Консультації з питань публічних закупівель
Пунктом 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (в редакції від 17.05.2025) встановлено, що придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару.
Водночас, законодавством України у сфері публічних закупівель не встановлено певної форми договору про закупівлю, однак визначено (пункт 17 Особливостей та частина перша статті 41 Закону), що договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.
Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі статтею 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, ні нормами законодавства у сфері здійснення публічних закупівель, ні положеннями Цивільного та Господарського кодексів України не передбачено певної окремо визначеної форми для укладання договору про закупівлю.
Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір, як різновид правочину, є домовленістю двох або більше сторін (частина 1 статті 626 ЦК України).
Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення щодо можливості укладення договору про закупівлю без використання електронної системи закупівель відповідно до підпунктів 13 та 15 пункту 13 Особливостей шляхом сплати рахунку-фактури, за умови, що такий рахунок містить всі істотні умови договору та укладений у повній відповідності до пункту 13 Особливостей, зокрема:
- інформацію про таку закупівлю включено до річного плану закупівель,
- оприлюднено звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, разом з таким договором та додатками;
- оприлюднено обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до пункту 13 Особливостей.
Відповідь
Прошу надати роз’яснення щодо можливості застосування підпункту 8 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».
Ситуація полягає в наступному.
Замовником за результатами проведення відкритих торгів укладено договір про закупівлю послуг з прибирання снігу. Станом на поточну дату обсяги послуг, передбачені зазначеним договором, майже вичерпані.
Водночас у процесі виконання договору виникла додаткова потреба у послугах з прибирання снігу, обумовлена погіршенням погодних умов, інтенсивність та тривалість яких об’єктивно не могли бути достовірно передбачені на етапі планування та проведення процедури закупівлі.
З огляду на сезонний характер зазначених послуг, існує ризик, що у разі ініціювання та проведення повторної процедури відкритих торгів потреба у таких послугах може втратити актуальність до моменту укладення нового договору.
У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення щодо можливості застосування підпункту 8 пункту 13 постанови КМУ № 1178 у випадку виникнення додаткової потреби в аналогічних послугах у того самого надавача послуг, з яким укладено основний договір за результатами відкритих торгів, за умови дотримання вимог щодо граничного розміру вартості таких додаткових послуг.
На різноманітних інформаційних ресурсах висвітлена різна інформація щодо даного питання але нажаль жодної вичерпної інформації з подібних питань від Уповноваженого органу не має.
Тому прошу надати вичерпну інформацію щодо порушеного питанні. Багато замовників і учасників закупівель Вам будуть вдячні. Бо складається враження що у нас не Уповновадений орган надає розяснення, а Радник у сфері публічних закупівель.
Роз’яснення необхідне для правильного застосування норм законодавства у сфері публічних закупівель та прийняття виваженого управлінського рішення.
PS: Буду безмежно вдячний за швидку і конкретну відповідь.
З повагою
Відповідь
Доброго дня! Звертаємось повторно (07.11.2025р.) Просимо розлянути запитання.
З метою недопущення порушення законодавства при здійсненні публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників просимо надати роз’яснення щодо застосування частини 3 статті 631 ЦК, що дозволяє сторонам домовитися, щоб умови договору застосовувалися до відносин, які виникли до його укладення
Договір про закупівлю послуг з розподілу електричної енергії укладено 30.12.2024р. (діє з 01.01.2025р. по 31.12.2025р.) за результатами проведеної закупівлі, згідно з положеннями абзацу 4 підпункту 5 пункту 13 Особливостей (звіт про укладений договір).
Учасник – без завчасного повідомлення про зміни чи додаткової угоди – змінює ціну електроенергії з 01.09.2025р відповідно до Постанови НКРЕКП від 26.08.2025 № 1339 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 19.12.2024 року №2223». Замовник отримує рахунки за новою ціною на оплату уже за фактично отримані і спожиті послуги в жовтні-листопаді 2025 року.
Замовник – комунальне підприємство «Уманський ремонтно-експлуатаційне управління №3» – це комунальне підприємство, що отримує фінансування з місцевого бюджету. Для отримання таких коштів підприємство має бути включене до мережі розпорядника бюджетних коштів, мати рахунок в органі Казначейства та скласти план використання бюджетних коштів, відповідного чого і здійснювати оплату рахунків.
Укладений замовником договір не містить посилання на частину 3 статті 631 ЦК. Чи може замовник укласти додаткову угоду до такого договору, у якій застосувати положення статті 631 ЦК щодо умов договору, а саме передбачити оплату за спожиті послуги з 01.09.2025? Так як на момент укладання додаткової угоди, відбулося реальне виконання зобов’язань за укладеними договором в частині фактичного постачання електричної енергії.
Чи може КП «Уманський ремонтно-експлуатаційне управління №3», як замовник, укладати додаткові угоди із учасником, при зміні ціни відповідно до частини 3 статті 631 ЦК? Якщо договір про закупівлю укладено за результатами проведеної закупівлі, згідно з положеннями пункту 13 Особливостей (звіт про укладений договір) та на момент укладання додаткових угод, відбулося реальне виконання зобов’язань за укладеними договором.
Завчасно дякуємо за розгляд цього звернення та надання відповіді для вірного розуміння та правильного правозастосування вимог під час здійснення публічних закупівель
Відповідь
Доброго дня! Протоколом місцевої комісії з питань техногнно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, нам, як Комунальному підприємствудозволено провести закупівлю паливно-мастильних матеріалів для забезпечення функцінування альтернативних джерел живлення, без застосування тендерних процедур. Підкажіть, чи можлива така закупівля, чи є на це номативно-правове обгрунтування і які ще документи необхідні для такої закупівлі?
Відповідь
Щодо роз’яснення застосування положень Кодексу комерційного обліку електричної енергії та Методичних рекомендацій №11712
Відповідно до пункту 4.4.11 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 311 (далі – ККО), площадки комерційного обліку, що містять електроустановки з приєднаною потужністю 150 кВт і більше або із середньомісячним обсягом споживання електричної енергії понад 50 тис. кВт·год, належать до групи «А».
Відповідно до пункту 4.4.12 ККО, площадки комерційного обліку групи «А» мають бути обладнані інтелектуальними лічильниками, встановленими на комерційній межі та інтегрованими до автоматизованої системи обліку з гарантованим щодобовим дистанційним зчитуванням і передачею валідованих погодинних даних адміністратору комерційного обліку (АКО).
Крім того, згідно з частиною другою пункту 2.6.1 ККО, власник точки комерційного обліку зобов’язаний укласти договори про надання послуг комерційного обліку з оператором системи розподілу або постачальником послуг комерційного обліку (в ролях ОЗД та ОДКО) або зареєструватися в АКО та виконувати функції ППКО самостійно.
Постановою НКРЕКП від 22.07.2025 р. № 1104 внесено зміни до Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії, відповідно до яких з 01.01.2026 р. до споживачів, що не виконують вимоги пунктів 2.6.1, 2.7.10 та 4.4.12 ККО, застосовуватимуться погодинні стимулюючі коефіцієнти.
Також відповідно до Методичних рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення або скасування, затверджених наказом Мінекономіки від 07.05.2024 р. № 11712, порядок розрахунку ціни за одиницю товару передбачає врахування погодинних фактичних обсягів споживання електроенергії та погодинної ціни на ринку «на добу наперед», яка формується оператором ринку та публікується на його офіційному вебсайті.
У зв’язку з вищенаведеним просимо надати офіційне роз’яснення з наступних питань:
Чи можуть для бюджетних організацій вважатися підтвердженням погодинних фактичних обсягів споживання електричної енергії у відповідному розрахунковому періоді дані, завантажені оператором системи розподілу на платформу DataHub (Датахаб), що адмініструється НЕК «Укренерго» як адміністратором комерційного обліку?
Чи можуть для бюджетних організацій вважатися підтвердженням погодинних цін на ринку “на добу наперед” дані, оприлюднені на офіційному вебсайті АТ «Оператор ринку» https://www.oree.com.ua/?
Відповідь