|
|
07.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
В тендерній документації Замовника вказано, що якщо Учасник закупівлі залучає для виконання робіт субпідрядника в обсязі менше 20%, то йому потрібно лише надати довідку в довільній формі. А якщо - більше 20%, то такому субпідряднику потрібно надати такі ж підтверджуючі документи, як і Учаснику. Чи поширюється вимога про надання підтверджуючих документів на випадок, коли Учасник залучає декілька субпідрядників кожен з яких окремо виконує роботи в обсязі менше 20%, проте разом вони виконують роботи в обсязі більше 20%? До прикладу, 3 субпідрядники, які виконують роботи в обсязі 8%, 11% та 15% відповідно.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником та містить відомості, передбачені частиною другою статті 22 Закону.
Так, відповідно до пункту 18 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.
Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Отже, учасник процедури закупівлі зазначає у тендерній пропозиції інформацію (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи надання послуг як субпідрядника/співвиконавця, у випадку якщо обсяг виконаних ним робіт або наданих послуг становитиме не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
|
|
|
05.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Скажіть будь-ласка чи потрібно зберігати в паперовому вигляді тендерні документації. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 193/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/inforez/Details?id=a42bf302-32a0-4b61-9893-7388238adf7b&lang=uk-UA
|
|
|
05.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня ! Просимо надати відповідь на наступне питання:: Чи має право Замовник за результатами відкритих торгів укладати трьохсторонній договір, відповідно до якого Виконавець виконує послуги на основі даних отриманих від третьої сторони, а Замовник приймає та сплачує за такі послуги.
Дякую!!!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 522/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=00ce823d-89ad-4753-be66-ac6ce87a8df5
Водночас зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.
|
|
|
04.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні колеги!
Вимогами ч2 ст23 Закону зазначено, що у разі якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами, технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю або проектувальних вимог для врахування потреб усіх категорій користувачів.
Просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1) Що мається на увазі «якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами»? Наприклад, це може бути товар – продовольчі товари (масло, м’ясо, риба тощо), спортивні товари (тренажери, інше спортивне спорядження) тощо.
Також це можуть бути послуги – наприклад, медичні послуги, страхування фізичних осіб тощо. Предметом закупівлі можуть бути роботи, результат яких може бути використаний фізичними особами – наприклад, будівництво будівель, споруд тощо.
Тобто, в зазначених випадках товари, роботи або послуги будуть безпосередньо після придбання використовуватись фізичними особами.
З іншого боку існують товари, наприклад, комплектуючі для протезно-ортопедичних виробів, які будуть придбані замовником за процедурою відкритих торгів, після цього шляхом виробничого процесу буде створений товар – ортопедично-протезний виріб за заявкою фізичної особи-інваліда. Тобто сам придбаний замовником товар не є таким, що одразу після придбання буде використовуватись фізичною особою.
Ще один приклад товару, який безпосередньо не використовується фізичними особами – бензин та дизельне паливо, мастила та шини до автомобілів (наприклад, такі товари можуть бути придбані замовником для власного транспорту, який обслуговує підприємство, транспорт використовують посадові особи замовника -фактично фізичні особи).
До яких саме предметів закупівлі використовувати дану вимогу – до тих, що в результаті придбання будуть безпосередньо використовувати фізичні особи, або й до таких, що наведені в прикладі та є комплектуючими, запасними частинами товарів тощо, які в подальшому (через переробку, через використання в машинах, механізмах, що можуть бути використані фіз.особами для власних цілей, у тому числі й фізичними особами, що є посадовими особами замовника.
2) Яким чином технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю у випадку коли, наприклад, товар – продукти харчування тощо використовуються у тому числі й особами з інвалідністю, а також й іншими фіз.особами без зазначених властивостей? Як саме забезпечити замовнику виконання вимог ч2 ст23 Закону при складанні тендерної документації – це може бути посилання на норми законодавства – ДСТУ, ТУ тощо, у разі якщо такі норми містять застереження для осіб з інвалідністю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини другої статті 23 Закону у разі якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами, технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю або проектувальних вимог для врахування потреб усіх категорій користувачів.
При цьому Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Так, згідно зі статтею 2 Закону № 875-XII особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Отже, такі вимоги стосуються будь-яких предметів закупівлі, які будуть безпосередньо використовуватися фізичними особами і тому мають ураховувати потреби осіб з інвалідністю та усіх категорій користувачів.
Поряд з цим технічні вимоги до предмета закупівлі визначаються замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням відповідних технічних регламентів, національних стандартів та з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
|
04.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тендерний комітет ОК ВЕП «Держпром» звертається до Вас з проханням надати роз'яснення щодо ситуації, що склалася у зв’язку із набранням чинності Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” (далі - нова редакція Закону) від 19.09.2019 № 114-ІХ та введенням його в дію 19.04.2020 та необхідністю у проведенні підприємством процедур закупівель.
Згідно листа Мінекономіки № 3304-04/25806-06 від 21.04.2020, відповідно до пункту 1 частини першої статті 9 нової редакції Закону розроблення та затвердження нормативно-правових актів (далі - НПА), необхідних для виконання цього Закону та регулювання державної політики у сфері закупівель належить до основних функцій Уповноваженого органу.
Так, згідно з наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 “Про веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель”, інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” (за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua) визначено веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель. Відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу визначено Державне підприємство “ПРОЗОРРО”.
У нашого підприємства виникла необхідність у проведенні процедури закупівлі відкриті торги, але на сьогоднішній день на офіційному сайті “PROZORRO” в наявності лише примірна тендерна документація, яка носить тільки рекомендаційний характер. Також відсутні нормативні акти, які затверджують порядок визначення предмета закупівлі, оскільки попередні нормативно-правові акти, зокрема Наказ Мінекономрозвитку №454 від 17.03.2016 р., що регламентує порядок визначення предмета закупівлі, скасовано. Отже, наразі немає можливості внести в річний план закупівлю та вірно визначити предмет закупівлі за кодом згідно класифікатора, дотримуючись при цьому законодавства.
Вищевикладене питання потребує негайного вирішення, оскільки проведення процедур закупівель, що відбувається з порушеннями законодавства тягне за собою відповідальність згідно зі ст.164 «Порушення законодавства при закупівлі» нової редакціі Закону, зокрема накладення штрафів.
Тендерний комітет ОК ВЕП «Держпром» сподівається на отримання відповіді в найкоротші терміни з метою дотримання законодавства у сфері закупівель згідно з Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що в листі від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 "Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06 надано відповідь та рекомендації із вказаного питання.
|