Відповідно до статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» Переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. п. 3 ч.2 ст. 40 Закону передбачено, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, зокрема у разі якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі, зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується; Підстава відповідно до частини другої статті 40 Закону зокрема оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується, застосовується у разі якщо: - після оцінки тендерних пропозицій оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність замовника щодо триваючого тендера; - обсяг не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера Статтею 18 Закону, передбачено порядок оскарження процедур закупівлі до Органу оскарження ч. 24 ч. 8 Закону передбачено, що право на оскарження не обмежує права суб’єкта оскарження на звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження. Враховуючи викладене, прошу надати роз’яснення: - про яке оскарження прийнятих рішень зазначено у п. 3 ч.2 ст.40 Закону? - чи являється оскарження до суду таким оскарженням?

Добрий день! Прошу Вашої допомоги в наступному питанні. Якщо тендер було двіччі відмінено через недостатню кількість учасників (менше двох) і відповідно до п.4 ч.2 ст.35 Закону ми хочемо проводити переговорну процедуру закупівлі, чи можемо ми збільшити при цьому очікувану вартість закупівлі шляхом внесення відповідних змін до Річного плану закупівель? Чи не буде це вважатися ухилянням від процедури відкритих торгів, якщо на тендер з меншою вартістю ніхто не прийшов, а ми збільшили очікувану вартість та запросили для участі у переговорах одного учасника?

Доброго дня. Прошу надати роз`яснення стосовно необхідності проведення тендеру за переговорною процедурою. За Державною установою Міністерства оборони України "643 Управління начальника робіт" (код 08382113) за актами "закріплення лісових насаджень на землях оборони" - з метою здійснення охорони та захисту лісів, ведення лісового господарства - закріплені лісові насадження як за постійним лісокористувачем. Необхідно виготовити матеріали лісовпорядкування. Вартість польових робіт з базового лісокористування становить 364 тис. грн., надавач послуг ВО "Укрдержліспроект", який є єдиним виконавцем комплексу робіт. Відповідно до ст.35 п.2 повинна проводитися переговорна процедура закупівлі. Державна установа за формою фінансування - госпрозрахункова, не є одержувачем бюджетних коштів. Питання: 1. Чи визнається державна установа в розумінні 9 ЗУ "Про публічні закупівлі" Замовником - підприємство, яке не отримує бюджетне фінанcування, але при цьому створене держорганом для забезпечення суспільних потреб (збереження лісових ресурсів) 2. Чи повинна державна установа проводити процедуру закупівлі відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі"

Відповідно до вимог Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №454 від 17.03.2016, під час здійснення закупівлі лікарських засобів замовник повинен визначати предмет закупівлі за показниками третього цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу, а у разі закупівлі двох та більше лікарських засобів – замовник повинен зазначати у дужках міжнародне непатентоване найменування кожного закуповуваного лікарського засобу. Чи повинен замовник зазначати в назві предмету закупівлі у дужках міжнародні непатентовані найменування кожного закуповуваного лікарського засобу, у разі якщо предмет закупівлі поділено замовником на частини (лоти)?

Доброго дня! Згідно приписів частини сьомої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 № 454, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Нещодавно ми в один день оголосили проведення декількох закупівель за ідентичним четвертим знаком ДК 021:2015 (з однаковими кодами), однак різними найменуваннями (конкретною назвою), що зазначається в дужках, або з однаковою конкретною назвою закупівлі, проте відмінними технічними специфікаціями. Очікувана вартість кожної з таких закупівель - 1-2 млн.грн. Всі процедури оголошені як "відкриті торги". Просимо надати роз'яснення, чи зобов'язаний Замовник об'єднувати закупівлі за однаковими кодами та здійснювати поділ предмету закупівлі на лоти? Чи вважається у такому випадку порушенням з боку Замовника, а саме уникнення проведення відкритих торгів з публікацією на англійській мові? У даному випадку Замовник не уникає проведення процедури відкритих торгів, однак незрозумілим залишається значення норми "уникнення застосування цього Закону"?