразків;
підтримання чистоти та уникнення контамінації в процесі проведення аналізів in vitro та досліджень.
У цьому контексті серветки є невід’ємною складовою лабораторного процесу, аналогічно до допоміжних компонентів у складі хімічного забезпечення лабораторій. Вони не використовуються для побутового чи господарського прибирання, як це передбачає код 39830000-9 "Продукція для очищення", що, згідно з поясненням до класифікатора, охоплює переважно мийні засоби та побутову хімію.
Відсутність спеціального коду для даної категорії товару:
У чинному класифікаторі немає окремого коду, який би прямо охоплював готові спеціалізовані целюлозні вироби для лабораторного застосування. Коди, які можуть розглядатися, мають такі недоліки:
19520000-7 "Неткані текстильні матеріали" — класифікує матеріал, а не готовий виріб із визначеним функціональним застосуванням;
33140000-3 "Медичні витратні матеріали" — не застосовний, оскільки серветки не є медичними виробами у розумінні технічного регламенту;
39830000-9 "Продукція для очищення" — не відображає специфіку лабораторного використання та асоціюється з побутовим і господарським призначенням.
Враховуючи викладене, вибір коду 24950000-8 "Спеціалізована хімічна продукція" є правомірним і обґрунтованим, відповідає Порядку № 708, відображає функціональне призначення товару та забезпечує достовірну і прозору ідентифікацію предмета закупівлі в контексті спеціалізованої лабораторної діяльності.
Просимо надати роз’яснення щодо правильності використання коду 24950000-8 «Спеціалізована хімічна продукція»
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 218/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/d791e371-03e8-4068-80cd-6420629478cf?lang=uk-UA
|
|
|
02.06.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
19.10.2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022
№ 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості).
Відповідно до пункту 28 Особливостей у тендерній документації зазначаються один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовником у тендерній документації встановлено кваліфікаційний критерій - наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю, а саме:
Учасник повинен надати у складі тендерної пропозиції сканований оригінал/копія “Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)” або оригінал/копія “Фінансової звітності малого підприємства” або оригінал/копія “Фінансової звітності мікропідприємства” за 2024 рік, за формами, які передбачені для них чинним законодавством України з відміткою органу Державної податкової служби або електронною квитанцією про прийняття такого документу уповноваженим органом (для юридичних осіб). Фінансова спроможність визначається відповідно до поданого звіту за колонкою 2 000 (код рядка “Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)”, і має бути у розмірі не менше 100 % від очікуваної вартості предмету закупівлі.
Фізичні особи подають інші документи фінансової звітності, які передбачені для них чинним законодавством України з відміткою органу Державної податкової служби або електронною квитанцією про прийняття такого документу уповноваженим органом, а саме: податкова декларації платника єдиного податку за 2024 рік або податкова декларація платника єдиного податку 3 групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за 2024 рік (для фізичних осіб, які працюють за спрощеною системою оподаткування) або податкова декларація про майновий стан і доходи, одержані за 2024 рік (для фізичних осіб, які працюють за загальною системою оподаткування). Фінансова спроможність фізичної особи визначається як обсяг отриманого доходу за 2024 рік, і має бути у розмірі не менше 100 % від очікуваної вартості предмету закупівлі.
Учасником процедури закупівлі у складі пропозиції надано довідку про неможливість надання фінансової звітності за 2024 рік, у зв’язку з тим, що учасник (фізична особа – підприємець) зареєстрований у січні 2025 року. Слід зазначити, що Учасник не звертався до Замовника із вимогою щодо внесення змін до тендерної документації в частині надання фінансової звітності за 2024 рік, у зв’язку з неможливістю її подання. Фінансова спроможність — це кваліфікаційний критерій, за допомогою якого замовник може оцінити фінансовий стан компанії як учасника закупівлі.
Згідно ч. 11 ст. 26 Закону відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції/пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником.
Документи, які вимагалися Замовником у тендерній документації щодо підтвердження фінансової спроможності, зокрема для фізичних осіб – підприємців, передбачені для них чинним закнодавством.
У зв’язку з цим, звертаємося до Міністерства економіки України з проханням надати роз’яснення з наступного питання: чи підлягає відхиленню тендерна пропозиція учасника як така, що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації, через неможливість підтвердження фінансової спроможності?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 “Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, від 19.03.2025 №3323-04/23763-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" та у запиті № 568/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=23763https://me.gov.ua/InfoRez/Details/68a3d5d1-717a-4d2a-9a9e-6074d718a842?lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. У тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому-восьмому цього пункту. У тендерній документації зазначаються: один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. З огляду на викладене, зміст інформації, яку необхідно підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством. Пунктом 44 Особливостей визначено перелік підстав, за яких замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель. При цьому відповідно до пункту 47 Особливостей інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні положення цих особливостей та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дати ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику процедури закупівлі/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель. У разі коли учасник процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через чотири дні з дати надходження такого звернення через електронну систему закупівель, але до моменту оприлюднення договору про закупівлю в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону. Водночас будь-які рішення щодо проведення процедури закупівлі, у тому числі щодо наявності/відсутності підстав для відхилення у конкретному випадку приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. |
|
|
02.06.2025
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! У зв`язку з необхідністю правильного тлумачення законодавства, що регулює порядок здійснення публічних закупівель, виникла необхідність у зверненні з цим запитом із наступними питаннями:
Згідно з положеннями Закону України пункту 18 ч. 2 ст. 22 «Про публічні закупівлі», ст. 33 Закону України «Про оборонні закупівлі», а також абз. 3 підпункту 4 пункту 60 Постанови Кабінету Міністрів України № 1275 і абз. 19 пункту 47 Постанови Кабінету Міністрів України № 1178, можливість залучення субпідрядників/співвиконавців чітко передбачена саме для виконання робіт чи надання послуг. При цьому вищенаведені норми не містять чіткого дозволу на залучення субпідрядників при здійсненні публічних закупівель товарів (наприклад залучення безпосередніх виробників товару).
У зв`язку з вищенаведеним виникає питання:
1. Чи допускається залучення Постачальником субпідрядника при здійсненні закупівель саме товару (зокрема виробника такого товару)? 1.1. А також у такому випадку, чи допускається при здійсненні закупівель товару залучення Постачальником субпідрядника-нерезидента (зокрема, виробника товару оборонного призначення, а саме одягу для військових)?
2. Замовник до проєкту договору включив наступне положення: «До комплекту супровідних документів включаються договір субпідряду між ПОСТАЧАЛЬНИКОМ та виробником (оригінал або завірена копія) (крім товару іноземного виробництва) (у разі укладення)».
Чи свідчить така умова про допустимість залучення виробника продукції оборонного призначення як субпідрядника? У такому разі чи може субпідрядником виступати юридична особа-нерезидент?
3. У разі, якщо необхідність залучення субпідрядника (виробника військового одягу) виникла після укладення договору, а саме на етапі його виконання, але не була передбачена в тендерній пропозиції — чи можливо його законно залучити на цьому етапі? Якщо так, то в якому порядку? Чи буде така зміна вважатися істотною зміною договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Щодо питань № 1 та 2.
Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України "Про оборонні закупівлі" (далі - Закон), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону співвиконавці/субпідрядники - суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником у сфері оборони (далі - державні замовники) державних контрактів (договорів).
Згідно з частиною першою статті 33 Закону субпідряд як спосіб залучення співвиконавців може застосовуватися для закупівлі робіт або послуг у разі, якщо державний замовник у тендерній документації визначив можливість залучення субпідрядника або якщо учасник торгів у своїй тендерній пропозиції повідомив державного замовника про необхідність залучення субпідрядника.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 1 Закону інші терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Цивільному і Господарському кодексах України, у законах України "Про публічні закупівлі", "Про національну безпеку України", "Про оборону України", "Про державну таємницю", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про правовий режим воєнного стану", "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" та інших законодавчих актах України.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Відповідно до пункту 18 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" у тендерній документації зазначаються такі відомості - вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Частиною сьомою статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 19 Закону України "Про публічні закупівлі" у звіті про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель обов’язково зазначаються повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання, який буде залучений переможцем, з яким укладено договір про закупівлю, до надання послуг як співвиконавця або виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг. Отже, положеннями Закону можливість залучення субпідрядників/співвиконавців чітко передбачена тільки для виконання робіт чи надання послуг.
Зазначені нормативно-правові акти не містять норм, які передбачали б залучення субпідрядників/співвиконавців при здійсненні закупівель товарів. Крім того, законодавство України, зокрема Закон, не встановлює обмежень щодо резидентності сторін у договорах поставки (купівлі-продажу). Більше того, Законом прямо передбачено можливість здійснення закупівель товарів оборонного призначення за імпортом.
Щодо умови включення до умов державного контракту (договору) наступних положень: “До комплекту супровідних документів включаються договір субпідряду між постачальником та виробником (оригінал або завірена копія) (крім товару іноземного виробництва) (у разі укладення)”, то необхідно зазначити наступне.
Відповідно до абзацу п’ятого пункту 1 частини першої статті 4 Закону, Кабінет Міністрів України затверджує типові форми державного контракту (договору) за закритими закупівлями з урахуванням норм Закону.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 “Питання оборонних закупівель”, відповідно до частини першої статті 4, частини другої статті 21 Закону України “Про оборонні закупівлі”, Кабінетом Міністрів України затверджено Типовий державний контракт (договір) на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення за закритими закупівлями, типовий державний контракт (договір) на виконання дослідно-конструкторської (науково-дослідної, технологічної) роботи оборонного призначення за закритими закупівлями, типовий державний контракт (договір) на виконання робіт (надання послуг) оборонного призначення за закритими закупівлями.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону, особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цією статтею. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275).
Відповідно до абзаців першого - п’ятого пункту 8 Особливостей № 1275, державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1).у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості № 1178);
2). у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", з урахуванням положень, визначених цими особливостями;
3). у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822;
4). шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до абзацу першого пункту 17 Особливостей № 1178 договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей № 1178 укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", крім частин другої - п'ятої, сьомої - дев'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та Особливостей № 1178.
Таким чином, державні замовники під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд визначають умови договору згідно затверджених Кабінетом Міністрів України типових форм державного контракту (договору).
Якщо державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд) то замовником визначаються істотні умови договору про закупівлю самостійно, з дотриманням вимог Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Слід зауважити, що до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
Щодо питання № 3.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених Законом. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", проводять закупівлі відповідно до Особливостей № 1178.
Відповідно до пункту 28 Особливостей № 1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням Особливостей № 1178.
Згідно зі статтею 22 Закону України “Про публічні закупівлі” у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проєкт договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов; вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. Отже, Законом України “Про публічні закупівлі” встановлена імперативна норма щодо необхідності надання у тендерній пропозиції інформації щодо субпідрядників/співвиконавців, яких учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг за умови, що обсяг таких робіт чи послуг становить не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
При цьому, відповідно до пункту 18 Особливостей № 1178 умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
Отже, договір про закупівлю має укладатися на умовах тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю.
У свою чергу, частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Таким чином, у разі якщо тендерною пропозицією переможця та договором про закупівлю, передбачено можливість залучення субпідрядника/співвиконавця, то такий договір про закупівлю має виконуватись належним чином відповідно до його умов.
Водночас, таке залучення субпідрядника/співвиконавця не повинно суперечити положенням Цивільного та Господарського кодексів, Закону та Закону України “Про публічні закупівлі”.
Звертаємо увагу, що замовник приймає рішення щодо закупівлі товарів, робіт і послуг самостійно, на власний розсуд із дотриманням вимог чинного законодавства, а враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, норми Закону України “Про публічні закупівлі” та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
Одночасно зазначаємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|