|
|
24.01.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
По якій процедурі повинна проходити закупівля послуг (чи взагалі ця закупівля не підпадає під дію Закону), що надаються державним органом Національним агенством з акредитації України (НААУ). НААУ здійснює свою діяльність згідно з ЗУ "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", НААУ єдина організація, що має повноваження надавати необхідні нам послуги (з акредитації та моніторингу діяльності органу з оцінки відповідності) тарифи на їх послуги затвердженні Мінекономрозвитку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується, зокрема до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені у статті 2 Закону.
При цьому закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом (пункт 20 частини першої статті 1 Закону).
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено здійснення придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється шляхом застосування однієї з процедур, визначених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено листи від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі” та від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону”.
|
|
|
17.05.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
В результаті проведеної закупівлі в одного учасника по об’єкту «Будівництво хірургічного корпусу Новоград-Волинського міськрайонного територіального медичного об’єднання на вул. Медведєва, 13 в м. Новограді-Волинському, Житомирської області» прийняте рішення про укладення договору № 754 від 26.09.2012 року між Новоград – Волинським міськрайонним територіальним медичним об’єднанням «Замовник » та Товариством з додатковою відповідальністю «Довірче товариство Перша Волинська фінансово - будівельна компанія «Траст-Інвест-Буд» «Підрядник». Пунктом 1.6 договору передбачено, що при виконанні зобов’язань за цим Договором Сторони керуються положеннями Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених ПКМУ від 01.08.05 р. № 668.
Через затримку фінансування роботи по об’єкту на 3 роки (2014-2016) були припинені.
В 2018 році Підрядник звернувся з проханням внести зміни в договір № 754 від 26.09.2012 про закупівлі за державні кошти, щодо оплати робіт, виконаних субпідрядниками, безпосередньо замовником, спираючись на лист роз’яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16.07.2015 р. N 3302-05/23259-07 та до пункту 101 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. N 668 "Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві"про те, що оплата робіт, виконаних субпідрядниками, проводиться на підставі складених ними та підписаних генеральним підрядником документів про прийняття виконаних робіт та їх вартість і може проводитися безпосередньо генеральним підрядником або замовником, якщо це передбачено договором підряду та договором субпідряду.
Згідно ст. 40 ЗУ «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р.№2289-VI умови договору не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів, але в законі не прописаний порядок залучення учасником торгів до виконання робіт, як субпідрядника . На час заключення договору істотні умови були прописано безпосередньо в договорі підряду, т.я. при застосуванні процедури - закупівля в одного учасника тендерна документація конкурсних торгів не складалась.
Чи маємо ми можливість, як замовники внести зміни в договір, щодо залучення субпідрядної організації та оплати робіт, виконаних субпідрядниками спираючись на вищевказане роз’яснення, постанову Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. N 668 "Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" , пункт 20 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. N 1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про здійснення державних закупівель” (далі - Закон) встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 40 Закону договір про закупівлю укладався в письмовій формі, зокрема відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
При цьому частиною п’ятою статті 40 Закону була встановлена імперативна норма, згідно з якою зокрема істотні умови договору про закупівлю не могли змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у цій частині цієї статті Закону.
Разом з тим, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель у підрозділі “Роз’яснення стосовно застосування законодавства у сфері державних закупівель” розділу “Державні закупівлі (Архів)” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” за посиланням http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel розміщено лист від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 щодо зміни істотних умов договору про закупівлю.
Поряд з цим згідно з частиною першою статті 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 668 "Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» оплата робіт, виконаних субпідрядниками, проводиться на підставі складених ними та підписаних генеральним підрядником документів про прийняття виконаних робіт та їх вартість і може проводитися безпосередньо генеральним підрядником або замовником, якщо це передбачено договором підряду та договором субпідряду.
Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764 "Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва" передбачено, що приймання та оплата робіт, виконаних субпідрядниками, здійснюється генеральним підрядником або замовником на підставі підписаних документів згідно з умовами договору (контракту).
Частиною першою та другою статті 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на викладене, у разі якщо в договорі про закупівлю була передбачена можливість залучення субпідрядників та оплати їх робіт безпосередньо субпідрядникам, в такому випадку сторони можуть укласти відповідну додаткову угоду з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
|
03.01.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про публічні закупівлі" замовник зобов'язаний оприлюднити звіт про виконання договору про закупівлю протягом 3х днів з дня закінчення строку дії договору, виконання або його розірвання. Як правильно вчинити замовнику у разі якщо строк дії договору закінчився, але наявна заборгованість по оплаті з боку Замовника(договір фактично не виконано в частині оплати), тобто станом на день коли строк дії договору закінчився сума фактично сплачених за договором коштів менша ніж сума наданих послуг за договором? Як бути замовнику у разі, якщо протягом 3х днів з дня закінчення строку дії договору замовник не має інформації щодо фактично спожитих послуг (постачання електроенергії, центрацізованого опалення) за останній розрахунковий період (грудень)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 1239/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a7f316f8-2580-4a56-a0ba-f724925d7b93&lang=uk-UA
|
|
|
14.02.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Поясніть будь-ласка яким чином застосовується частина 5 статті 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" (задалі - Закон) для договору про надання послуг, оскільки роз'яснення №3302-06/34307-06 від 27.10.2016 не дає відповіді на наступне питання.
Чи можна в додатковому договорі щодо продовження дії договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, підписаного застосовуючи частину 5 статті 36 Закону, закласти в додаткових обсягах (слід розуміти, що ці додаткові обсяги не були вказані в вимогах проведеного у попередньому році тендеру) змінені (згідно чинного законодавства) показники, що застосовуються в кошторисі до договору відмінні від тих, що закладені в основному договорі: рівень заробітної плати, коефіцієнти, тощо? Чи можна закладати лише додаткові обсяги, а показники кошторису до договору (рівень заробітної плати, коефіцієнти, тощо) залишаються без мін?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
10.11.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Харчування дітей у школі здійснював підприємець. Декілька років підряд проводили процедури відкритих торгів, але тогри не відбувалися за відсутністю пропозицій і по переговорній процедурі укладали договір з постачальником. на 2018 рік цей постачальний відмовляється надавати вищевказані послуги, іншого постачальника у нас немає і швидше за все з нового року харчування будемо здійснювати самостійно. Юрист нашого міста пояснила, що за її практику в відкритих торгах по цьому коду ніколи не подавали пропозиції та що ця процедура не знайде нам постачальника. Питання: якщо ми не будемо проводити процедуру відкритих торгів чи буде це порушенням Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
У свою чергу, Порядок визначення предмета закупівлі, затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Відповідно до абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Водночас згідно статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Таким чином, у залежності від предмета закупівлі, визначеного відповідно до Порядку, замовник здійснює таку закупівлю відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі та планування закупівель міститься в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 19.09.2016 №3302-06/29640-06 http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Принагідно інформуємо, що з питання визначення понять “товари”, “роботи” та “послуги” додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/599?q=#p1; з питання визначення предмету закупівель товарів додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/599?q=#p2; з питання визначення предмету закупівель послуг додатково можна ознайомитись на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/599?q=#p3
|