Консультації з питань публічних закупівель

Доброго дня, підкажіть, наразі з'явився нових функціонал при публікації плану, а саме "додати обґрунтування", чи обов'язкове це поле для заповнення, якщо так, то у яких випадках і що саме має бути прописано.

Чи поширються дія постанови КМУ №178 від 02.03.2022 р. на закупівлю парко-гаражного устаткування (не запасних частин до техніки), а обладнання для ремонту техніки?

Державні/комунальні установи/заклади/підприємства планують обрати підрядників для виконання робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) щодо об'єктів державної/комунальної власності. При цьому, оплату таких робіт планує здійснювати благодійний фонд за власний рахунок безпосередньо на рахунок виконавця, без передачі коштів державній/комунальній установі/закладу/підприємству. У зв'язку з цим планується укладення трьохстороннього договору між благодійним фондом (платником), виконавцем робіт та державною/комунальною установою/закладом/підприємством (отримувачем послуг). Відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) у разі закупівлі робіт юридичними особами публічного права, а також суб'єктами, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, відбувається публічна закупівля в порядку, визначеному Законом, а вказані особи вважаються замовниками такої публічної закупівлі. Публічною закупівлею в розумінні Закону є придбання замовником товарів, робіт та послуг (п. 20 статті 1 Закону), а договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п. 6 статті 1 Закону). Товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах закупівлі є предметом закупівлі (п. 21 статті 1 Закону). Таким чином, договір про публічну закупівлю є виключно двостороннім договором, а однієї із ознак закупівлі є факт витрати коштів безпосередньо замовником на придбання робіт. Такі висновки підтверджуються відповідними листами Мінекономіки, згідно яких замовниками у розумінні Закону є (1) суб’єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси (лист № 3304-04/32275-06 від 21.05.2020) та (2) замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, що стосується, як правило, підприємств-монополістів, які надають суспільні послуги в межах певних галузей (лист від 04.06.2020 р. N 3304-04/34929-06). З цього слідує, що укладення трьохстороннього договору, згідно якого оплата робіт відносно об’єкту державної/комунальної власності здійснюється коштом третьої особи (благодійного фонду/донора) безпосередньо підрядникам, не відповідає ознакам публічної закупівлі, визначеної Законом і не може вважатись публічною закупівлею в розумінні Закону. У зв'язку з цим виникають такі питання: 1) Чи обов'язково застосовувати положення Закону в частині процедур публічної закупівлі, у разі укладення трьохстороннього договору, згідно якого юридична особа публічного права відбирає підрядника та отримує результати робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт), а оплату робіт здійснює третя особа (благодійним фондом) безпосередньо на рахунок підрядника? 2) Чи може платник (благодійний фонд, донор), який не входить до переліку суб'єктів, визначених частиною 2 статті 6 Закону, застосовувати власні процедури відбору підрядників у разі фінансування робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) відносно об'єктів державної/комунальної власності?

Платник 1-громадська організація та платник 2 (бюджетна установа, яка сплачує тільки ПДВ) уклали договір з постачальником на отримання товару. товар закуповується в рамках виконання проекту "Покращення умов реабілітації в інклюзивно ресурсних центрах" в межах Грантової Угоди за Програмою "Кусанове". Чи повинно бюджетній установі проводити публічні закупівлі та яким чином

Добрий день! Підкажіть, будь ласка, якщо під час проведення відкритих торгів замовник вносить зміни до тендерної документації та згідно з абзацом третім п. 54 Особливостей продовжує строк для подання тендерних пропозицій таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше чотирьох днів, чи повинен він, замовник, оприлюднювати крім інших документів, визначених законодавством, перелік змін, що вносяться до оголошення про проведення відкритих торгів, якщо жодних інших змін до оголошення не вносилося? І ще одне питання. В абзаці четвертому п. 54 Особливостей зазначено, що зміни, що вносяться замовником до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у новій редакції зазначених документації та/або оголошення додатково до їх попередньої редакції. Якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюєтеся замовником шляхом внесення інформації у відповідні поля електронної системи, а не файлами як тендерна документація, то чи правильно ми розуміємо, що для оголошення фраза «розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у новій редакції» означає, що електронна система формує нову редакцію оголошення після внесення змін замовником до оголошення і замовник додатково не повинен розміщувати файл із новою редакцією оголошення, як це відбувається з тендерною документацією під час внесення до неї змін, а розміщує тільки перелік змін, що вносяться до оголошення про проведення відкритих торгів?