Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання надано у запиті 803/2017 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f24e6c24-fdf2-4a8c-89b4-dd018c2f2b9b&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист  від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”.

При цьому повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання зазначена у запиті від 26.01.2017 № 130/2017 (питання 1) за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4b7c2f27-204b-4fab-bc7b-96482ec5a116&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Пунктом 32 частини першої статті 1 Закону визначено, що товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.

Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).

Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу II “Визначення предмета закупівлі товарів і послуг” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

Крім того, пунктом 5 розділу II “Визначення предмета закупівлі товарів і послуг” Порядку встановлено, що під час здійснення замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов'язаної (пов'язаних) з поставкою товарів (зокрема послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в такому разі є товари за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів.

Таким чином, визначення предмета закупівлі товарів здійснюється замовником самостійно відповідно до вимог Закону.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану.

При цьому частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. Форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.

Так, оскільки відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, складання річного плану та внесення до нього змін (в тому числі орієнтовного початку проведення процедури закупівлі, очікуваної вартості тощо) є передумовою здійснення процедур закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню.

Разом з тим, Закон не містить обмежень щодо здійснення закупівель товарів, робіт або послуг за тим самим предметом закупівлі повторно у разі виникнення потреби протягом поточного року.

Ураховуючи викладене, у разі відміни торгів та необхідності проведення процедури закупівель замовник керується статтями 4 і 12 Закону.

Водночас згідно статті 38 Закону зокрема за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівель, відповідальність несуть члени тендерного комітету  або уповноважена особа (особи) персонально.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо зокрема тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника. 

Визначення поняття “пов’язана особа” наведено у пункті 16 частини першої статті 1 Закону.

Водночас згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

При цьому, у разі подання пов’язаними особами в межах єдиної процедури закупівлі тендерних пропозицій щодо різних частин предмета закупівлі (лотів), розгляд, визначення переможця та прийняття рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом здійснюється замовниками окремо за різними частинами предмета закупівлі, що виключає виникнення між зазначеними особами правовідносин, спрямованих на порушення добросовісної конкуренції серед учасників.

Водночас, у разі коли тендерні пропозиції подані пов’язаними особами у розумінні Закону за одним лотом в межах єдиної процедури закупівлі, замовник відхиляє такі тендерні пропозиції на підставі пункту 3 частини першої статті 30  Закону.