Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

    Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

   Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, додаток до річного плану та зміни до них безоплатно оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель протягом п’яти днів з дня їх затвердження. Форма річного плану закупівель затверджена наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ) відповідно до
пункту 11 частини першої статті 8 Закону.

   При цьому згідно з пунктом другим Наказу додаток до річного плану закупівель, до якого вноситься інформація про закупівлі, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, складається за формою річного плану закупівель шляхом заповнення відповідних полів в електронній системі закупівель.

   Основні функції тендерного комітету або уповноваженої особи визначені частиною третьою статті 11 Закону. Планування закупівель, складання та затвердження річного плану закупівель, а також забезпечення оприлюднення інформації щодо публічних закупівель, належить до обов’язків тендерного комітету або уповноваженої особи.

   Ураховуючи зазначене, у разі якщо замовником заплановано проведення закупівель у порядку, встановленому Законом, та утворено тендерний комітет або визначено уповноважену особу, відповідні функції щодо складання та оприлюднення річного плану та додатку до нього покладаються на тендерний комітет або уповноважену особу.

   Разом з тим, виходячи з визначення термінів “тендерний комітет” та “уповноважена особа”, наведених в пунктах 31 та 33 частини першої статті 1 Закону, замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) саме для організації та проведення закупівель, які здійснюються шляхом застосування процедур, визначених Законом.

   Таким чином, у разі якщо замовником не планується здійснення закупівель, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує межі, зазначені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, обов’язку замовника утворювати тендерний комітет (визначати уповноважену особу), складати річний план та додаток до нього Законом не встановлено.

Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

 Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

Порядок визначення предмету закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Так, Порядком установлено, що положення абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються з 01 січня 2017 року.

Відповідно до абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показниками третьої – п’ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

Водночас виходячи зі змісту статті 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

З огляду на викладене, з 01 січня 2017 року предмет закупівлі товарів і послуг визначатиметься замовником з дотриманням вимог Закону, ураховуючи при цьому, що метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та створення конкурентного середовища, за показниками або третьої, або четвертої, або п’ятої цифр основного словника ДК 021:2015, керуючись при цьому абзацом сьомим статті 2 Закону, яка забороняє умисний поділ предмета закупівлі та дотримуючись принципів здійснення закупівель, визначених статтею 3 Закону. При цьому визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) замовник зможе за показниками або четвертої, або п”ятої, або шостої, або сьомої, або восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі”               (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі  якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.

Пунктом 28 частини першої статті 1 визначено, що тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).

При цьому замовник відміняє торги в разі подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій (абзац пятий частини першої статті 31 Закону).

Таким чином, пунктом 4 частини другої статті 35 Закону не передбачено випадку застосування переговорної процедури у разі якщо торги відмінено частково (за лотом).

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

При цьому подання учасниками документів, що вимагаються замовником у тендерній документації, у паперовій формі Законом не передбачено.

Поряд з цим відповідно до частини третьої статті 17 Закону спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою статті 17 Закону, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі.

Таким чином, перелік документів, які підтверджують згідно із законодавством відсутність підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою статті 17 Закону, а також форма надання такого підтвердження переможцем процедури закупівлі визначається замовником.

Варто також зазначити, що замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.