|
|
02.08.2024
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пункт 43 постанови КМУ від 11 листопада 2022 р. № 1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" визначає що:
"Державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”."
Виникає декілька питань.
1. Що належить до військової техніки? І чи належать до військової техніки, легкові автомобілі, які стоять на обліку у військовій частині та Збройних Силах України? А одже, чи можна здійснювати ремонт та технічне обслуговування такої техніки без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”?
Ми знайшли таке тлумачення щодо військової техніки.
Відповідно до пункту 3 частини 2 Порядку розроблення, освоєння та випуску нових видів продукції оборонного призначення, а також припинення випуску існуючих видів такої продукції, що затверджено постановою КМУ від 03.03.2021 № 234 військова техніка — технічні пристрої і засоби (системи, комплекси, зразки виробів), що призначені для ведення та забезпечення бойових дій, управління і забезпечення функціонування військових підрозділів Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів військових формувань, навчання їх особового складу, обладнання та апаратура для випробування і контролю таких пристроїв і засобів, а також інші технічні засоби, пристрої, обладнання і предмети, спеціально виготовлені та / або конструктивно призначені для кінцевого використання у військових цілях.
2. Чи належать до складових частин запасні частини, змінні деталі та елементи військової техніки, в тому числі фільтра, ремені, шини, акумулятори, гальмівні колодки і таке інше?
Ми знайшли таке тлумачення щодо складових частин.
Відповідно до пункту 20 частини 2 Порядку розроблення, освоєння та випуску нових видів продукції оборонного призначення, а також припинення випуску існуючих видів такої продукції, що затверджено постановою КМУ від 03.03.2021 № 234 складова частина озброєння, військової і спеціальної техніки — виріб, призначений для виконання певних технічних функцій складного зразка.
Складний зразок – зразок озброєння, військової та спеціальної техніки (система, комплекс, одиниця озброєння, військової та спеціальної техніки), розроблення якого потребує розв’язання складних науково-технічних проблем, залучення значних матеріальних і фінансових ресурсів та який не є складовою частиною та / або комплектувальним виробом загальнотехнічного призначення інших зразків.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Згідно з пунктом 2 розділу першого наказу CБУ від 23 грудня 2020 № 383 “Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю” військова техніка — це літаки та гелікоптери бойові, учбово-бойові, спеціальні військові, транспортні, апарати літальні безпілотні, складові одиниці літальних апаратів, пристрої та агрегати авіаційні, обладнання для забезпечення зльоту, посадки та технічного обслуговування літальних апаратів; бойові кораблі та катери, кораблі спеціального призначення, судна та катери забезпечення і спеціальні, апарати глибоководні; машини бойові колісні, машини військові спеціальні колісні, машини бойові гусеничні, спеціальне приладдя озброєння бойової колісно-гусеничної техніки; спеціальна техніка телефонного, телеграфного зв’язку та передачі даних, її складові частини; технічні засоби захисту апаратури, ліній і каналів зв’язку та їх складові одиниці, апаратура шифрувальна та її складові частини, спеціальна техніка факсимільного зв’язку, техніка спеціального радіозв’язку, апаратура радіонавігаційних систем, спеціальна апаратура для запису (відеозапису) та відтворення звуку (відеосигналів), обладнання радіолокаційне, гідролокаційне, техніка протидії радіоелектронним, інфрачервоним, оптичним, гідроакустичним засобам виявлення цілей, засобам зв’язку, радіорозвідки противника, технічного захисту інформації та комплексного технічного контролю; спеціальне обладнання для автоматизованого (автоматичного) оброблення даних військового призначення, програмне забезпечення.
Відповідно до пункту 3 частини 2 Порядку розроблення, освоєння та випуску нових видів продукції оборонного призначення, а також припинення випуску існуючих видів такої продукції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 № 234 “Про затвердження Порядку розроблення, освоєння та випуску нових видів продукції оборонного призначення, а також припинення випуску існуючих видів такої продукції”, військова техніка — технічні пристрої і засоби (системи, комплекси, зразки виробів), що призначені для ведення та забезпечення бойових дій, управління і забезпечення функціонування військових підрозділів Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів військових формувань, навчання їх особового складу, обладнання та апаратура для випробування і контролю таких пристроїв і засобів, а також інші технічні засоби, пристрої, обладнання і предмети, спеціально виготовлені та/або конструктивно призначені для кінцевого використання у військових цілях.
Також інформуємо, що роз`яснення для державних замовників в сфері оборони щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану редакції за 13 лютого 2024 міститься на офіційному сайти Міністерства економіки України за посиланнямhttps://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=dd05262d-3644-48f9-aaae-27e7481ec00b&tag=ZakupivliDliaDerzhavnikhZamovnikivVSferiOboroni
Принагідно звертаємо увагу на те, що листи міністерств не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|
|
|
16.07.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами закупівлі між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ТЕХКОМПЛЕКТ» і замовником тендеру (покупцем) укладено Договір на поставку спеціалізованих автомобілів на шасі європейського виробника (Iveco Eurocargo ML110E25WS-E5).
В тексті Додатку до Договору сталася помилка (описка в цифрі) у технічному параметрі товару «Номінальна потужність двигуна, не менше», а саме: було внесено значення «не менше, кВт - 250» замість «не менше, кВт – 185», що було автоматично перенесено з описки у тендерній пропозиції (значення потужності помилково зазначено у цифрах кінських сил).
На підтвердження технічних параметрів двигуна від виробника імпортного шасі надано лист, згідно якого шасі моделі Iveco Eurocargo ML110E25WS-E5 має такі технічні параметри двигуна від виробника: ML110E25WS-E5 EURO5 – двигун 5880 см3, 160 кВт, 217 к.с.; 185 кВт, 252 к.с.; 205 кВт, 279 к.с. В сертифікаті відповідності щодо індивідуального затвердження завершеного КТЗ від вітчизняного виробника зазначено (п.27): «Максимальна потужність або максимальна потужність електродвигуна – нетто 185 кВт».
Отже, наявна інформація щодо технічних параметрів двигуна від виробника імпортного шасі та технічна документація українського виробника завершеного КТЗ свідчить, що коректним показником максимальної потужності двигуна базового шасі Iveco Eurocargo ML110E25WS-E5 є 185 кВт.
Однак Покупець відмовляється укласти угоду щодо внесення змін/коригувань до Договору, посилаючись на відсутність в діючому законодавстві про публічні закупівлі чіткого врегулювання процедури внесення змін до укладених договорів з подібних підстав.
Просимо надати роз’яснення щодо наявності підстав та процедури для внесення змін (через укладання додаткової угоди) до Договору з метою виправлення технічної помилки (описки) шляхом уточнення технічних вимог та якісних характеристик предмета закупівлі, а саме: приведення показника «номінальна потужність двигуна» шасі у відповідність до технічної документації виробників (шасі та завершеного КТЗ).
|
|
Відповідь
|
|
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону , Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
30.05.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Уточніть, будь ласка, про які саме гарантії, кредити та гранти йдеться в пп 19 п 13 Особливостей? Це допоможе запобігти довільному тлумаченню цієї норми замовниками.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 190/2024, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e4f73966-4f6d-407f-b010-91604cd63f47&lang=uk-UA
|
|
|
12.08.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Наше комунальне некомерційне підприємство є замовником в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" та є закладом охорони здоров’я, що здійснює закупівлі медичних виробів за переліком згідно з додатком 1 Особливостей, затверджених постановою КМУ 1178, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822.
Чи зобов'язаний наш заклад здійснювати закупівлю такого медичного виробу, як "подовжувач дренажу" з використанням електронного каталогу, враховуючи наявність в додатку 1 таких виробів, як "дренажі"?
Заздалегідь вдячні за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
12.08.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю. В закупівлі UA-2024-07-12-007523-a Замовник продовжив строк розгляду тендерної пропозиції учасника до 20 робочих днів: "У Замовника є потреба продовжити строк розгляду цієї пропозиції до 20 робочих днів, а саме до 09 вересня 2024 року, для більш ретельної перевірки та аналізу документів, наданих Учасником для закупівлі".
При цьому, кваліфікація проходить з 05.08.24, 14:00, рішення Замовника про продовження розгляду опубліковано 12.08.24.
Чи правомірно Замовник не врахував перших 5 робочих днів (які були до продовження) в 20 робочих днів? Тобто, чи повинні входити в строк 20 робочих днів перші 5 робочих днів, які були до продовження?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо,Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 41 Особливостей розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюються відповідно до статті 29 Закону (положення частин другої, дванадцятої, шістнадцятої, абзаців другого і третього частини п’ятнадцятої статті 29 Закону не застосовуються) з урахуванням положень пункту 43 Особливостей.
Відповідно до частини десятої статті 29 Закону строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення.
Відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. При цьому згідно з частиною першою статті 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
Отже, при продовженні строку на розгляд тендерної пропозиції загальний строк для розгляду тендерної пропозиції не може перевищувати 20 робочих днів в цілому.
|