|
|
14.07.2025
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв’язку з набуттям 11.07.2025 чинності наказу Міністерства економіки України № 2519 від 23.05.2025 «Про внесення зміни до пункту 15 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі», прошу надати роз’яснення, чи може замовник, для виконання вимоги про розміщення в електронній системі закупівель документів у машинозчитувальному форматі текстових даних, у випадку значної кількості об’ємних документів (зокрема, договірна ціна з комплектом кошторисної документації), які підлягають розміщенню, розмістити в електронній системі закупівель архів документів у форматі RAR, який при розархівуванні файлів міститиме документи у форматі DOC(X)? Чи не буде це порушенням вимог законодавства щодо розміщення документів у машинозчитувальному форматі текстових даних?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Мінекономіки листом від 07.08.2025 № 3323-04/52571-03 (додається) звернулося до Міністерства цифрової трансформації України з питанням щодо можливості оприлюднення заархівованих текстових документів у випадку їх значної кількості та об’ємності та отримало лист-відповідь Мінцифри від 15.08.2025 № 1/04-2-12124, що додається.
|
|
|
08.09.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Відповідно до пункту 21 Прикінцевих та перехідних положено до Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб", а саме змісту статті 9-6 Закону України "Про управління об’єктами державної власності" Господарське товариство, яке не є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" та у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, здійснює закупівлю товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі". Частина перша статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" містить три пункти, кожен з яких встановлює різні межі (пороги) закупівель. Питання:
1) яким саме пунктом необхідно користуватися згідно вказаних норм та які конкретно межі для проведення закупівель використовувати підприємству, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі?
2) Звіти про укладені договори публікувати лише ті, що перевищують встановлені межі?
3) Предмет закупівлі визначати згідно Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15 квітня 2020 року № 708?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини третьої статті 9-6 Закону України “Про управління об'єктами державної власності” (далі - Закон про управління об'єктами державної власності) господарське товариство, яке не є замовником у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” та у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, здійснює закупівлю товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”, з дотриманням таких умов:
1) господарське товариство здійснює закупівлі відповідно до положення про закупівлі, затвердженого уповноваженим органом такого господарського товариства відповідно до вимог цієї статті, яке оприлюднює на своєму веб-сайті;
2) господарське товариство оприлюднює на своєму веб-сайті оголошення про здійснення закупівлі в порядку та строки, визначені положенням про закупівлі такого господарського товариства;
3) господарське товариство оприлюднює на веб-порталі уповноваженого органу, визначеного Законом України “Про публічні закупівлі”, звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт або послуг та інформацію про зміну його істотних умов у строки, визначені положенням про закупівлі такого господарського товариства. У звіті зазначаються назва договору, дата укладення договору, номер договору (за наявності), найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, ціна договору та інша інформація, передбачена положенням про закупівлі такого господарського товариства.
Керівник господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або іншій юридичній особі, у статутному капіталі якої більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, несе відповідальність за дотримання порядку здійснення закупівель, визначеного законодавством та внутрішніми документами такого господарського товариства.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
Враховуючи, що господарські товариства з часткою понад 50 відсотків не є замовниками у розумінні Закону, проте згідно статті 9-6 Закону про управління об’єктами державної власності повинні здійснювати закупівлю товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 3 Закону з дотриманням вимог статті 9-6 Закону про управління об’єктами державної власності, такі суб'єкти можуть керуватись пунктом 1 частини першої статті 3 Закону, оскільки ним встановлені вартісні межі для загального застосування.
З огляду на викладене, господарські товариства здійснюють закупівлі товарів, робіт або послуг, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень відповідно до положень, встановлених згідно частини третьої статті 9-6 Закону про управління об'єктами державної власності та з дотриманням вимог щодо оприлюднення на веб-порталі уповноваженого органу, визначеного Законом України “Про публічні закупівлі”, звіту про укладення договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, за умови, що вартість такого договору дорівнює або перевищує межі встановлені пунктом 1 частини першої статті 3 Закону.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі.
|
|
|
08.10.2025
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
З метою дотримання замовниками принципу відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, забезпечення добросовісної конкуренції між учасниками та інших принципів Закону, пропонуємо Уповноваженому органу опрацювати питання вдосконалення процедури закупівлі без використання електронної системи шляхом доповнення існуючої процедури наступними положеннями:
1. Оприлюднений замовником протокол розкриття тендерних пропозицій/пропозицій обов’язково має містити інформацію про всіх учасників, які надавали пропозиції після оприлюднення плану закупівлі, а не тільки про визначеного переможця закупівлі.
2. У випадку, якщо критерієм визначення переможця є ціна 100%, замовник має зазначити в протоколі обґрунтування його рішення про вибір переможцем учасника, який запропонував ціну, що є вищою або дорівнює ціні інших учасників.
3. Строк від дати оприлюднення оголошення про внесення закупівлі до плану закупівель замовника і до дати оприлюднення оголошення про проведення закупівлі має бути не менше п’яти робочих днів.
4. Строк від дати оприлюднення оголошення про проведення закупівлі до дати проведення закупівлі має бути не менше п’яти робочих днів.
5. Строк від дати оприлюднення інформації про переможця закупівлі до дати укладення договору з переможцем закупівлі має бути не менше п’яти робочих днів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням змін, досвіду та практики застосування законодавства у сфері закупівель, а також здійснюється аналіз проблемних питань при застосуванні законодавства. В рамках цієї роботи будуть опрацьовані порушені у запиті питання та розглянуто можливість їх врахування під час внесення змін до законодавства у сфері публічних закупівель.
|
|
|
02.10.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник проводить процедуру закупівлі за предметом: бензин А-95, дизельне паливо (код ДК 021:2015: 09130000-9 – Нафта та дистиляти), ідентифікатор закупівлі в електронній системі: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-08-27-010200-a .
За результатами розкриття тендерних пропозицій електронною системою закупівель найбільш економічно вигідною було визначено пропозицію одного учасника.
Під час розгляду цієї пропозиції Замовником встановлено наступне:
1. Запропоновані учасником ціни на бензин та дизельне паливо є вищими від цін, які фактично застосовуються на ринку на дату розгляду пропозиції (що підтверджується отриманими комерційними пропозиціями, фіксацією роздрібних цін на АЗС та інформацією з відкритих джерел).
2. При перевірці інформації в електронній системі закупівель «Prozorro» виявлено, що цей учасник у попередніх процедурах подавав пропозиції за значно нижчими цінами, ніж ті, які подані у нашій закупівлі.
3. Також наявні підтверджені факти відмови учасника від підписання договорів з іншими замовниками через неможливість виконати зобов’язання за запропонованими ним занадто низькими цінами.
З огляду на викладене, у Замовника виникає питання щодо правомірності укладення договору з таким учасником, адже існує ризик:
• подання учасником недостовірної інформації щодо ціни, що є суттєвою при визначенні результатів процедури (п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі»);
• можливості неефективного використання бюджетних коштів у разі укладення договору (ст. 7 Бюджетного кодексу України).
Просимо консультативно-дорадчої допомоги:
1. Чи має Замовник право укласти договір за такою тендерною пропозицією, враховуючи виявлені обставини?
2. Чи повинен Замовник, за наявності документально підтверджених фактів подання учасником недостовірної інформації про ціну та відмов від виконання договорів у інших процедурах, відхилити пропозицію відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону.
Так, пункт 44 Особливостей містить перелік підстав, коли замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель.
Водночас відповідно до підпункту 2 пункту 45 Особливостей замовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли, зокрема учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання і застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Зазначений учасник процедури закупівлі може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відхилення тендерної пропозиції. Для цього учасник процедури закупівлі (суб’єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, тендерна пропозиція такого учасника не може бути відхилена.
При цьому будь які рішення щодо здійснення публічних закупівель, у тому числі щодо відхилення тендерної пропозиції, приймаються замовником самостійно.
Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери в конкретних випадках.
|
|
|
22.09.2025
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи підпадає під дію Закону України "Про публічні закупівлі" укладення договору з Громадською організацією "Українська агенція з авторських та суміжних прав" (далі - ГО УААСП), яка є організацією колективного управління та має спеціалізований статус відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», предметом закупівлі якого є «надання дозволу на використання об’єктів авторського права, а саме:
ГО УААСП надає Користувачеві, на умовах, визначених цим Договором, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання Творів з каталогу ГО УААСП, а Користувач як власник майданчика, де здійснюється публічне виконання Творів, зобов’язується виплачувати ГО УААСП авторську винагороду (роялті) відповідно до даного Договору та Закону як при платному, так і безоплатному вході»? Чи підпадає під дію Закону України "Про публічні закупівлі" укладення договору, предметом закупівлі якого є виплата авторської винагороди (роялті)?
|
|
Відповідь
|
|
|