Консультації з питань публічних закупівель
АТ «Укргазвидобування» (далі – Замовник) просить надати роз’яснення щодо укладення контрактів (договорів) на купівлю товарів, надання послуг, виконання робіт з афілійованим підприємством ТОВ «Нафтогаз Дріллінг» (далі - Товариство) у межах законодавства з питань здійснення закупівель.
Відповідь
Шановні колеги!
Відповідно до статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) просимо надати роз’яснення щодо можливості оголошення повторної закупівлі в ситуації, коли за результатами попередньої процедури вже укладено договір, але підрядник фактично не виконує свої зобов’язання (не надає послуги).
В результаті проведення відкритих торгів із закупівлі послуг переможцем було визнано підприємство, яке фактично не може надати послуги, передбачені договором. Договір про надання послуг був укладений таким чином, що одностороннє його розірвання займає тривалий час, що ставить під загрозу виробничі процеси на підприємстві. З метою забезпечення безперебійного функціонування підприємства і недопущення економічних збитків представники виробничих відділів запропонували розглянути доцільність повторного оголошення закупівлі за тим самим предметом без очікування формального розірвання договору.
Закон не містить прямої заборони на оголошення закупівлі за тим самим предметом, а обґрунтоване повідомлення про потребу в оголошенні закупівлі, направлене до відділу закупівель відділом-ініціатором після виявлення перших ознак невиконання договору підрядником, може розглядатися як підстава для організації нової закупівлі.
Водночас ми не можемо ігнорувати ризики того, що органи, які здійснюють нагляд за дотриманням законодавства у сфері закупівель, можуть трактувати такі дії як порушення принципів здійснення публічних закупівель, передбачених статтею 5 Закону (принципи максимальної економії, ефективності та пропорційності, недискримінації учасників і рівного ставлення до них), що може призвести до несприятливих наслідків для підприємства та уповноважених осіб замовника.
Наразі нами не виявлено достатньої практики органів, що здійснюють нагляд за дотриманням законодавства у сфері закупівель, а також офіційних роз’яснень уповноваженого органу для формування однозначної позиції з даного питання.
У зв’язку з викладеним просимо надати аргументовану відповідь на такі питання:
Чи передбачено законодавством України право замовника оголосити нову процедуру закупівлі за тим самим предметом закупівлі за відсутності формального розірвання чинного договору?
Як, на Вашу думку, має діяти закупівельник у разі надходження потреби в оголошенні такої закупівлі:
Який правовий механізм відмови від початку процедури закупівлі може застосувати уповноважена особа у разі, якщо організація такої закупівлі порушує законодавство України?
За умови, що проведення такого роду закупівлі не заборонено, які документи повинні бути долучені до обґрунтування закупівлі (наприклад, копії листів-претензій, висновки служби безпеки підприємства, доповідні записки відділу, що забезпечують претензійно-позовну роботу, тощо)?
Будемо вдячні за надану консультацію.
Відповідь
Прошу надати консультацію по визначенню предмета закупівлі на послуги по поточному ремонту дорожнього покриття вулиць населених пунктів громади, чи потрібно сумувати закупівлю за тим самим кодом ДК 021:2015 по різних об'єктах, а також чи можна згідно п.11 Особливостей проводити закупівлю послуг поточного ремонту дорожнього покриття вулиць населених пунктів без застосування ЕСЗ, тобто шляхом прямого укладання договору до 200 тис.грн. по кожній окремій вулиці.
Відповідь
На сьогоднішній день стала практика правоохоронних органів полягає в тому, що учасників торгів намагаються притягнути до кримінальної відповідальності за ст. 191 КК України, з підстав не відповідності тендерної пропозиції - ринковим цінам, визначеним експертом у відповідному висновку. Тобто, приватне підприємство, що прийняло пропозицію на участь в торгах, повністю виконавши вимоги законодавства, після продажу товару опиняється в положенні правопорушника.
Для подолання суті проблеми необхідно наразі дати пряму та точну відповідь на наступні питання.
1. Чи повинна тендерна пропозиція учасника торгів відповідати, а саме не бути вищою, ніж ринкова вартість?
2. Чи передбачає процедура державних закупівель застосування такого юридичного поняття, як «ринкова ціна»?
3. Чи є порушенням законодавства з боку учасника торгів, у разі, якщо його тендерна пропозиція має ціну вище ринкової?
Прошу надати відповідь на кожне запитання без посилання на попередні відповіді, оскільки вони не тотожні, а питання на стільки актуальне, що становить системну загрозу для всіх учасників тендерних закупівель.
Відповідь
Переможець у 4-ьох денний термін не завантажив довідку про корупцію, посилаючись на п. 47 Особливостей, де зазначено, що Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів.
Мої дії, як замовника, щодо дискваліфікації такого учасника (переможця)?
Відповідь