Є тендерна угода на послугу з харчування, укладена від 01.01.2025 року. Згідно умовам договору і постанові КМУ №1145 від 04.10.2024 року, оплата обідів учнів 1-4 класів проводиться пропорційно: 70% субвенція, решта місцевий бюджет. З 01.11.2025 року заключена інша тендерна угода на харчування і надання послуг в ній починається відповідно з 01.11.2025 року. За жовтень видано обідів більше, ніж може покрити субвенція по першому договору. Чи можливо оплатити різницю за жовтень за рахунок другої угоди (виконавець один і той же, вартість обідів одна і та ж). Якщо можливо, то які документи потрібні (можливо звернення Виконавця про зарахування боргу з нашого боку в рахунок оплати другого договору, додаткова угода до обох договорів)? Такий варіант можливий чи ні? Наперед вдячна!

Прошу надати офіційне роз’яснення щодо застосування вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 (у чинній редакції), а саме пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель. У підпункті 2 пункту 19 зазначено, що зміна ціни за одиницю товару у разі коливання ціни на ринку може здійснюватися в межах не більше ніж 10% від початкової ціни за одиницю товару. Разом з тим, підпункт 7 пункту 19 передбачає можливість зміни істотних умов договору у разі зміни індексу споживчих цін, курсу іноземної валюти, біржових котирувань, регульованих тарифів, нормативів, а також «середньозважених цін електричної енергії на ринку "на добу наперед"», за умови передбачення в договорі відповідного механізму зміни ціни. У зв’язку з цим прошу надати офіційне роз’яснення: 1. Чи застосовується обмеження у 10% до зміни ціни за одиницю товару, якщо така зміна здійснюється на підставі підпункту 7 пункту 19 Особливостей (зміна ціни на ринку «на добу наперед» або інших показників, зазначених у пп. 7), та якщо в договорі встановлено відповідний механізм зміни ціни? 2. Якщо обмеження у 10% не застосовується, прошу підтвердити, що зміна ціни має здійснюватися виключно відповідно до механізму, визначеного в договорі, та пропорційно фактичній зміні відповідного показника (наприклад, РДН). 3. Якщо ж обмеження у 10% повинне застосовуватися і до випадків, передбачених підпунктом 7, прошу надати посилання на відповідні норми та пояснення логіки їх правозастосування.

ЩОДО МАШИНОЗЧИТУВАЛЬНОГО ФОРМАТУ ОПРИЛЮДНЕННЯ ДОКУМЕНТІВ ПРО ЗАКУПІВЛЮ РОБІТ Відповідно до пункту 10 частини першої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) визначено, що Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: договір про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі (у разі оприлюднення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 цього Закону) — протягом трьох робочих днів з дня його укладення. Роз’ясніть будь ласка, якщо Замовник під час закупівлі Робіт оприлюднює документи, які не підписуються безпосередньо Сторонами договору, але за вимогами Казначейської служби повинні бути оприлюднені в електронній системі закупівель, наприклад: наказ про затвердження проектно-кошторисної документації, Експертний звіт позитивний, затверджений зведений кошторисний розрахунок і т.д. Чи потрібно документи, які не підписуються безпосередньо Сторонами Договору про закупівлю робіт, оприлюднювати Замовнику крім формату PDF, ще оприлюднювати додатково в машинозчитувальному форматі?

Відділом освіти було оголошено відкриті торги на послуги доступу до інтернету. В тендерній документації (а саме в додатку № 1 - перелік документів, який учасник надає в складі тендерної пропозиції ) вимагалося від учасника надання копії атестату відповідності, зареєстрованого в Адміністрації Державної службиспец. зв'язку. Учасник надав копію цюго документа, але на іншого підприємця та договір про співпрацю. Яке рішення має прийняти замовник : прийняти пропозицію чи відхилити?

Наприкінці 2024 року замовником було проведено відкриті торги на закупівлю робіт у рамках Ukraine Facility на суму 50 млн грн. Станом на сьогодні виникла необхідність виконання додаткових робіт за цим договором на орієнтовну суму 2 млн грн. Відповідно до п. 77 Особливостей, закупівлі товарів, робіт і послуг у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом, здійснюються замовниками з урахуванням положень цього розділу, незалежно від вартості таких закупівель. Крім того, згідно з п. 80 Особливостей: • закупівля робіт вартістю від 1,5 млн грн і більше здійснюється шляхом відкритих торгів у порядку, визначеному розділом «Порядок проведення відкритих торгів»; • закупівля робіт, вартість яких менша за 1,5 млн грн, може здійснюватися без використання ЕСЗ або в іншому порядку, передбаченому цим пунктом, з урахуванням положень відповідного розділу. Виникає запитання: чи може замовник у такій ситуації застосувати підпункт 8 пункту 13 Особливостей як виняток — у разі, коли після укладення договору виникла потреба у додаткових роботах, пов’язаних з предметом основного договору, і їх технічно чи економічно неможливо виконати іншим виконавцем?