Згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оборонні закупівлі" щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану" (Документ 3589-IX, чинний, поточна редакція — Прийняття від 22.02.2024 ( Остання подія — Набрання чинності, відбулась 16.03.2024) . Статтю 30 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:: ... - у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору); Згідно пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого Постановою N 363 прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб'єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустаткування), робіт (послуг) в інших суб'єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку прибутку не враховуються податки та збори. При цьому Постановою від 18 липня 2023 р. № 736 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України, установлено, що положення абзацу першого пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 363, не застосовується. Чи можна визначати прибуток без обмежень, тобто положення абз.49 не застосовуються? Прибтоу визначається на розсуд виконавця? Чи є гранічний рівень прибутку встановлений КМУ на 21.11.2024 та в якій постанові це зазначено (номер дата)? Дякую за відповідь.

Хочу укласти пряму угоду без проведення відкритих торгів, вартістю 1,7 млн.грн. на об'єкт дитсадок, що постраждав внаслідок обстрілу. Крім дефектних актів , кб2, кБ 3. Ще маю будівельну експертиз та акти обстеження МЧС, тощо. Чи можемо ми, як виняток з обґрунтуванням провести цю процедуру? Дякую

Сертифікат походження товару видається виробником-нерезидентом тільки на вироблений товар і тільки при митному оформленні вивезення із країни-експортера. Цей сертифікат фізично не можливо надати в тендерній пропозиції на товар, який ще не вироблений (наприклад товар який виробляється під замовлення). Чи дозволяється надавати у складі тендерної пропозиції лист-гарантію про те що сертифікат походження буде наданий при поставці продукції? Виходить що є дискримінаційна складова, тобто сертифікат походження може надати тільки той імпортер, який на момент подачі тендерної пропозиції завіз товар на митну територію України. Просимо роз'яснити цей момент.

Замовником (не оборонним) має бути проведена закупівля без використання електронної системи (сума більше 100 тис.грн.) на придбання обладнання за зверненням юридичних осіб, які здійснюють заходи, пов’язані з підготовкою і виконанням завдань територіальної оборони, внаслідок чого виконання договорів містять інформацію з обмеженим доступом. Окрім цього? така закупівля здійснюється для нагальних потреб Збройних Сил та правоохоронних органів на їх запит з подальшою передачею таких товарів, робіт та послуг на облік запитувача. З цих підстав до закупівлі застосовано обгрунтування - пп. 4 п.13 та пп. 21 п. 13 Особливостей. Але при цьому Замовник має обов'язок оприлюднити умови договору. Чи можна отримати рішення комісії про припинення доступу до такої інформації до моменту оприлюднення договору, наприклад на стадії оприлюднення змін до річного плану? І чи буде забезпечена схоронність інформації з обмеженим доступом при надсиланні заяви на розгляд комісії на електронну пошту Міністерства?

Згідно з вимогами абзацу 2 пункту 17 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі – Особливості) переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю. Відповідно до підпункту 3 пункту 44 Особливостей Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі: - відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; - не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей; - не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; - надав недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з абзацом першим пункту 42 цих особливостей. Однак, підпунктом 3 пункту 44 Особливостей не передбачене відхилення тендерної пропозиції на підставі ненадання переможцем процедури закупівлі інформації про право підписання договору про закупівлю під час укладання договору. Міністерство економіки України як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Основні функції Уповноваженого органу визначені статтею 9 Закону. Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 9 Закону основними функціями Уповноваженого органу є надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель. З огляду на вищезазначене, просимо надати роз’яснення стосовно того чи є ненадання переможцем процедури закупівлі інформації про право підписання договору про закупівлю під час укладення договору про закупівлю підставою для відхилення його тендерної пропозиції? Яким чином, відповідно до Особливостей, Замовник має реагувати на порушення переможцем процедури закупівлі вимог абзацу 2 пункту 17 Особливостей, а саме ненадання переможцем процедури закупівлі інформації про право підписання договору про закупівлю під час укладення договору про закупівлю?