|
|
25.03.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! У разі укладення цивільно-правового договору з фізичною особою (не підприємцем), предметом якого є надання послуг на суму більше 100 000 грн., чи потрібно проводити процедуру закупівлі згідно Закону України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII від 25.12.2015 (із змінами).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 274/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=21fc85d2-ba41-46ea-a583-c3ba3f393f14&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі”(далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Водночас статтею 5 Закону встановлено, що учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах.
Отже, учасниками процедури закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 37 частини першої статті 1 Закону.
|
|
|
06.03.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
в період обьеднання громад в 2020 р. меньша громада перейшла під управління до більшої громади, в період реорганізаціі. Чи зберігаються повноваження тендерного комітету меньшої громади після приеднання та в період реорганізації? чи закупівлі повинна проводити тендерна комісія більшої громади.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону", від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" та від 15.07.2021 № 3304-04/36904-06 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F36904-06
|
|
|
18.03.2024
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Проведено переговорну процедуру закупівлі згідно ст. 40 ч. 2 (відсутність конкуренції з технічних причин) з Киїітеплоенерго (опалення). Коштів не достатньо, чи укладати ду чи проводити нову переговорну процедуру. На торговельному майданчику для опублікування ду необхідно з перечня вибрати причину змін до договору, а потрібної немає в перечні, як бути? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Пунктом 19 Особливостей установлено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктами 1-9 пункту 19 Особливостей.
Зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей.
Водночас згідно з пунктом 15 Особливостей якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями.
|
|
|
06.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Якщо державних замовник здійснює частину закупівель по постанові №1178, а іншу частину відповідно до постанови №1275. При закупівлі одного і того ж предмету закупівлі і по постанові №1178 і по постанові №1275 чи потрібно «сумувати» такі закупівлі, або зважаючи, що перелік предметів закупівель по постанові № 1275 не включається до річного плану, тому не сумується
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 74/2024,що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dbff0ebf-7208-4864-a2fd-dd3887df9ac4&lang=uk-UA
Одночасно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
08.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, яким чином державний замовник сфери оборони визначений в Постанові КМУ від 03.03.2021 №363 уповноважує підконтрольні йому органи на здійснення закупівель у відповідності до Постанови КМУ від 11.11.2022 № 1275, чи повинен бути це наказ або розпорядження, чи є вимоги до виду документу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон про оборонні закупівлі) державні замовники у сфері оборони – визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України.
Перелік державних замовників у сфері оборони визначено постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2021 р. № 363 “Питання оборонних закупівель”. Згідно з пунктом 26 частини першої статті 1 Закону про оборонні закупівлі служба державного замовника – суб’єкт господарювання, що належить до сфери управління державного замовника, або структурний підрозділ державного замовника, що уповноважується ним на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення та інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Таким чином, військова частина, організація (установа, заклад) повинна належати до сфери управління державного замовника або бути структурним підрозділом державного замовника та відповідно отримати відповідні повноваження, наприклад шляхом видання відповідного наказу, розпорядження, доручення або іншого розпорядчого документа державного замовника.
|