Консультації з питань публічних закупівель
Чи потрібно відхиляти пропозицію учасника , якщо в тендерній пропозиції зазначено :
4. Ми погоджуємося дотримуватися умов цієї пропозиції протягом 90 календарних днів з дня визначення переможця тендерних пропозицій.
А відповідно п.10, ч2, ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій.
Чи є це суттєвим порушенням, якщо строк, протягом якого тендерна пропозиціа вважаються дійсною, в цьому випадку, не буде меншою ніж 90 днів
Відповідь
Підкажіть,будь-ласка, коли потрібно оприлюднити звіт про виконання договору по COVID закупівлях(3 дні чи 20 днів) і чи буде порушенням в один день оприлюднити річний план та звіт про укладений договір( 48 годин не дотримуватись).
Відповідь
Статтею 3 ЗУ "Про публічні закупвлі" встановлені принципи здйснення закупівель, зокрема недискримінація уачсників.
В зазначеному Законі відсутня дефініція дискримнації уасників, а також перелік вимог, які є дискримнацйними.
Відповідно до Роз'яснень Мінеконом розвитку від 19.12.2018 року № 3301-04/55905-03/01.7/33810 зазначено, що Замовникам при закупівлі лікарських засобів не рекомендовано у тендернй документації включати вимогу щодо надання постачальником гарантійного листа від виробника про можливість поставки товару у визначені строки, оскільки це не гарантує своєчасної поставки та в деяких випадках може спричинити дискрімінацію певних учасників.
Зазначена вимога в контексті предмету закупвлі стосується лікарських засобів.
Запитання 1. Чи буде вважатися дискримінацйіною вимогою вимога надання гарантйного листа від виробника в інших предметах закупівлі товарів?
Запитання 2. Яким чином Замовнику при складанні тендерної документації визначити чи буде його вимога стосовно наддання певного документа в складі тендерної пропозиції вважатися недискримінаційною, оскільки навіть в Рішеннях АМКУ у одного Замовника певна вимога є дискримнацйною, а у іншого Замовника - ні при однакових ситуаціях?
Відповідь
Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 3302-06_29640-06 від 14.09.2016р. «Щодо планування закупівель» закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Разом з тим частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Виходячи з вищевказаного, виникає запитання чи буде рахуватися перерозподіл коштів між КЕКВ, у разі виділення рішенням сесії (головним розпорядником коштів) новим предметом закупівлі?
Відповідь
Надайте нормативно-правовий акт, яким встановлюються вимоги до Звіту Мінекономрозвитку щодо публічних закупівель.
Відповідь