Консультації з питань публічних закупівель
Проект на будівництво замовник склав ще у 2016 році, відповідно до нього затвердив кошторисну вартість, провів в 2018 році процедуру відкритих торгів згідно з Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Але за цей час ціна на матеріали зросла в рази, та виникла ситуація, коли ціна договору вичерпана, в зобов’язання за договором в частині обсягів робіт залишились невиконаними.
Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів, відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця (ч. 2 ст. 32 Закону). Договори підряду сторони укладають за порядком, визначеним Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою КМУ від 01.08.2005 № 668 (далі— Загальні умови).
Пункт 7 Загальних умов встановлює, що умови договору підряду, який сторони укладають за результатами проведених торгів (тендеру), повинні відповідати тендерній документації замовника та акцептованій тендерній пропозиції підрядника.
Якщо договір підряду сторони укладають за результатами торгів, вид договірної ціни та вимоги до кошторису визначають у тендерній документації замовника. Договірна ціна у цьому випадку повинна відповідати ціні, зазначеній у тендерній пропозиції підрядника, визнаного переможцем торгів (п. 21 Загальних умов).
Замовником в тендерній документації визначений вид договірної ціни: динамічна.
У розділі «Проведення розрахунків за виконані роботи» Загальних умов знаходимо вимогу, що оплату за виконані роботи проводять у порядку, визначеному договором підряду.
За динамічної договірної ціни прямі витрати під час визначення вартості виконаних робіт розраховують на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, прийнятих в договірній ціні.
Витрати, спричинені зростанням вартості матеріально-технічних ресурсів, компенсують підряднику у складі вартості цих ресурсів за поточними цінами. Отже, кошти, передбачені на будівництво згідно з договірною ціною договору підряду, укладеного за результатами процедури закупівлі, використовують відповідно до умов договору. Зокрема, визначених у договорі: виду договірної ціни; порядку розрахунків за виконані роботи; порядку використання коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами (якщо ці кошти включені до договірної ціни відповідно до пп. 6.2.12 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013).
Договір підряду, зазвичай, містить наступні умови, що відповідають вимогам законодавства:
1. Обсяги Робіт, що доручаються до виконання Підряднику, передбачено в Локальних кошторисах на будівельні роботи та Локальних кошторисах на придбання устаткування, меблів та інвентарю, що є додатками до договору.
2. Склад та обсяги Робіт можуть бути переглянуті в процесі виконання будівельних Робіт в разі внесення змін до проектної документації, а також в залежності від реального фінансування видатків Замовника та можливого використання більш досконалої технології, про що письмово інформується Підрядник.
Цну договору (договірну ціну) як істотну умову договору про закупівлю не можна змінювати після його підписання допоки сторони не виконають зобов’язань в повному обсязі.
Чи мають право сторони договору, в такому випадку, внести зміни до договору, зважаючи на п. 1 ч. 4 ст. 36 Закону (зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника), відкоригувати проекно-кошторисну документацію, невиконаний обсяг робіт віднести до нового предмета закупівлі та укласти новий договір на невиконаний обсяг робіт за результатами проведення відкритих торгів?
Відповідь
На момент аукціону учасником завантажено всі документи, які вимагались тендерною документацією, окрім довідки "Інформація в довільній формі за власноручним підписом службової (посадової) особи учасника та завірена печаткою, що юридичну особу, яка є учасником не внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення". Дана довідка була завантажена після завершення аукціону. За результатом оцінки системи, пропозицію учасника визначено найбільш економічно вигідною.
Чи являється завантаження після завершення аукціону вищевказаної довідки, причиною для відхилення тендерної пропозиції?
Відповідь
Замовником 06.07.2018р був проведен аукціон . Аукціоном визначено найкращу ціну підприємства ТОВ «ДЕП-СІТІ» , та було почато розгляд тендерної пропозиції. 13.07.2018р. на електронній площадці Держзакупівель було опубліковано Протокол засідання тендерного комітету, щодо продовження строку розгляду тендерної пропозиції. Рішення тендерного комітету було прийнято з порушеннями, а саме: 1. Відсутній номер протоколу засідання тендерного комітету. 2. Аргументована причина подовження строку розгляду тендерної пропозиції було вказано – «в зв’язку з відсутністю кворуму на засіданні тендерного комітету на 13.07.2018р». В зв’язку з відсутністю кворуму, Замовник не мав право приймати рішення продовжити строк розгляду тендерної пропозиції ТОВ «ДЕП-СІТІ» до 20 робочих днів. Рішення було прийнято з порушенням ст..11 Закону України № 922. 13.08.2018р на електронній площадці Держзакупівель було опубліковано Протокол № 18332/1/ТМЦ розгляду тендерних пропозицій про визнання переможцем ТОВ «ДЕП-СІТІ». Тим самим порушено ст..28 ч.4 Закону України №922 «Про публічні закупівлі», а саме: 1. Кінцевий строк прийняття рішення Замовником 06.08.2018р. Вимагаємо негайно скасувати рішення Тендерного комітету, та визнати торги такими, що не відбулися, згідно ст.. 31 ч. 1 Закону України № 922, в зв’язку з неможливістю усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель. Станом на 21.08.2018р Замовник відповіді на вимогу не надав.
Відповідь
Комунальне некомерційне підприємство «Гніванський центр первинної медико-санітарної допомоги» Гніванської міської ради (код ЄДРПОУ 41877472) звертається з приводу наступного:
На засіданні Президії конгресу місцевих та регіональних влад підписано «Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання тепла та гарячої води в опалювальному сезоні 2021-2022 років» від 30.09.2021р.
Меморандумом зафіксовано вартість природного газу на виробництво теплової енергії для постачання тепла і гарячої води різним категоріям споживачів. Зокрема , для категорії бюджетних організацій зафіксовано вартість природного газу в розмірі 16,40 гривень за один кубічний метр, з ПДВ без вартості транспортування і розподілу (далі-пільговий тариф), який буде постачатись товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - ТОВ «Нафтогаз Трейдинг») до 01 січня 2023року.
Відповідно до п.12 ст.2 БК України: « бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими».
У зв’язку з вищезазначеним просимо надати роз’яснення чи має право комунальне некомерційне підприємство – заклад охорони здоров’я , яке отримує плату за надані послуги за Договорами з НСЗУ та частково фінансується з місцевого бюджету, провести закупівлю природного газу на підставі Меморандуму.
Відповідь
Доброго дня! Підкажіть, будь-ласка, чи можна застосувати п.4 ч.2 ст.35 ЗУ "Про публічні закупівлі" у наступному випадку: замовник у 2017 році тричі розпочинав відкриті торги щодо закупівлі 15110000-2 М’ясо (ніжка куряча охолоджена, свинина охолоджена у напівтушах). Двічі (у першому і третьому випадках) замовником було відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників, другий раз торги були відмінені через невідповідність поданих пропозицій документації конкурсних торгів. Чи можливо застосувати пункт 4 частини 2 статті 35 у подібному випадку, чи потрібно щоб замовником було відмінено процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників двічі поспіль???
Відповідь