Консультації з питань публічних закупівель
Договір на лікарські засоби укладений 20.03.2025 Постачальник надає Експертний висновок Торгово-промислової палати про коливання опотово-відпускних цін з 01.04.2025 по 01.07.2025 та подає пропозицію про збільшення ціни за одиницю на 10%.
Чи правильним буде рішення відмовити йому у зміні істотних умов так, як Експертний висновок має фіксувати коливання цін саме з дати укладання договору, а саме з 20.03.2025 по дату, яка передує зверненню за зміною істотних умов Договору?
І чи будете підтвердженням коливання цін на ринку саме Експертний висновок Торгово-промислової палати про коливання опотово-відпускних цін?
Відповідь
Просимо внести зміни в законодавство та не проводити аукціони під час повітряних тривог.
Відповідь
Добрий день! Відповідно до пункту 21 Прикінцевих та перехідних положено до Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб", а саме змісту статті 9-6 Закону України "Про управління об’єктами державної власності" Господарське товариство, яке не є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" та у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, здійснює закупівлю товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі". Частина перша статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" містить три пункти, кожен з яких встановлює різні межі (пороги) закупівель. Питання:
1) яким саме пунктом необхідно користуватися згідно вказаних норм та які конкретно межі для проведення закупівель використовувати підприємству, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі?
2) Звіти про укладені договори публікувати лише ті, що перевищують встановлені межі?
3) Предмет закупівлі визначати згідно Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 708?
Дякую!
Відповідь
Ми займаємось постачанням деревини (дров паливних) для державних установ, військових частин та органів місцевого самоврядування за результатами проведених процедур публічних закупівель. Наша діяльність є критично важливою для забезпечення теплопостачання та енергетичної безпеки, особливо у період воєнного стану.
Разом з тим, у процесі виконання договорів виникає серйозна проблема. Відповідно до ч. 5 п. 2 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 19 «Особливостей здійснення публічних закупівель» (зміни від 01.09.2025), зміни до договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару можуть бути внесені не раніше ніж через 90 днів з дня підписання договору або внесення до нього змін щодо збільшення ціни, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення загальної суми договору. Водночас законодавством передбачено винятки: зазначене обмеження не застосовується у разі закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Однак деревина, яка є біржовим товаром із високою динамікою ціни, до цього переліку не включена. На практиці це призводить до суттєвих проблем: ціна деревини формується виключно за результатами біржових аукціонів, і вона може змінюватися навіть щотижня.
Постачальники, уклавши тендерні договори, фактично змушені виконувати їх собі у збиток, оскільки перегляд ціни можливий лише через 90 днів.
Це створює ризик зриву постачання деревини для бюджетних установ, військових частин, громад, а також зменшує конкуренцію на торгах.
Держава втрачає кошти через недоотримання продукції та обмежену участь постачальників у закупівлях.
У зв’язку з викладеним, просимо Міністерство економіки України:
1.Надати офіційні роз’яснення щодо застосування норм Закону у випадку закупівлі деревини, аби уникнути штрафних санкцій та односторонніх відмов від виконання договорів.
2. Чи можливо розглянути можливість внесення змін до законодавства та «Особливостей здійснення публічних закупівель», передбачивши виняток для деревини як біржового товару аналогічно до пального, газу та електроенергії.
Вважаємо, що вирішення цього питання сприятиме збалансуванню інтересів держави та бізнесу, а також забезпечить безперебійність постачання деревини у нинішніх умовах воєнного стану.
Відповідь
Підпунктом 4 пункту 19 Особливостей №1178 передбачено імперативну норму, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку продовження строку дії договору про закупівлю та / або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Водночас термін виконання робіт (строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта)) є однією з істотних умов договорів підряду відповідно до Пункту 5 Постанови 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві».
При цьому, дуже поширеними є випадки, коли замовники оголошують закупівлі з граничним терміном будівництва, що виходить за календарний рік, учасник подає пропозицію та підписує договір, розраховуючи, що на роботи є достатньо часу, замовник же після підписання договору ставить підрядника перед фактом, що йому додали кошти на фінансування об’єкту і підрядник змушений підписати додаткову угоду, погоджуючись скоротити строки виконання робіт і буквально за місяць-два виконати те, що розраховував будувати 10-12 місяців (мовляв, в кінці бюджетного року невикористані кошти повернуться в Казну і замовник не несе відповідальності за фінансування об’єкту будівництва).
Просимо надати роз’ясненням:
Чи є скорочення терміну виконання робіт зміною істотної умови договору? Чи суперечить внесення такої зміни чинному законодавству? Чи достатнім обґрунтуванням для такої зміни є факт виділення додаткових коштів замовнику? Чи зобов’язаний підрядник погоджуватись на скорочення термінів виконання робіт виключно тому, що замовник отримав більше фінансування після підписання договору про закупівлю?
Відповідь