|
|
21.08.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ «ЮА ТОРГПРОМ» (ЄДРПОУ 45129278) було укладено ряд договорів з військовими частинами НГУ на постачання товарів закуплених за бюджетні кошти. В усіх бланках договорів був присутній наступний пункт щодо терміну дії договору: 12.1. Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 01.05.2023 № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 26.07.2023 № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 05.02.2024 № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та від 06.05.2024 № 271/2024 а в частині оплати за надані послуги/роботи – до повного виконання сторонами узятих на себе зобов’язань. Строк дії Договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», але не довше ніж до 31.12.2024.
Враховуючи цей пункт, просимо Вас надати роз’яснення стосовно його застосування, а саме:
1. Чи необхідно укладати додаткову угоду на продовження строку дії договору (за згодою сторін) після сплину 90 доби воєнного стану, зазначеного в останньому вписаному в пункт 12.1. Указу Президента, у випадку, якщо було наступним указом продовжено строк дії воєнного стану в Україні?
2. Чи буде вважатися договір таким, що закінчився за сплином терміну дії, якщо не продовжувати його за згодою сторін?
|
|
Відповідь
|
|
Шановиний користувачу!
Відповідно до пункту 1 Положення про Мінекономіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (далі – Положення) Мінекономіки є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Положення Мінекономіки у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Закон України “Про оборонні закупівлі” визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі” Кабінетом Міністрів України визначаються особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану.
Так постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення оборонних закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Згідно із частиною другою статті 2 Закону України “Про оборонні закупівлі” закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Положення щодо основних вимог до договору про закупівлю та внесення змін до нього містяться у статті 41 Закону.
Так згідно із частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом Украіїни (далі – ЦКУ) з урахуванням особливостей, передбачених ГКУ, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Частиною першою статті 629 ЦКУ встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦКУ.
При цьому відповідно до частини першоі статті 651 ЦКУ зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦКУ встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Відповідно до частини третьої статті 180 ГКУ при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частина сьома цієї ж статті ГКУ визначає строк дії господарського договору як час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Стаття 188 ГКУ визначає порядок зміни та розірвання господарських договорів. Відповідно до частини першої цієї статті ГКУ зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Крім цього зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщений лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06.
Підсумовуючи, звертаємо увагу, що відповідно до статті 6 ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, будь-які рішення щодо здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг приймаються сторонами самостійно із дотриманням вимог чинного закупівельного законодавства.
При цьому зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права і мають інформативний характер.
|
|
|
10.06.2024
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник при укладанні договору за результатами конкурентної закупівлі керується пунктом 49 Настанови 1178 від 12.10.2022, в абзаці третьому цього пункту зазначено договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через п’ять днів З ДАТИ оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, а в ст. 253 ЦКУ зазначено - Перебіг строку починається З НАСТУПНОГО ДНЯ після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Тобто вбачається протиріччя між законодавчими актами.
в доданих файлах завантажено скрін сторінки з системи zakupivli.pro, з наступною інформацією:
Повідомлення про намір підписати договір сформовано: 05.06.24, 10:46
Оскарження рішення про визначення переможця до: 10.06.2024 23:59
тобто керуючись п.49 Настанови замовник має право укласти договір з 10.06.2024, але враховуючи ст. 253 ЦКУ такими діями замовник порушує імперативну норму??????
при звернені до працівників системи https://my.zakupivli.pro отримано інформацію, що система технічно визначає перебіг строків керуючись ст. 253 Цивільного кодексу України.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 123/2023 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c50d66b-a34f-4b83-8ae3-e1fdea208d80&lang=uk-UAВодночас наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. |
|
|
03.06.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 61 Прикінцевих положень Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено що замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує: у 2024 році - 20 відсотків;
Даним пунктом встановлено також методику розрахунку ступеню локалізації виробництва з собівартості товару.
Під час подання заявки про внесення товару до переліку локалізованих, надається калькуляція розрахунку ступеню локалізації виробництва товару. (врегульовано ПКМУ № 861 від 02.08.2022р.) за якою розраховується відсоток локалізації виробництва товару в Україні.
Складовою цих розрахунків є:
МВ - митна вартість сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових, імпортованих на митну територію України виробником для виробництва товару, що є предметом закупівлі, гривень;
Згідно статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно статті 50 Кодексу – відомості про митну вартість товарів використовується для нарахування митних платежів, і відповідно не може входити до митної вартості.
Відповідно, це буде сума сплачена за товар та сума витрат на транспортування товару. З митної вартості товару буде визначено рівень мита який має бути сплачений імпортером (постачальником) до державного бюджету та врахований як витрати при визначенні його собівартості, і відповідно мають бути відображені в калькуляції яка подається під час внесення товару до переліку локалізованих, як це передбачено Законом України «Про публічні закупівлі» та Порядком підтвердження ступеню локалізації виробництва товарів (ПКМУ № 861 від 02.08.2022р.).
Враховуючи, що відповідна сума мита на товар включається у собівартість як витрати виробника в Україні, просимо надати пояснення до якої статті витрат з наявних в калькуляції наданої в додатку 2 до Порядку підтвердження ступеню локалізації виробництва товарів (ПКМУ № 861 від 02.08.2022р.), виробник має включати митні витрати з ввезеного імпорту який є складовою частиною виробленого у подальшому товару на території України якщо в графу МВ – вноситься митна вартість товару без суми мита на нього.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
17.06.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
По договору закупівлі електроенергії в квітні пройшла додаткова угода на погодження зміни ціни в бік зменшення по п.п. 5 п. 19 Особливостей і відповідно була зменшена вартість Договору. У червні Постачальник надає додаткову угоду на збільшення ціни згідно п.п. 7 п. 19 Особливостей у зв'язку з підвищенням цін на електроенергію на ринку "на добу наперед". Як бути з вартістю Договору після підвищення ціни?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запитах № 208/2023, 240/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: |
|
|
02.07.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз'яснення щодо наступного питання:
Згідно технічних параметрів автомобіля типу Пікап, що може бути запропонований Учасником (при відповідності вимогам тендерної документації щодо технічних характеристик) за сертифікатом відповідності визначений як легковий автомобіль. Тобто, автомобілі, які за технічними характеристиками відповідають вимогам тендерної документації, можуть за сертифікатом бути як вантажним, так і легковим. За класифікатором Пікапи відносяться до мототранспортних вантажних засобів 34131000-4. Що в даному випадку буде визначальним - назва предмету закупівлі за Класифікатором (й відповідно назва предмету закупівлі в Договорі) чи відповідність товару, що пропонується, технічним характеристикам, що вказує Замовник в ТД.
Дякуємо!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 105/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=21437f4a-aaa7-4b2a-86aa-287765f1ef45&lang=uk-UA
|