|
|
27.08.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наказом Міністерства оборони України затверджено "Примірне положення про уповноважену особу з питань оборонних та публічних закупівель", в якому , крім іншого, визначено:
"Уповноважена особа визначається шляхом покладення на працівника
(військовослужбовця) функцій уповноваженої особи як додаткової роботи на підставі власного розпорядчого рішення (наказу) державного замовника або трудового договору (контракту)."
Чи правомірне обмеження шляхів визначення УО внутрішнім розпорядчим документом замовника, оскільки дане положення протирічить статті 11 ЗУ "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" від 11.11.2022 № 1275 (далі – Постанова 1275) встановлює порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану та затверджує особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості).
Згідно з вимогами пункту 7 Особливостей, відповідальною за організацію та проведення оборонних закупівель може бути уповноважена особа/інша особа державного замовника та/або колегіальний орган, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із трьох осіб такого державного замовника. Порядок організації діяльності такого колегіального органу визначається державним замовником. Особливості не містять окремих вимог до уповноваженої особи/іншої особи державного замовника та/або представників колегіального органу, що утворюється державним замовником для організації та проведення оборонних закупівель.
Відповідно до вимог статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) уповноважена особа визначається або призначається замовником шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); шляхом укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Одночасно зазначаємо, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
27.08.2024
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підприємство здійснило закупівлю з поточного ремонту на суму (140 тис. грн.). В проектно-кошторисній документації визначено кількість та вартість буд. матеріалів (фарба, шпаклівка, тощо). Зараз виникла необхідність придбати ще матеріали (своїми силами здійснити деякий поточний ремонт). Чи потрібно враховувати суми на вже використані буд.матеріали в складі виконаного поточного ремонту, щоб закуповувати в подальшому матеріали окремо? Тобто, матеріали, враховані в поточному ремонті, виділяються окремо - для визначення загальної суми по буд.матеріалам за рік?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 366/2024, 313/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6981391a-abb0-4b46-b026-01640c0607f8&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?amp&id=f562eb6c-71c9-476d-9cb0-69f486d11162&showMenuTree=true
|
|
|
27.08.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами проведення аукціону переможець запропонував поставити предмет закупівлі з кращими показниками не виходячи за межі вийграшної суми, пояснюючи тим, що товар, вказаний в оголошенні на складі відсутній. Договір ще не підписаний. Як бути в цій ситуації щоб не допустити порушення у сфері публічних закупівель? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно із частиною другою статті 2 Закону України “Про оборонні закупівлі” закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про оборонні закупівлі”.
Разом з тим на виконання вимог частини першої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі” Кабінетом Міністрів України визначені Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275). Тобто оборонні закупівлі державних замовників та інших суб'єктів відбуваються в правовому полі Закону з урахуванням особливостей, визначених Законом України “Про оборонні закупівлі” та Особливостями № 1275.
Відповідно пункту 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178;
2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями;
3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822;
4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей.
Відповідно до вимог пункту 18 постанови № 1178 умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків:- визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті;
- перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі;
- перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
Слід зауважити, що істотні умови державного контракту (договору), укладеного відповідно до абзацу першого пункту 8, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених пунктом 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, або якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання пункту 2 частини третьої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі”, в тому числі, відповідно підпункту 3 пункту 19 постанови № 1178, покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Відповідно у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених пунктом 19 постанови № 1178, замовник обов’язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.
Одночасно зазначаємо, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
26.08.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може РОЗПОРЯДНИК коштів - Ліцей - придбати шкільний автобус самостійно? Чи це повинен зробити за нього ГОЛОВНИЙ розпорядник коштів Новоархангельська селищна рада або відділ освіти?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 359/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=54333b10-95ca-4a96-b25e-55532ab8eecb&lang=uk-UA
|
|
|
21.08.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ «ЮА ТОРГПРОМ» (ЄДРПОУ 45129278) було укладено ряд договорів з військовими частинами НГУ на постачання товарів закуплених за бюджетні кошти. В усіх бланках договорів був присутній наступний пункт щодо терміну дії договору: 12.1. Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 01.05.2023 № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 26.07.2023 № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 05.02.2024 № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та від 06.05.2024 № 271/2024 а в частині оплати за надані послуги/роботи – до повного виконання сторонами узятих на себе зобов’язань. Строк дії Договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», але не довше ніж до 31.12.2024.
Враховуючи цей пункт, просимо Вас надати роз’яснення стосовно його застосування, а саме:
1. Чи необхідно укладати додаткову угоду на продовження строку дії договору (за згодою сторін) після сплину 90 доби воєнного стану, зазначеного в останньому вписаному в пункт 12.1. Указу Президента, у випадку, якщо було наступним указом продовжено строк дії воєнного стану в Україні?
2. Чи буде вважатися договір таким, що закінчився за сплином терміну дії, якщо не продовжувати його за згодою сторін?
|
|
Відповідь
|
|
Шановиний користувачу!
Відповідно до пункту 1 Положення про Мінекономіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (далі – Положення) Мінекономіки є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Положення Мінекономіки у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Закон України “Про оборонні закупівлі” визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі” Кабінетом Міністрів України визначаються особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану.
Так постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення оборонних закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Згідно із частиною другою статті 2 Закону України “Про оборонні закупівлі” закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Положення щодо основних вимог до договору про закупівлю та внесення змін до нього містяться у статті 41 Закону.
Так згідно із частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом Украіїни (далі – ЦКУ) з урахуванням особливостей, передбачених ГКУ, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Частиною першою статті 629 ЦКУ встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦКУ.
При цьому відповідно до частини першоі статті 651 ЦКУ зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦКУ встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
Відповідно до частини третьої статті 180 ГКУ при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частина сьома цієї ж статті ГКУ визначає строк дії господарського договору як час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Стаття 188 ГКУ визначає порядок зміни та розірвання господарських договорів. Відповідно до частини першої цієї статті ГКУ зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Крім цього зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщений лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06.
Підсумовуючи, звертаємо увагу, що відповідно до статті 6 ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Отже, будь-які рішення щодо здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг приймаються сторонами самостійно із дотриманням вимог чинного закупівельного законодавства.
При цьому зазначаємо, що листи Міністерств не встановлюють норм права і мають інформативний характер.
|