|
|
11.09.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департаментом з питань цивільного захисту, мобілізаційної та оборонної роботи Донецької обласної державної адміністрації (далі – Департамент, Замовник), було проведено відкриті торги з особливостями за предметом Матеріали для здійснення заходів правового режиму воєнного стану (Лотова закупівля.
Лот № 1 «Cпіральний бар'єр безпеки по типу "Єгоза"». Лот № 2 «Малопомітна перешкода») згідно коду ДК 021:2015(CPV): 44310000-6: Вироби з дроту (Ідентифікатор закупівлі UA-2024-08-08-011755-a).
За результатами аукціону найбільш економічно вигідною пропозицією було визначено пропозицію ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮГСТАЛЬ» (далі – ТОВ «ЮГСТАЛЬ»), за результатами розгляду пропозиції
ТОВ «ЮГСТАЛЬ» визначено переможцем щодо закупівлі: Матеріали для здійснення заходів правового режиму воєнного стану (Лотова закупівля. Лот № 1 «Cпіральний бар'єр безпеки по типу "Єгоза"». Лот № 2 «Малопомітна перешкода») згідно коду ДК 021:2015(CPV): 44310000-6: Вироби з дроту, по Лот № 2 «Малопомітна перешкода», сума пропозиції 33 246 360,00 грн. (тридцять три мільйони двісті сорок шість тисяч триста шістдесят грн. 00 коп.) з ПДВ.
Відповідно до абзаців 3 та 4 пункту 49 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника до органу оскарження договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через п’ять днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.
Департаментом та ТОВ «ЮГСТАЛЬ» було підписано договір про закупівлю від 06 вересня 2024 року № 68/РМР (далі – Договір) з додержанням вищезазначених строків.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі», Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме договір про закупівлю та всі додатки до нього - протягом трьох робочих днів з дня його укладення.
Так, уповноваженою особою Департаменту 09.09.2024 було оприлюднено Договір через електронний кабінет майданчику ТОВ «ЗАКУПІВЛІ.ПРО». Проте після збереження інформації про укладений Договір накласти на Договір електронний підпис неможливо.
Враховуючи зазначене, Департаментом було направлено лист від 09.09.2024 № 0.42/05-06/1089/0/100-24 до ТОВ «ЗАКУПІВЛІ.ПРО» щодо неможливості накладання електронного підпису на Договір.ТОВ «ЗАКУПІВЛІ.ПРО» направило відповідь до Департаменту
від 09.09.2024 вих. № 09/09/ZK-1894, в якій повідомили, що проблема з публікацією договорів в системі виникла безпосередньо в центральній базі даних. Просимо вас надати методичну допомогу у вирішенні ситуації яка склалася.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
11.09.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За умови гостроі соціальноі потреби в 2019р. , без планових призначень та за відсутності коштів на виконання послуг, було прийнято рішення депутатами та посадовими особами сільради про заключення прямих договорів з умовою , що виділення коштів буде здійснено після виконання послуг. та за наявності коштів які надійдуть до ради пізніше після виконання послуг Договірні зобовязання виконавцем були виконані за рахунок виконавця в повному обсязі та складені акти виконаних робіт. На прикінці 2019р. на бюджетній сесії були виділені кошти на проплату виконаних послуг. Вся договірна документація була передана головному бухгалтеру для подальших дій щодо оформлення та подальшої проплати. Маючи змогу та час до завершення 2019р. головний бухгалтер ради незробила нічого ,щодо подальшої реестрації бюджетних зобовязань та взяття на облік договірних зобовязень в органах держказначейства. На початку наступного 2020р. 10.01.2020р. була реестрація бюджетних , планових зобовязань, затверджений та помісячно розподілений кошторис , прийняті паспорти бюджетних програм з урахуванням виконаного,в держказначействі але договори за 2019р які були непроплочені так і були не зареестровані вчасто та взяті казначейством на облік . Аж 15.03.2020р. була проплочена частина договорів, потим 15.04.2020р. потім 15.05.2020р. 07. 06. 20р. итд...тобто виконані договора в 2019р. небули зареестровані в один періуд , а рееструвались щомісячно перед кожною проплатою. Прохання допомогти розібратись в даній ситуації в відповідності до чинного законодавства, та вказати алгоритм як потрібно було вчинити головному бугалтеру ради, вказа ти на можливі помилки чи порушення або їх відсутність. Буду вдячна за допомогу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 532/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=58b82faf-586a-426d-b64e-c9f40c35e9f6&lang=uk-UAПравові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади установлював Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ ) (далі – Закон № 922). Статтею 38 Закону № 922 було встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом № 922 та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до Закону № 922, зокрема, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи) несуть відповідальність згідно із законами України. За порушення вимог, установлених Законом № 922 в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону № 922 (в редакції Закону від 19.09.2019 № 114-IX) Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, питання здійснення контролю щодо порушення законодавства в сфері публічних закупівель належать до компетенції Держаудитслужби. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону України “Про публічні закупівлі” та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
10.09.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можна укладати прямий договір з ВЧ на основі закупівлі товару до 200 000 грн. та посилатись на Постанову №1275 від 11 листопада 2022 р.
Чи необхідно подавати в такому випадку калькуляцію?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Відповідь на схоже питання від Вольська Світлана Степанівна №373/2024 розміщено за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c8d92ca-e654-47d6-af74-17404a14315f&lang=uk-UA Принагідно звертаємо увагу на те, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно інформативний характер.
|
|
|
10.09.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до абзацу другого п. 57 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого ПКМУ № 822 від 14.09.2020 у запиті пропозицій постачальників щодо закупівлі товару замовник може визначити виключно інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором. Запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені цим Порядком.
Відповідно до абзацу третього п. 57 Порядку запит пропозицій постачальників повинен містити проект договору з обов’язковим зазначенням підстав та у разі потреби із зазначенням порядку змін його умов. Проект договору не повинен містити характеристики товару, що не визначені запитом пропозицій постачальників з урахуванням положень абзацу другого цього пункту.
Як вбачається зі змісту абзацу третього п. 57 Порядку в проект договору заборонено включати тільки характеристики товару, що не визначені запитом пропозицій постачальників з урахуванням положень абзацу другого цього пункту. Інших обмежень щодо змісту проекту договору, зокрема покладання на постачальника обов’язку документально підтверджувати свою відповідність певним вимогам, немає.
З наведеного, на мою думку, випливає колізія, яка полягає в тому, що загальна норма (абзац другий п. 57 Порядку) забороняє замовнику у запиті пропозицій постачальників встановлювати до постачальників не передбачені Порядком вимоги. При цьому логічно припустити, що ця заборона поширюється на весь зміст запиту включно з проектом договору, адже цей проект договору є додатком до запиту, його невід’ємною частиною. Водночас абзац третій п. 57 Порядку є спеціальною нормою, яка стосується саме проекту договору, не містить заборони замовникам включати у проект договору вимоги до постачальників.
Такою неоднозначністю користуються замовники, які з метою обмежити конкуренцію та забезпечити перемогу заздалегідь визначеного постачальника включають до проектів своїх договорів, які оприлюднюють разом із запитом пропозицій постачальників, вимоги до постачальників що фактично є вимогами документального підтвердження відповідності постачальника встановленим замовником кваліфікаційним критеріям. Такі дії суперечать суті закупівлі шляхом запиту пропозицій постачальників, перевагами якої порівняно з відкритими торгами є швидкість, зменшена кількість бюрократичних дій щодо збору, подання та перевірки документів, знижені корупційні ризики.
Прошу роз’яснити чи має право замовник у проект договору включати зобов’язання постачальника після укладання договору надавати замовнику документи, які не передбачені Порядком, затв. ПКМУ № 822 від 14.09.2020, зокрема документи, що підтверджують наявність в постачальника матеріально-технічної бази (автотранспорт, складські, виробничі приміщення тощо), працівників, сертифікатів відповідності постачальника певним вимогам, наприклад відповідність системі управління безпечністю харчових продуктів ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 “Щодо застосування електронних каталогів”, від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, від 21.03.2024 № 3323-04/21117-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та доплати уповноваженій особі”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://is.gd/Rpgx6m, http://surl.li/eurzdl, http://surl.li/jgcoul, http://surl.li/vyhnylЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 23 Особливостей Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону. При цьому частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання Закону, зокрема, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України. Перелік правопорушень та відповідальність за їх вчинення встановлені статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, з питання здійснення контролю необхідно звертатися до Держаудитслужби. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
07.09.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи може військова частина провести закупівлі через відкритті торги з особливостями провести закупівлю Автомобіля швидкої медичної допомоги для потреб цієї військової частини? Чи вказувати ціну для закупівлю такого автомобіля із ПДВ, чи без ПДВ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Інформуємо, що роз`яснення для державних замовників в сфері оборони щодо особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану редакції за 13 лютого 2024 міститься на офіційному сайти Міністерства економіки України за посиланням https://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=dd05262d-3644-48f9-aaae-27e7481ec00b&tag=ZakupivliDliaDerzhavnikhZamovnikivVSferiOboroni Питання податку на додану вартість в тому числі для державних замовників (служб державних замовників, військових частин) для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони висвітлено пунктом 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Принагідно звертаємо увагу на те, що листи міністерств не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|