Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

Замовником проведено відкриті торги з особливостями, за результатами яких укладено договір підряду на будівництво житлового будинку за кодом ДК 021:2015:45211000-9 – Будівництво багатоквартирних житлових та індивідуальних будинків. В ході виконання робіт з’явилась необхідність у виконанні додаткових робіт, і у зв'язку з цим – необхідність укладення договору на додаткові роботи відповідно пп.8 п.13 Особливостей. Чи має право Замовник, враховуючи довготривалість робіт за основним договором, при виникненні потреби укладати не один, а декілька додаткових договорів до основного договору, загальна сума яких не перевищуватиме 50 % від суми основного договору

Відповідь

16.04.2024

Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа

Розширений перегляд

4367 / 4627

З 08.02. 2017 по 08.09.2018 році я була секретар тендерного комітету, з січня 2024 року працюю на посаді фахівця з публічних закупівель чи можна вважати отриманий досвід на посаді секретаря тендерного комітету, досвідом уповноваженої особи та пройти атестацію для підвищення кваліфікації?

Відповідь

18.06.2024

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

4364 / 4684

Вих №18\06-9 від 18.06.2024 Звертаємося до Вас з приводу пункту 11-1 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі - Особливості). Наше підприємство, ТОВ «НВКФ «Віспар», займається виготовленням лікарських засобів в умовах аптеки. Ми маємо ліцензію на провадження цієї діяльності та виробляємо препарати, які відповідають усім вимогам діючого законодавства. Однак, виникає проблема з реалізацією нашої продукції через публічні закупівлі. Згідно з п. 11-1 Особливостей, закупівлі товарів, вартість яких перевищує 50 тис. гривень, можуть здійснюватися лише через електронну систему закупівель (Е-каталог) виключно для зареєстрованих лікарських засобів. Виходячи з цієї норми, замовники не можуть здійснити закупівлю наших препаратів, адже вони не підлягають державній реєстрації згідно з чинним законодавством. Виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки регулюється Наказом МОЗ України № 787 від 25.06.2007 "Про затвердження Правил виготовлення в аптечних закладах лікарських препаратів". Ці Правила не передбачають обов'язкової державної реєстрації таких препаратів. Водночас, п. 11-1 Особливостей не містить чіткого визначення "зареєстрованих лікарських засобів". Це призводить до неоднозначного тлумачення цієї норми та дискримінації виробників, які не зобов'язані реєструвати свою продукцію. Вважаємо, що така ситуація порушує принципи рівного доступу до публічних закупівель та права на вільне здійснення підприємницької діяльності. Тому просимо Вас надати відповіді на наступні питання: • Чи може підприємство, яке виробляє лікарські засоби в умовах аптеки та яке не повинно реєструвати свою продукцію, брати участь у закупівлях, які проводяться шляхом використання електронного каталогу та реалізовувати свою продукцію за допомогою закупівель, які проводяться шляхом використання електронного каталогу • П. 11-1 Особливостей стосується визначення шляху проведення закупівлі, а саме: зареєстровані лікарські засоби закуповуються шляхом використання електронного каталогу; не зареєстровані лікарські препарати закуповуються шляхом використання відкритих торгів препаратів та не стосуються заборони закупівель лікарських засобів, вироблених в умовах аптеки? • П. 11-1 Особливостей всупереч діючому законодавству забороняє продаж лікарських засобів, виготовлених в умовах аптеки та які мають аналоги зареєстрованих лікарських засобів. • Яким чином замовники публічних закупівель можуть придбати лікарські засоби, які мають зареєстровані аналоги, які не підлягають державній реєстрації, але виробляються в аптечних умовах з дотриманням усіх вимог законодавства? Ваша відповідь буде мати для нас значне значення, адже допоможе уникнути втрати ринку та продовжити виробництво та реалізацію важливих для громадян лікарських препаратів. З повагою, Директор ______________ /Георгієв А.С./

Відповідь

25.10.2023

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

4364 / 4766

Чи зобов'язане господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належить державі, яке не є замовником відповідно до ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі", затверджувати внутрішнє положення про порядок проведення закупівель?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 3 постанови № 1178 замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом. При цьому відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).
З огляду на зазначене, Примірне положення про уповноважену особу (далі – Примірне положення), затверджене наказом Мінекономіки від 08.06.2021 № 40, визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності уповноваженої особи. При цьому відповідно до пункту 1.2. Примірного положення уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель згідно із Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Ураховуючи, що положення є примірним та має рекомендаційний характер, замовники можуть ним керуватися та на його основі затвердити власні положення про уповноважених осіб. Отже, організація та проведення закупівель уповноваженою особою замовника згідно з Законом та Особливостями здійснюється на підставі розпорядчого рішення або укладеного трудового договору (контракту) та відповідно до Положення про уповноважену особу.

При цьому визначення необхідності затверджувати внутрішнє положення про порядок проведення закупівель у суб'єктів, які не є замовниками у розумінні Закону, не є предметом регулювання цього Закону.

21.08.2024

Запитання Тема: Виконання договору

Розширений перегляд

4359 / 4759

ТОВ «ЮА ТОРГПРОМ» (ЄДРПОУ 45129278) було укладено ряд договорів з військовими частинами НГУ на постачання товарів закуплених за бюджетні кошти. В усіх бланках договорів був присутній наступний пункт щодо терміну дії договору: 12.1. Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 01.05.2023 № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 26.07.2023 № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 05.02.2024 № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та від 06.05.2024 № 271/2024 а в частині оплати за надані послуги/роботи – до повного виконання сторонами узятих на себе зобов’язань. Строк дії Договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», але не довше ніж до 31.12.2024. Враховуючи цей пункт, просимо Вас надати роз’яснення стосовно його застосування, а саме: 1. Чи необхідно укладати додаткову угоду на продовження строку дії договору (за згодою сторін) після сплину 90 доби воєнного стану, зазначеного в останньому вписаному в пункт 12.1. Указу Президента, у випадку, якщо було наступним указом продовжено строк дії воєнного стану в Україні? 2. Чи буде вважатися договір таким, що закінчився за сплином терміну дії, якщо не продовжувати його за згодою сторін?

Відповідь

Шановиний користувачу!
Відповідно до пункту 1 Положення про Мінекономіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (далі – Положення) Мінекономіки є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Положення Мінекономіки у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Закон України “Про оборонні закупівлі” визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі” Кабінетом Міністрів України визначаються особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану.
Так постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення оборонних закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Згідно із частиною другою статті 2 Закону України “Про оборонні закупівлі” закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Положення щодо основних вимог до договору про закупівлю та внесення змін до нього містяться у статті 41 Закону.
Так згідно із частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом Украіїни (далі – ЦКУ) з урахуванням особливостей, передбачених ГКУ, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Частиною першою статті 629 ЦКУ встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦКУ.
При цьому відповідно до частини першоі статті 651 ЦКУ зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦКУ встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Відповідно до частини третьої статті 180 ГКУ при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частина сьома цієї ж статті ГКУ визначає строк дії господарського договору як час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Стаття 188 ГКУ визначає порядок зміни та розірвання господарських договорів. Відповідно до частини першої цієї статті ГКУ зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Крім цього зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщений лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06.
Підсумовуючи, звертаємо увагу, що відповідно до статті 6 ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, будь-які рішення щодо здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг приймаються сторонами самостійно із дотриманням вимог чинного закупівельного законодавства.
При цьому зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права і мають інформативний характер.

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення громадянина

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2