Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас зазначаємо, що питання здійснення допорогових закупівель розглянуто в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.

При цьому, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, укладеному у результаті допорогової закупівлі не є предметом регулювання Закону та Порядку здійснення допорогових закупівель, затвердженого Наказом державного підприємства “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35, та регулюються Цивільним та Господарським кодексами України.

При цьому у разі розірвання договору та необхідності здійснення нової закупівлі, замовник може провести зазначену закупівлю після відповідного внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.

Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч.1 ст.36 Закону).

При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України

Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Водночас відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 5 Господарського процесуального кодексу України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.

Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії (частина перша статті 6 Господарського процесуального кодексу України). Порядок і строки  пред’явлення претензії визначені статтями 6-8 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, можна застосувати досудовий порядок вирішення спору або звернутися до суду.

Шановний користувачу, повідомляємо, що у зв’язку з численною кількістю звернень із зазначеного питання, державним підприємством «ПРОЗОРРО» надіслано лист Державній казначейській службі України, який розміщений за посиланням: https://prozorro.gov.ua/ua/news/roz-yasnennya-shhodo-formuvannya-zvitu-pro-rezultaty-provedennya-protsedur-zakupivel-v-chastyni-vidobrazhennya-pdv/. 

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України.

У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.

Отже, якщо договір не припинив дію та зобов’язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов’язань має здійснюватись відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Щодо питань 1,2

Відповідь на аналогічні питання зазначена у запитах 156/2017 від 31.01.2017 та№ 224/2017 від 09.02.2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA

http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA

Щодо питання 3

Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Разом з тим слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, а принципами здійснення закупівель є максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям і зловживанням.

При цьому виходячи зі змісту статті 38 Закону відповідальність в частині прийнятих рішень несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.