Казначейство як замовник у розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) просить надати роз’яснення з наступного питання. Нормативно-правове регулювання сфери публічних закупівель підпадає під дію спеціального Закону та підзаконних актів, виданих на його виконання. Відповідно до положень ч.3 ст.12 Закону під час використання ЕСЗ з метою подання тендерних пропозицій / пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Відповідно до положень ч.5 ст.22 Закону замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через ЕСЗ із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог ЗУ «Про електронні довірчі послуги». Відповідно до абз.3 п.3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Слід зазначити, що відповідно до ЗУ від 01.12.2023 № 2801-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації» внесено зміни до назви ЗУ від 05.10.2017 № 2155-VIII, слова «Про електронні довірчі послуги» замінено словами «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Відповідно до п.27 ч.1 ст.1 ЗУ від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155-VIII) КЕП – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Водночас п.59 ч.1 ст.1 Закону № 2155-VIII визначає, що УЕП – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням кваліфікованого сертифіката електронного підпису, виданого кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та не містить відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису. Тобто поняття «КЕП» та «УЕП» законодавчо розмежовані. При цьому, враховуючи вищезазначене, спеціальними нормами у сфері публічних закупівель чітко передбачено застосування саме КЕП, а не УЕП. Відповідно до постанови КМУ від 03.03.2020 № 193 реалізовано експериментальний проект щодо забезпечення можливості використання не пізніше ніж до 05.03.2022 удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів. Відповідно до постанови КМУ від 17.03.2022 № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» надано можливість використовувати УЕП на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування. Дану постанову відповідно до постанови КМУ від 26.01.2024 № 88 визнано такою, що втратила чинність (з 01.02.2024). Враховуючи вищезазначене, просимо повідомити чи вправі замовники (у розумінні Закону) вимагати від учасників процедур закупівель накладення ними виключно КЕП (без можливості накладення УЕП) у процесі подання тендерних пропозицій. Якщо замовники не вправі вимагати від учасників процедур закупівель накладення ними виключно КЕП, то просимо повідомити якою нормою (нормами) чинного законодавства України передбачено право замовників дозволяти учасниками накладати УЕП на їхні документи.

В державному органі передбачено покладання обов'язків виконання функцій уповноваженої особи шляхом введення до штатного розпису окремої посади провідного інспектора відділу фінансового забезпечення. Постановою КМУ від 6 квітня 2016 р. №271 передбачено Критерії визначення переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, в тому числі посади інспектора. Чи можливо покладання функцій уповноваженої особи на такого працівника із врахуванням того, що у постанові 271 окремо не визначено саме такі функції?

02.09.2024р. через е-каталог оголосила Запит ціни пропозиції (майданчик market.newtend.com). Категорія товару - електрична енергія, формульне ціноутворення, з розподілом. У запиті пропозиції постачальників повинен бути проєкт договору, для цього скористалася шаблоном договору розміщеному у профілі товару е-каталогу. Сьогодні 06.09.2024р. я маю прийняти рішення переможця процедури закупівлі визначеного автоматично системою закупівель. Але, детальніше переглянула шаблон договора і виявила невідповідність у договорі предмету договору до профілю товару ( Ціна за одиницю Товару включає тариф на послуги з передачі електричної енергії, що затверджується Регулятором та всі інші складові ціни за одиницю Товару необхідні для виконання цього Договору та не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, які оплачуються Споживачем самостійно), тобто категорія товару з розподілом, а в шаблоні договору без розподілу. Відмінити закупівлю не можу, бо підстава не визначена законодавством, змінити договір уже неможливо і підписати такий договір замовнику не підходе. Як мені вчинити у цій ситуації? Дякую.

Згідно з «Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Особливості), на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178, у разі укладення договору про закупівлю відповідно до 13 пункту Особливостей замовник разом із звітом про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, оприлюднює в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до цього пункту (далі – Обґрунтування). Разом з тим у разі укладення договору про закупівлю з підстав, визначених у підпунктах 13, 15, 17, 18, 20, 21 пункту 13 Особливостей, замовник не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору розміщує в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього, а також отриманий від Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, ДСНС, вищих військових навчальних закладів запит – у разі укладення договору про закупівлю відповідно до підпункту 21 цього пункту, що автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель через 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні. Просимо надати роз’яснення стосовно розміщення Обґрунтування у випадку укладення договору про закупівлю відповідно до вищезазначених підпунктів пункту 13 Особливостей, а саме – замовник повинен оприлюднити Обґрунтування разом із звітом про договір про закупівлю чи воно розміщується ним в електронній системі закупівель разом із договором про закупівлю та додатками до нього й оприлюднюється в електронній системі закупівель через 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного стану в Україні?

Замовник розпочав процедуру закупівлі відкриті торги до набрання чинності останніх змін до ЗУ "Про публічні закупівлі". Договір підписано 25.10.24 (після набрання чинності останніх змін до ЗУ "Про публічні закупівлі"). Відповідно до ст.41 ЗУ "Про публічні" невід’ємними додатками до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва є документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси. Враховуючи що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції, чи повинен Замовник обов'язково оприлюднювати документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси, як того вимагає ст. 10 ЗУ "Про публічні закупілі"? Чи закупівлі розпочаті розпочаті до набрання чинності змін до Закону, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цих змін?