Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок № 708) та Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі – Порядок № 1082), які визначають, що: під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та / або місцем поставки лікарських засобів (пункт 2 Порядку № 708); крім полів, визначених пунктом 12 цього Порядку, у випадках, зазначених у цьому пункті, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо: міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі – МНН), у разі визначення предмета закупівлі – лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу (пункт 13 Порядку № 1082). При цьому, відповідно до ст 1 Закону України « про ветиринарну медицину» субстанції або їх комбінації, призначені для лікування та/або профілактики хвороб тварин або відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій, обмінних процесів у тварин називаються – ветеринарні лікарські засоби. Чи зобов’язаний замовник під час закупівлі ветеринарних лікарських засобів визначати предмет закупівлі за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника та зазначати міжнародну непатентовану назву (МНН) кожного такого засобу з урахуванням вимог Порядку № 708 і Порядку № 1082?

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2026 № 112 (далі – Постанова 112) внесено зміни до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, та запроваджено виключення щодо незастосування вимог локалізації та можливості здійснення закупівель шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів для окремих видів продукції та обладнання, зокрема трансформаторів та дизель-генераторів, що необхідне для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах. У положеннях чинного законодавства поняття «надзвичайна ситуація державного рівня в електроенергетичних системах» та перелік заходів для подолання наслідків надзвичайної ситуації в електроенергетичних системах потребують додаткового уточнення для практичного застосування, у зв’язку з чим відсутні конкретні межі застосування замовником, що створює ризик неоднакового застосування. З урахуванням вищенаведеного, практики застосування Особливостей у 2024–2026 роках та з метою забезпечення однакового підходу до практичного застосування положень Постанови 112, керуючись підпунктом 113 пункту 4 Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, Державне підприємство «Ізмаїльський морський торговельний порт» (далі – підприємство) просить Вас надати роз'яснення: 1 У разі, якщо закупівля продукції та обладнання здійснюється для забезпечення оперативного подолання наслідків надзвичайної ситуації в електроенергетичних системах на підприємстві, чи допускається застосування внесених змін за умови документального підтвердження. 2 У разі відновлення електроживлення після пошкодження об’єктів енергетичної інфраструктури підприємства, що не відносяться до загальних електромереж України, яке не здійснює обслуговування третіх осіб, при цьому закупівля здійснюється для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах, забезпечення функціонування об’єкта критичної інфраструктури та підтримки енергостабільності регіону, чи вона підпадає під внесені зміни. 3 У випадку, коли закупівля спрямована на забезпечення безперебійного електроживлення об’єкта, що має стратегічне значення для функціонування держави або критичної інфраструктури, чи вона підпадає під внесені зміни. Просимо також надати роз’яснення щодо критеріїв віднесення закупівель до таких, що здійснюються для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах. Зазначені питання виникають під час планування та здійснення закупівель в умовах усунення наслідків пошкодження енергетичної інфраструктури.

Просимо розглянути лист у додатку. Враховуючи нові зміни до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2026р. №33 (далі – Зміни до Порядку) Замовник з незалежних від нього обставин не має можливості визначити, товар якої країни пропонує постачальник і чи не пропонує учасник товар походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, та, відповідно, не зможе застосувати підставу для відхилення постачальника з причини пропонування ним товару походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран. Окрім того, після визначення постачальника переможцем відбору та прийняття рішення про намір укласти договір з ним, у випадку з’ясування на етапі укладання договору, що переможцем відбору пропонується товар походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран, Замовник не має законних підстав для його відхилення, оскільки п. 64 Змін до Порядку передбачений вичерпний перелік підстав для відхилення переможців відбору і причин відхилення з підстав «пропонує товар походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь/Ісламської Республіки Іран» немає. Враховуючи вище наведене, просимо надати роз’яснення, яким чином Замовнику розглядати пропозицію постачальника, яка визначена економічно вигідною, щодо її відповідності вимогам, зазначеним у запиті пропозицій постачальників, зокрема в частині дотримання ним вимоги, що «країною-походження товару не може бути Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран».

Медичні рукавички належать до товарів, на які поширюються вимоги щодо локалізації, встановлені п. 6¹ розд. X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі». Разом з тим відповідно до п. 11¹ Особливостей 1178, закупівля медичних виробів та лікарських засобів здійснюється замовниками через електронний каталог шляхом запиту пропозицій постачальників (ЗПП) у випадках, визначених цими Особливостями. Станом на дату формулювання питання відсутні виробники, які подали медичні рукавички для підтвердження відповідності вимогам локалізації. У зв’язку з цим виникає практичне питання: у разі якщо річна потреба замовника в медичних рукавичках перевищує 500 тис. грн, чи має замовник право здійснити закупівлю медичних рукавичок на суму до 200 тис. грн без застосування вимог локалізації, а решту обсягу (300 тис. грн) закупити пізніше із застосуванням вимог локалізації? Чи вважатиметься така модель закупівлі порушенням законодавства у сфері публічних закупівель? Окремо постає питання щодо належного алгоритму дій замовника в умовах відсутності товарів із підтвердженою локалізацією. З метою отримання офіційного роз’яснення ТОВ «Радник ЮА» зверталося з відповідним запитом до Державного підприємства «Медичні закупівлі України» (ДП «МЗУ», ДП «Медзакупівлі України») листом вих. № 26-08/1 від 26 серпня 2025 року, однак станом на 05.02.2026 відповідь на зазначене звернення отримана не була.

Доброго дня! Прошу надати відповідь на питання, які виникають в контексті застосування п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про публічні закупівлі”, враховуючи скасування Господарського кодексу України: Чи має право підписувати тендерну від імені учасника - юридичної особи її працівник, який перебуває у трудових відносинах з учасником, але НЕ займає посаду, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків? і які повноваження мають бути передоручені такій особі керівником юридичної особи?