|
|
26.11.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» безкоштовне забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації за індивідуальною заявкою особи з інвалідністю, послугами з післягарантійного ремонту здійснюються у вигляді грошової допомоги особам з інвалідністю для оплати вартості виданих виробів та наданих послуг шляхом безготівкового перерахування коштів підприємствам, що виконали зазначені заявки та відповідають кваліфікаційним вимогам, які визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
Відповідно до вимог постанови КМУ № 321 «Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, переліків таких засобів» (далі – Постанова) між департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради (далі – департамент), особою з інвалідністю і підприємством-виробником протезно-ортопедичних виробів (далі – виробник), укладається тристоронній договір про забезпечення осіб з інвалідністю протезно-ортопедичними виробами (форма типового договору затверджена Наказом Міністерства соціальної політики України 12.04.2018 № 506).
Відповідно до п. 23 Постанови, особа з інвалідністю самостійно обирає підприємство, яке буде виготовляти йому протезно-ортопедичний виріб. Зазначений засіб реабілітації виготовляється підприємством індивідуально конкретній особі з урахуванням її функціональних можливостей та антропометричних даних.
В зазначеному договорі департамент виступає в ролі платника. Департамент по суті не є набувачем права власності на товар, який оплачує, оскільки видача протезно-ортопедичного виробу проводиться безпосередньо особі з інвалідністю.
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України, направленого на адресу Державної Казначейської служби України від 30.10.2018 №1/01823/00001 (копія листа додається), подібна закупівля не підпадає під дію Закону України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до п.8 розділу ІІ «Визначення предмета закупівлі товарів і послуг» Наказу МЕРТ від 17.03.2016 № 454 «Визначення предмета закупівлі протезних виробів (включаючи протезно-ортопедичні вироби, ортопедичне взуття), спеціальних засобів для самообслуговування та догляду, засобів пересування, що виготовляються за індивідуальним замовленням відповідно до номенклатури та в межах граничних цін, і послуг з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації здійснюється окремо для кожного інваліда та кожної особи з числа пільгових категорій населення згідно з їх індивідуальним замовленням».
У зв’язку з наведеним, департамент звертається з проханням надати роз’яснення щодо проведення вказаної закупівлі, а саме :
- Чи підпадає дана закупівля під дію Закону України «Про публічні закупівлі»?
- Якщо підпадає, то яку процедуру рекомендовано застосовувати?
- Як в тендерній документації визначити технічні вимоги до засобів реабілітації (вони є суто індивідуальними для кожної особи та визначаються лише вибраним особою підприємством)?
У разі якщо закупівля підпадає під дію Закону:
- за процедурою відкритих торгів закупівля іде в розріз з вимогами п. 23 Постанови;
- умови переговорної процедури також неможливо застосувати, оскільки підприємство не є єдиним постачальником на ринку відповідних послуг.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10639-06 розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, в якому розглянуто питання видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат.
|
|
|
21.11.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державна організація проводить тендер на закупівлю природного газу. А також є підписані договори з орендарями на відшкодування комунальних послуг. За рахунок яких в кінці року накопичуються залишок коштів, як повертаються до бюджету. Чи не буде вважатися ухиленням від тендеру, якщо укласти прямий договір з постачальником газу лише на суму, яка є фактично використана самою організацією, а протягом року заключити додаткові угоди для покриття розрахунків опалення за рахунок орендарів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на подібне за змістом питання надано відповідь у запиті №89/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2ac4d641-8ae7-4165-9a2d-620418baf24a&lang=uk-UA
Поряд з цим питання оренди майна, що перебуває в державній та комунальній власності, розглянуто в запиті № 38/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6a49ce5f-9c5f-4aa0-a2aa-797134bbe026&lang=uk-UA
|
|
|
21.11.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник на початку року в додатку до річного плану, на підставі даних за попередній рік, запланував придбати послуги з ремонту і технічного обслуговування кондиціонерів на суму 20000,00 грн. Протягом року по даному предмету закупівлі було укладено договори на суму 10000,00. Чи потрібно вносити зміни в додаток до річного плану, щоб зменшити суму в плані на 10000,00 чи варто залишити план без змін?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічне за змістом питання розглянуто у запиті 576/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6631645a-d556-4860-adb1-2ef6a6f9b2d6&lang=uk-UA
|
|
|
20.11.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Як діяти у такій ситуації:
Статтею 4 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено планування закупівель відповідно до річного плану.
На цілий рік замовником планується придбати канцелярських товарів на суму 80 тис. грн. (ДК 021:2015 30190000-7 Офісне устаткування та приладдя різне). При цьому орієнтовний початок проведення закупівлі – січень, хоча фактично замовник купує товар протягом усього року. Визначена процедура – звіт про укладений договір.
Замовник протягом року укладає договори на 3 тис. грн., потім ще на 1 тис. грн., потім ще на 5 тис. грн. і так далі. Виходячи з вартості предмету договору, можна припустити, що такі закупівлі не потребують звітування, але річним планом та кошторисом передбачено 80 тис. грн. і тому замовником визначено процедуру саме «звіт про укладений договір», а не «без застосування електронної системи».
Як створювати план в цій ситуації, однією сумою 80 тис. грн., чи перед укладанням договорів створювати план по факту (3 тис., 1 тис., 5 тис.)? Як тоді провести зв'язок з планом, якщо зв’язати є можливість тільки один договір з одним планом.
Якщо умова зв’язок з планом для звітів про укладені договори є опційною, тобто необов’язковою, то виходить, що обов’язковий пункт такий, як джерело фінансування, перебачений наказом № 490, в звіті не з’явиться, що є теж порушенням. Виходить, що зв'язок з планом потрібний.
Якщо замовник захоче укласти декілька договорів по коду ДК 021:2015 ДК 021:2015 30190000-7 Офісне устаткування та приладдя різне, то підв’язати під план він зможе тільки один звіт, тому для всіх інших договорів перед їх укладанням доведеться створювати план до кожного з них, тобто планувати по факту. Суть річного плану в цьому випадку не дотримується і порушується ст. 4 Закону. Для того, щоб в звіт про укладений договір підтянулась інформація про джерело фінансування, необхідно зв’язати план закупівлі та звіт про укладений договір.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповідь у запитах 419/2019, 513/2019 та 912/2019, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4a000444-5b34-434e-acdc-be9df8b44049&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e5ee2a79-f96a-49e2-974e-ce77f121fd4b&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ee0ea683-8555-4596-b954-7463f4ba9cde&lang=uk-UA
|
|
|
19.11.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи вважається закупівлею в розумінні закону послуги з оформлення (отримання) сертифікату вводу в експлуатацію об'єктів будівництва? Чи потрібно вносити до Додатку до річного плану закупівель
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
При цьому у разі здійснення видатків, які не є придбанням у розумінні Закону, норми Закону на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Разом з тим, згідно Положення про Державну Казначейську службу України (далі – Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Тому з питання здійснення видатків за видачу сертифіката у разі прийняття в експлуатацію закінченого будівництва пропонуємо звернутися до Казначейства.
|