|
|
30.01.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день, чи можливе укладання договору в іноземній валюті через ЕСЗ? Якщо так, то які особливості / обмеження? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 №3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"(4.Щодо випадків, коли умови договору про закупівлю можуть відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі) https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Водночас абзацом другим частини третьої статті 22 визначено, що тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону. Згідно з положеннями пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та Особливостей. Згідно з пунктом 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки. При цьому статтею 189 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) встановлено, що ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Відповідно до положень статті 533 Цивільного Кодексу України (далі - ЦКУ) грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. |
|
|
26.01.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі» та Постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 уповноважена особа, на яку покладено обов’язки за організацію та проведення процедур закупівель, має право на доплату за додаткове навантаження.
Згідно прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» скасовані стимулюючі надбавки державним службовцям за інтенсивність та особливо важливу роботу.
Враховуючи зазначені зміни в законодавстві (з 01.01.2024 року), просимо надати роз’яснення щодо механізму призначення доплати за виконання функцій уповноваженої особи – державного службовця та можливий розмір такої доплати.
До Вас вже напевно надходив відповідний запит (Відповідь на запит 17/2024)!
Прошу по можливості поділитись роз'ясненням!
Дякую Вам!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 39/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=da5051ad-2c1f-4777-91aa-d86eec5138f7&lang=uk-UA
|
|
|
07.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
05.02.24, 09:59 Замовником висунута Вимога про усунення порушення ФОП "ЗУБКОВА ІРИНА БОРИСІВНА", а саме: Відповідно до розділу 4 Додатку 1 до тендерної документації, пп.5, учасником в складі тендерної пропозиції надається копія діючого на момент розкриття пропозиції сертифікату на систему управління якістю відповідно до вимог ДСТУ EN ISO 9001:2018 (або ДСТУ ISO 9001:2015). Сертифікат повинен бути виданий органом з сертифікації, що акредитований Національним агентством з акредитації України. В період усунення невідповідностей Учасник ФОП "ЗУБКОВА ІРИНА БОРИСІВНА" завантажує файл «Скан_20240205 (10).pdf», де вказано, що Сертифікація ISO 9001:2015 не є обов’язковою на території України, та не надає документ, який вимагався тендерною документацією. Оскільки в період уточнень тендерної документації в Учасників не було запитань, оскаржень умов тендеру, зауважень, значить Учасники погодженні зі всіма вимогами тендерної документації. Не надавши документ, Учасник не виконав вимоги Замовника та така пропозиція підлягає дискваліфікації. Вимагаємо відмінити рішення про визнання переможцем закупівлі ФОП "ЗУБКОВА ІРИНА БОРИСІВНА", та перейти до розгляду наступних пропозицій. У разі ігнорування нашої вимоги, вимушені будемо звернутися в АМКУ для оскарження рішення.
Питання: Як правильно відповісти на цю вимогу та на які нормативні акти посилатися?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійсненняпублічних закупівель, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників. Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
При цьому замовник самостійно приймає рішення щодо відхилення тендерної пропозиції із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі наявності підстав, встановлених пунктом 44 Особливостей, у тому числі, якщо учасник не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї тендерної пропозиції, та/або змінив предмет закупівлі (його найменування, марку, модель тощо) під час виправлення виявлених замовником невідповідностей, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
При цьому будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
13.10.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно яких пунктів постанови 1275 від 11.11.2022(зі змінами) можна вносити зміни в істотні умови договору ( а саме закрити договір зменшивши загальну кількість і суму договору або продовжити термін поставки товару), якщо договір на закупівлю продуктів харчування був укладений до внесення останніх змін БЕЗ використання електронної системи закупівель.
Підпунктом 4 пункту 3 Особливостей ПКМУ №1275 визначено, що оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг, що розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою. ПИТАННЯ:
1) якими пунктами керуватись, якщо необхідно закрити договір при цьому зменшивши суму договору, відповідно і кількість на закупівлю продуктів харчування (далі-товар)?
2)якими пунктами кекуватись, щоб продовжити строк поставки товару (строк дії договору до 31.12.2023)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувач!
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 “Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Слід зазначити, що до Постанови № 1275 вносились зміни, а саме зміни, що були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 р. № 465 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275” (далі – Постанова № 465) та останні зміни затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2022 р. № 736 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275”та визнано такими, що втратили чинність, деякі постанови Кабінету Міністрів України” (далі – Постанова № 736).
При цьому частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим до виконання. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України.
В свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Разом з тим, відповідно до Рішення Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативноправовому акті.
Також відповідно до підпункту 1 пункту 2 Постанови № 736 оборонні закупівлі, розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку та на умовах, що діяли до набрання чинності цією постановою.
З огляду на викладене, та на ті обставини, що постанови Постанови № 736 та № 465 не мали зворотної дії в часі, договори укладені до набрання ними чинності виконуються згідно умов на яких вони були укладені.
Відповідно до абзацу 2 пункту 8 Особливостей редакції Постанови № 736, істотні умови державного контракту (договору), укладеного відповідно до абзацу першого цього пункту, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених пунктом 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, або якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання пункту 2 частини третьої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі”.
Звертаємо увагу, що до набрання чинності Постанови № 736, порядок укладання та виконання державних договорів (контрактів) регулювався також положеннями постанови від 20 березня 2022 р. № 335 “Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану”.
Отже, відповідаючи на підняте питання повідомляємо, що державним замовникам при внесенні змін до істотних умов договорів необхідно дотримуватися порядку вищезазначених постанов та законодавства в цілому та брати до уваги періоди в яких укладалися відповідні державні контракти (договори).
Принагідно зазначаємо, що до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках та повідомляємо, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно інформативний характер
|
|
|
17.03.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
доброго дня. підкажіть як вийти із ситуацію. необхідно закупити трактори Lovol 504. код Дк-16700000-2-Трактори. але при закупівлі товару код ДК необхідно визначати по четвертому знаку. 34140000-0 великовантажні МТЗ.-необхідна локалізація. але трактор китайського виробництва.як бути?
|
|
Відповідь
|
|
|