|
11.11.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Підкажіть будь ласка, чи має право замовник, здійснюючи закупівлю природного газу, вимагати у переможця при підписанні договору на постачання (продаж)природного газу (товар)ліцензію на постачання природного газу, так як в Законі "Про ринок природного газу" визначено, що постачальник природного газу здійснює діяльність на підставі ліцензії, про що Уповноважений орган посилається в розясненні від 01.12.2015р. Але Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" ліцензування постачання природного газу не передбачене. Тому вимога замовника може оскаржуватися переможцем. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформація щодо питання закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу у зв’язку зі змінами, які відбулися у законодавстві, що регулює функціонування ринку природного газу, міститься в листі від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel
При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
|
|
11.11.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Підкажіть, будь ласка, з наступного питання: Замовником оголошені торги на 2017 рік на очікувану суму закупівлі, та виходячи з очікуваної ціни товару визначено кількість. Але з моменту оприлюдненого оголошення на ринку продажу даного товару відбувся різкий ріст ціни, в результаті чого замовник не зможе закупити визначену кількість товару на очікувану суму. Чи можна внести зміни до тендерної документації на підставі ч.2 ст.23 Закону "Про публічні закупівлі", зменшивши кількість товару, що закуповується? Суму закупівлі залишити без змін. До закінчення строку подання тендерних пропозицій залишилось 17 днів. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.
При цьому відповідно до статті 23 Закону замовник має право з власної ініціативи чи за результатами звернень або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше ніж сім днів.
Водночас перелік таких змін Законом не визначений та не обмежений.
З огляду на викладене, замовник самостійно приймає рішення щодо внесення змін до тендерної документації.
|
|
11.11.2016
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Що саме в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" слід вважати виконанням договору про закупівлю: факт вручення замовнику товару, факт оплати поставленого товару, інше.
Конкертна ситуація. Договором передбачено, що оплата здійснюється замовником протягом 14 днів з дня вручення йому товару. Що в цьму випадку вважається виконанням договору вручення товару чи його оплата?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Водночас за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).
Разом з тим згідно з частиною першою та другою статті 629 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
При цьому відповідно до частини першої статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до частини першої статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
При цьому згідно зі статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
|
|
10.11.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
На балансі нашого житлово-комунального підприємства перебувають гуртожитки, мешканці яких, не вносять плату за використану електроенергію, газ, водопостачання та технічне обслуговування ліфтів на рахунки підпиємств, що забезпечують надання цих послуг, а розраховуються через житлово - комунальну контору. В подальшому зібрані кошти ЖКК перераховує організаціям, які мають відповідні ліцензії на постачання зазначених послуг. Річна сума коштів, яка сплачується за кожну комунальну послугу значно перевищує 200 тис. грн. Просимо надати розяснення з приводу необхідності проведення нами державних закупівель вказаних комунальних послуг.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом, у разі якщо саме замовником передбачено придбання товарів, робіт або послуг.
|
|
10.11.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Яким чином Переможець торгів повинен надати документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII? У електронному вигляді через електронну систему закупівель або у паперовому вигляді безпосередньо на адресу Замовника?
Подання якої інформації під час проведення процедури закупівлі передбачено у паперовому вигляді безпосередньо на адресу Замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
При цьому подання учасниками документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, у паперовій формі Законом не передбачено.
Поряд з цим відповідно до частини третьої статті 17 Закону спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою статті 17 Закону, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі.
Таким чином, перелік документів, які підтверджують згідно із законодавством відсутність підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою статті 17 Закону, а також форма надання такого підтвердження переможцем процедури закупівлі визначається замовником.
Варто також зазначити, що замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
|