Консультації з питань публічних закупівель
Відповідно до «Положення про Міністерство економіки України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р. № 124), основними завданнями Міністерства економіки України є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері публічних закупівель (далі - Мінекономіки).
Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель.
У зв`язку з цим, виконавчий комітет Глобинської міської ради звертається до вас, як до уповноваженого органу, з проханням надати роз`яснення щодо наступного.
Пунктом 33 постанови КМУ від 12.10.2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» та частиною 6 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерні пропозиції після закінчення кінцевого строку їх подання не приймаються електронною системою закупівель.
У зв`язку з цим, просимо вас надати роз`яснення щодо наступних питань:
1. Якщо документи тендерної пропозиції не приймаються електронною системою закупівель після кінцевого строку їх подання, то Замовник теж не має права брати їх до уваги?
2. Чи є документи, які Учасник завантажує на виконання повідомлення про усунення невідповідностей, частиною тендерної пропозиції?
3. Чи мають документи, що видані іншими установами, а не Учасником та які подані останнім під час усунення невідповідностей в інформації та/або документах тендерної пропозиції, бути датовані до кінцевого строку тендерної пропозиції?
4. Чи можна зарахувати документи дозвільного характеру, які видані після кінцевого строку подання тендерної пропозиції, як такі, що відповідають умовам тендерної документації?
Дякуємо за співпрацю!
Відповідь
Яка категорія посади працівника в державному органі (службовець який виконує функції з обслуговування- провідний інспектор, робітник, державний службовець, радник) може бути визначена уповноваженою особою при умові що в такого працівника є вища освіта та сертифікат УО? Чи є застереження/заборони/переваги при призначенні/покладанні обов'язків уповноваженої особи щодо категорії посад в державному органі при визначенні уповноваженої особи?
Відповідь
Відповідно до абзацу другого п. 57 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого ПКМУ № 822 від 14.09.2020 у запиті пропозицій постачальників щодо закупівлі товару замовник може визначити виключно інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором. Запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені цим Порядком.
Відповідно до абзацу третього п. 57 Порядку запит пропозицій постачальників повинен містити проект договору з обов’язковим зазначенням підстав та у разі потреби із зазначенням порядку змін його умов. Проект договору не повинен містити характеристики товару, що не визначені запитом пропозицій постачальників з урахуванням положень абзацу другого цього пункту.
Як вбачається зі змісту абзацу третього п. 57 Порядку в проект договору заборонено включати тільки характеристики товару, що не визначені запитом пропозицій постачальників з урахуванням положень абзацу другого цього пункту. Інших обмежень щодо змісту проекту договору, зокрема покладання на постачальника обов’язку документально підтверджувати свою відповідність певним вимогам, немає.
З наведеного, на мою думку, випливає колізія, яка полягає в тому, що загальна норма (абзац другий п. 57 Порядку) забороняє замовнику у запиті пропозицій постачальників встановлювати до постачальників не передбачені Порядком вимоги. При цьому логічно припустити, що ця заборона поширюється на весь зміст запиту включно з проектом договору, адже цей проект договору є додатком до запиту, його невід’ємною частиною. Водночас абзац третій п. 57 Порядку є спеціальною нормою, яка стосується саме проекту договору, не містить заборони замовникам включати у проект договору вимоги до постачальників.
Такою неоднозначністю користуються замовники, які з метою обмежити конкуренцію та забезпечити перемогу заздалегідь визначеного постачальника включають до проектів своїх договорів, які оприлюднюють разом із запитом пропозицій постачальників, вимоги до постачальників що фактично є вимогами документального підтвердження відповідності постачальника встановленим замовником кваліфікаційним критеріям. Такі дії суперечать суті закупівлі шляхом запиту пропозицій постачальників, перевагами якої порівняно з відкритими торгами є швидкість, зменшена кількість бюрократичних дій щодо збору, подання та перевірки документів, знижені корупційні ризики.
Прошу роз’яснити чи має право замовник у проект договору включати зобов’язання постачальника після укладання договору надавати замовнику документи, які не передбачені Порядком, затв. ПКМУ № 822 від 14.09.2020, зокрема документи, що підтверджують наявність в постачальника матеріально-технічної бази (автотранспорт, складські, виробничі приміщення тощо), працівників, сертифікатів відповідності постачальника певним вимогам, наприклад відповідність системі управління безпечністю харчових продуктів ?
Відповідь
За умови гостроі соціальноі потреби в 2019р. , без планових призначень та за відсутності коштів на виконання послуг, було прийнято рішення депутатами та посадовими особами сільради про заключення прямих договорів з умовою , що виділення коштів буде здійснено після виконання послуг. та за наявності коштів які надійдуть до ради пізніше після виконання послуг Договірні зобовязання виконавцем були виконані за рахунок виконавця в повному обсязі та складені акти виконаних робіт. На прикінці 2019р. на бюджетній сесії були виділені кошти на проплату виконаних послуг. Вся договірна документація була передана головному бухгалтеру для подальших дій щодо оформлення та подальшої проплати. Маючи змогу та час до завершення 2019р. головний бухгалтер ради незробила нічого ,щодо подальшої реестрації бюджетних зобовязань та взяття на облік договірних зобовязень в органах держказначейства. На початку наступного 2020р. 10.01.2020р. була реестрація бюджетних , планових зобовязань, затверджений та помісячно розподілений кошторис , прийняті паспорти бюджетних програм з урахуванням виконаного,в держказначействі але договори за 2019р які були непроплочені так і були не зареестровані вчасто та взяті казначейством на облік . Аж 15.03.2020р. була проплочена частина договорів, потим 15.04.2020р. потім 15.05.2020р. 07. 06. 20р. итд...тобто виконані договора в 2019р. небули зареестровані в один періуд , а рееструвались щомісячно перед кожною проплатою. Прохання допомогти розібратись в даній ситуації в відповідності до чинного законодавства, та вказати алгоритм як потрібно було вчинити головному бугалтеру ради, вказа ти на можливі помилки чи порушення або їх відсутність. Буду вдячна за допомогу.
Відповідь
Добрий день. На капітальний ремонт найпростішого укриття в бюджеті на 2024 рік закладено 1,4 млн.грн. Кошторисна вартість робіт згідно з розробленим проектом 2,4 млн.грн. Договір плануємо заключити на суму, закладену в бюджеті, тобто 1,4 млн.грн. Треба проводити процедуру закупівлі чи можемо заключити прямий договір?
Відповідь