Консультації з питань публічних закупівель
Фінансова спроможність ФОП
Фінансова звітність передбачена виключно для юридичних осіб, тому до фізичних осіб цей критерій не застосовується. Фізичні особи-підприємці також не мають фінансової звітності, адже вони складають і подають податкові декларації, в яких зазначають обсяг свого оподатковуваного доходу. При цьому, Закон передбачає, що документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції..
Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців, у складі тендерної пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником (ч. 11 ст. 26 Закону).
2.Вказано порушення - фінансової спроможності доходу учасника за попередні два звітних роки (2024 і 2025)
Закон про публічні закупівлі передбачає, що у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності, замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі
Таким чином, замовник може встановити в тендерній документації вимогу підтвердити учасником його обсяг річного доходу у розмірі очікуваної вартості або менше неї, або рівний їй, але ніяк не більше. Відповідність обсягу річного доходу очікуваній вартості закупівлі перевіряється тільки за рік. Тобто, замовник не може встановити, що очікуваній вартості має відповідати обсяг річного доходу учасника за декілька років.
Законом № 922 має лише два обмеження:
дохід має бути визначений за рік;
дохід не може бути більше очікуваної вартості предмета закупівлі.
Тобто Закон № 922 визначає, що фінансова спроможність підприємства підтверджується лише обсягом річного доходу.
Відповідь
Просимо надати офіційне роз’яснення з таких питань:
Чи передбачено чинним законодавством обов’язкову вимогу щодо наявності на ринку не менше двох виробників товару (саме виробників, а не учасників процедури закупівлі) для здійснення конкурентної процедури закупівлі? Якщо так, просимо зазначити конкретну норму (статтю, частину, пункт) нормативно-правового акта.
На підставі яких правових норм або офіційної практики вважається, що закупівля товару, який фактично виробляється лише одним виробником, може кваліфікуватися як встановлення дискримінаційних умов тендерної документації?
Чи може сам по собі факт існування одного виробника на ринку вважатися обмеженням конкуренції, якщо участь у процедурі можуть брати декілька постачальників (дистриб’юторів, імпортерів) такого товару?
Додатково просимо, за наявності, надати посилання на узагальнену практику або роз’яснення Міністерство економіки України та практику рішень Антимонопольний комітет України щодо зазначеного питання.
Відповідь
Доброго дня.
Розділом ІІІ Закону, зокрема, ст..10-12, 17 сформульовано основні засади проведення прилюдних, відкритих торгів, та зазначено перелік вимог, необхідних для розгляду пропозицій, та процедура прийняття рішення, щодо визначення суб’єкта переможцем у конкретній процедурі закупівлі.
Прошу Вас повідомити, чи міститься серед вищевказаних вимог, передбачених ЗУ «Про публічні закупівлі», або інших нормативних актів заборона на проведення додаткової (комісійної) оцінки пропозиції, здійсненої не Замовником та його Уповноваженою особою (визначеною ст..11 ЗУ), а оцінки проведеної сторонньою організацією на підставі Договору про надання послуг.
Відповідь
Чи передбачено чинним законодавством України, зокрема Закон України "Про публічні закупівлі" або іншими нормативно-правовими актами, обов’язкову вимогу щодо наявності не менше двох виробників товару, який є предметом закупівлі?
Просимо надати відповідь з посиланням на відповідні норми законодавства, практику розгляду скарг органом оскарження (за наявності), а також офіційні роз’яснення.
Відповідь
Як діяти Замовнику в ситуації з закупівлею електричної енергії, якщо з 01.01.2026 року постачальниками застосовується новий порядок для площадок групи "А", а саме середньозважена ціна визначається за погодинними цінами та погодинними обсягами споживання, а Законодавство у сфері публічних закупівель не змінилося, а саме пп.7 п.19 Особливостей.
Відповідь