Консультації з питань публічних закупівель
Прошу надати консультацію щодо однозначного тлумачення вимог частини шостої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням змін від 19.09.2019 року.
В даній статті зазанчено, що замовник має право продовжити дію договору в наступному році на суму, яка не перевищує 20% суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році. Керуючись даною нормою Закону квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця уклав з постачальниками ряд додаткових угод на збільшення обсягів закупівлі товарів у 2022 році на суму не більше 20% саме від початкової суми договору. Нажаль, Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області відмовилось зареєструвати дані додаткові угоди, мотивуючи своє рішення розясненнями, які надані в листі Мінекономіки від 24.11.2020 №3304-04/69987-06. На їх думку, в додатковій угоді необхідно брати 20% від кінцеого варіанту договору з усіма змінами до нього. У вищезазначеному листі зазначено, що 20% буруться від суми договору без конкретизації якого саме договору. У той же час в пункті 8 Додатку 1 до листа "Випадки зміни істотних умов додговору про закупівлю" в графі "Коментар" акцентовано, що 20% відраховуються від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змінвнесених до нього. З форми документу не зрозуміло, чи це коментар до закону, чи це розяснення щодо порядку застосування даної норми закону.
У звязку з цим прошу розяснити правомірність дії казначейських органів та директивність коментаря, який викладений у пункті 8 Додатку 1 до листа. Проблема з даного питання не в перше піднімається замовниками. На даний час однозначної відповіді стосовно 20% угод немає. Дякую за розуміння.
Відповідь
Чи вважається, відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції після 19.04.2020, дискримінаційною вимога у тендерній документації на закупівлю робіт та послуг про недопустимість залучення субпідрядника/співвиконавця.
Відповідь
Ч. 11 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати 5 робочих днів з дня завершення електронного аукціону.
Тобто пропозиції всіх учасників (якщо попередні відхиляються) мають бути розглянуті у цей строк, а не на одного учасника надається 5 робочих днів?
Відповідь
Шановні колеги!
Вимогами ч2 ст23 Закону зазначено, що у разі якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами, технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю або проектувальних вимог для врахування потреб усіх категорій користувачів.
Просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1) Що мається на увазі «якщо предмет закупівлі в подальшому буде використовуватися фізичними особами»? Наприклад, це може бути товар – продовольчі товари (масло, м’ясо, риба тощо), спортивні товари (тренажери, інше спортивне спорядження) тощо.
Також це можуть бути послуги – наприклад, медичні послуги, страхування фізичних осіб тощо. Предметом закупівлі можуть бути роботи, результат яких може бути використаний фізичними особами – наприклад, будівництво будівель, споруд тощо.
Тобто, в зазначених випадках товари, роботи або послуги будуть безпосередньо після придбання використовуватись фізичними особами.
З іншого боку існують товари, наприклад, комплектуючі для протезно-ортопедичних виробів, які будуть придбані замовником за процедурою відкритих торгів, після цього шляхом виробничого процесу буде створений товар – ортопедично-протезний виріб за заявкою фізичної особи-інваліда. Тобто сам придбаний замовником товар не є таким, що одразу після придбання буде використовуватись фізичною особою.
Ще один приклад товару, який безпосередньо не використовується фізичними особами – бензин та дизельне паливо, мастила та шини до автомобілів (наприклад, такі товари можуть бути придбані замовником для власного транспорту, який обслуговує підприємство, транспорт використовують посадові особи замовника -фактично фізичні особи).
До яких саме предметів закупівлі використовувати дану вимогу – до тих, що в результаті придбання будуть безпосередньо використовувати фізичні особи, або й до таких, що наведені в прикладі та є комплектуючими, запасними частинами товарів тощо, які в подальшому (через переробку, через використання в машинах, механізмах, що можуть бути використані фіз.особами для власних цілей, у тому числі й фізичними особами, що є посадовими особами замовника.
2) Яким чином технічні специфікації повинні складатися з урахуванням потреб осіб з інвалідністю у випадку коли, наприклад, товар – продукти харчування тощо використовуються у тому числі й особами з інвалідністю, а також й іншими фіз.особами без зазначених властивостей? Як саме забезпечити замовнику виконання вимог ч2 ст23 Закону при складанні тендерної документації – це може бути посилання на норми законодавства – ДСТУ, ТУ тощо, у разі якщо такі норми містять застереження для осіб з інвалідністю?
Відповідь
Замовник (Закупівельник) уклав угоду з Виконавцем на виконання робіт понад 100000.00 грн. (виготовлення проектно-кошторисної документації) згідно Постанови КМ України № 169. Під час воєнного стану роботи виконані, але оплата не проведена...Мене цікавить які наслідки будуть після закінчення військового стану: чи Замовник має право виконати договір у частині фінансових зобов'язань, а чи потрібно проводити процедуру закупівель згідно Закону.
Відповідь