Консультації з питань публічних закупівель
Доброго дня! У 2018 році було проведено тендер(відкриті торги), за результатами якого було укладено договір на закупівлю будівельно-монтажних робіт. Під час виконання робіт в замовника у жовтні 2020 року виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого учасника на суму, яка НЕ перевищує 50% ціни основного договору та НЕ перевищує 1,5 млн. грн.. Проте, можливість і умови таких додаткових робіт НЕ були передбачені в основному договорі, який укладений за результатами проведення тендеру ще у 2018 році.
Просимо роз’яснити, яку використовувати процедуру: переговорну процедуру чи прямий договір, та відповідно до якої редакції Закону: старої чи нової, для закупівлі додаткових аналогічних робіт у того самого замовника у 2020 році?
Також просимо дати відповідь на наступне питання: Чи обов’язково у положеннях основного договору повинно передбачатись можливість і умови закупівлі додаткових робіт?
Відповідь
Одним із кваліфікаційних критеріїв, встановлених ст. 16 Закону є "наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід".
Таким чином, Законом встановлено чітку норму щодо наявності не менше двох працівників (оскільки "працівників" означає множину).
У разі встановлення такого кваліфікаційного критерію Замовником у тендерній документації та вимоги надання "довідки довільної форми про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід" чи означає це, що навіть фізична особа-підприємець для відповідності такому критерію повинна мати хоча б одного найманого працівника?
У своєму рішенні від 10.10.2017 № 7140 АМКУ зобов'язав Замовника скасувати своє рішення про визначення переможцем процедури ФО-П, що здійснює свою діяльність самостійно, без залучення найманих працівників.
Чи може Замовник керуватися такою позицією АМКУ та чи зобов'язаний відхиляти тендерні пропозиції суб'єктів господарювання, у штаті яких 1 особа?
Відповідь
Військовою частиною А0215 здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг із застосуванням Законів України “Про публічні закупівлі” та “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони”.
За результатами аудиту ефективності діяльності військової частини неодноразово вносились рекомендації (пропозиції) щодо більш ефективного використання коштів під час здійснення закупівель товарів (робіт і послуг), а саме:
запровадження механізмів закупівлі товарів безпосередньо у виробників, а не у посередників (за наявності декількох виробників такого товару на території України);
запровадження механізмів відхилення учасників закупівлі у разі наявності судових рішень зазначених у Єдиному реєстрі судових рішень, та отриманої інформації з інших джерел щодо неспроможності виконання умов договорів.
Враховуючи вище зазначене, прошу надати роз’яснення щодо можливості запровадження зазначених вище механізмів під час проведення процедур закупівель, а також рекомендації яким чином передбачати такі механізми в тендерній документації (оголошенні про проведення відбору учасників).
Відповідь
1. Роз’яснити, чи відповідає положенням законодавства у сфері публічних закупівель право споживача в односторонньому порядку без отримання згоди постачальником розірвати діючий договір постачання природного газу за наслідками направлення повідомлення про намір змінити постачальника через 21 день;
2. Чи вважатиметься порушенням Закону України «Про публічні закупівлі» та положенням суміжного законодавства односторонній порядок без отримання згоди постачальником розірвання діючого договору постачання природного газу, що укладений за результатами тендерної процедури на конкретно визначений строк, за наслідками направлення повідомлення про намір змінити постачальника через 21 день.
3. Чи повинен Замовник закупівлі обґрунтовувати в повідомленні до Постачальника намір (умови, причини, підстави) розірвання Договору про закупівлю при реалізації права, що передбачене розділу «ІV. Порядок зміни постачальника» Правил постачання природного газу, затверджене постановою далі - НКРЕКП від 30.09.2015 року №2496.
4. Чи має право постачальник природного газу відмовити споживачу (Замовнику) в розірванні Договору постачання природного газу, що укладений за результатами тендерної процедури на конкретно визначений строк, за наслідками отримання Постачальником від Замовника повідомлення про намір змінити постачальника через 21 день, у випадку, якщо Замовником не будуть належним чином обґрунтовані підстави такого розірвання Договору.
Відповідь
В листопаді 2017 року нами було подано запит 1038/2017 про роз'яснення процедури надання фінансової гарантії компаніями нерезидентами. На що була надана наступна відповідь:
"Відповідь на запит 1038/2017
Шановний користувачу, повідомляємо, що наразі Міністерством ведеться робота щодо опрацювання питання надання забезпечення тендерної пропозиції учасниками-нерезидентами. Так, Міністерством листом від 16.11.2017 №3304-06/41830-03 направлено відповідний запит до Національного банку України, за результатами розгляду якого заявника буде поінформовано додатково."
Станом на 05.04.2018, тобто через понад 4 місяці жодних роз'яснень не надано.
Просимо завершити надання роз'яснень на звернення 1038/2017.
Текст звернення: "компанія нерезидент, без представництва в Україні і рахунків в укр банках хоче прийняти участь в тендері, де необхідне значне фінансове забезпечення. На жаль, в документах та роз'ясненнях відсутній опис надання забезпечення нерезидентами. Питання: чи можуть надаватись гарантії іноземними банками, якщо так, то якими, чи є якийсь перелік таких установ? Чи потрібно міжнародну гарантію підкріплювати гарантією українського банку? Де можна детально почитати опис механізмів надання фінансового забезпечення компаніями нерезидентами?"
Відповідь